Справа №359/7918/14-к
Провадження№1-в/359/894/2014
15 серпня 2014 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнення від покарання відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм на ТОВ «Авто-Плюс», має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
засудженого 06.11.2013 року апеляційним судом Київської області за ч.2 ст.286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, -
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2013 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без позбавлення права керувати транспортним засобом. Звільнений на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до п.2-4 ч.1 ст.76 КК України, наступних обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на органи виконання покарань за місцем проживання засудженого.
Так, вироком Апеляційного суду Київської області від 06.11.2013 року апеляцію потерпілої задоволено частково та скасовано вирок суду від 30.08.2013 року в частині призначення покарання. ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. В решті вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2013 року щодо ОСОБА_4 залишено без змін.
06.08.2014 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки на утриманні має неповнолітніх дітей, відносно яких не позбавлений батьківських прав.
Засуджений в судовому засіданні своє клопотання підтримав та просив застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році». Зазначив про те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягався та до нього не застосували ЗУ «Про амністію».
Прокурор клопотання не підтримав та зазначив, що засуджений ОСОБА_4 підпадає під дію ст.1 п. «в» Закону України „Про амністію у 2014 році". При цьому просив звернути увагу суду, що засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування покарання, звільняються не пізніше 19.07.2014 року.
Суд, заслухавши думку прокурора та пояснення засудженого, дослідивши матеріали клопотання в обсязі необхідному для розгляду справи, письмову заяву засудженого про згоду на застосування Закону України „Про амністію у 2014 році", приходить до висновку про задоволення клопотання.
За правилами визначеними в п. «а» та п. «г» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» застосування цього Закону здійснюється, зокрема, щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника. У разі якщо до особи може бути застосовано кілька підстав, передбачених цим Законом, застосовується підстава, яка найбільшим чином поліпшує становище особи.
За правилами ст. 12 цього Закону особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування покарання, звільняються не пізніш як протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію
Так, вироком апеляційного суду Київської області від 06.11.2013 року ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі (строк покарання до 8 років позбавлення волі)
ОСОБА_4 вперше засуджений за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України (строк покарання до 8 років позбавлення волі) відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і не позбавлений батьківських прав, раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався і до нього не застосовувалась амністія.
Згідно довідки служби у справах дітей та сім'ї Броварської міської ради Київської області №02-01.8-97 від 05.08.2014 року, висновок до суду щодо доцільності позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до його дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , органом опіки та піклування Броварської міської ради не надавався.
Вирок суду в частині засудження та взяття під варту станом на момент розгляду клопотання не приведено у відповідність.
Як встановлено в суді, та згідно єдиного реєстру судових рішень, вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_4 згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 17.07.2014 року залишено без зміни.
19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, згідно з п. «в» ст.1 якого передбачено, що звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: особи, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Крім того, відповідно до роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №233-757/0/4-14 від 26 травня 2014 року "Про деякі питання застосування амністії у 2014 році з урахуванням останніх законодавчих змін", підстави, які слугують звільненню особи від відбування покарання, визначено у статтях 1-5 ЗУ «Про амністію у 2014 році». Зокрема означені статті містять імперативну вимогу щодо звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі (будь-якого основного та додаткового покарання за винятком випадку, передбаченого ст. 14 ЗУ «Про амністію у 2014 році») засуджених за вчинення злочинів невеликої та середньої тяжкості (незалежно від форми вини), а також за вчинення тяжкого злочину з необережності осіб, категорії яких визначені пунктами «а» - «є» ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році».
Як вбачається з мотивувальної частини вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2013 року обставин, які згідно ст.67 КК України обтяжують відповідальність ОСОБА_4 судом не виявлені та злочин вчинено з необережності, який є тяжким відповідно до ст. 12 КК України.
Підстав для незастосування амністії відносно ОСОБА_4 у суду не має, оскільки останній не підпадає під перелік категорій осіб на яких не поширюється застосування амністії, зазначених у ст. 8 ЗУ «Про амністію у 2014 році» та у ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року №392/96-ВР, стосовно засудженого судом не встановлено.
Суд вважає, що оскільки ОСОБА_4 є батьком двох неповнолітніх дітей - донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто на день набрання 19.04.2014 чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» має дітей віком менше 18 років, щодо них не позбавлений батьківських прав, то є всі підстави для задоволення заявленого подання та звільнення засудженого від покарання на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році».
При вирішенні питання про застосування амністії до ОСОБА_4 , суд враховує, що дійсно у відповідності до ч.2 ст. 12 Закону України «Про амністію у 2014 році», особи засуджені за вчинення злочину, які відповідно до цього Закону підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону. Указаний строк закінчився 19.07.2014 року.
Однак, суд враховує, що злочин ОСОБА_6 вчинено до 19.04.2014 року, останній підпадає під дію Закону, а незастосування амністії до засудженого в даному випадку порушує його права та інтереси згідно Конституції України, щодо рівності всіх громадян перед Законом.
В той же час, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_4 від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, зважаючи на тяжкість вчиненого, наслідки, що настали у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_7 та обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула особа.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, ст. 85 КК України, ст. 537 КПК України, суд -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання у виді трьох років позбавлення волі, призначеного вироком апеляційного суду Київської області від 06.11.2013 року за ч. 2 ст.286 КК України на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року.
Додаткове покарання щодо ОСОБА_4 у виді трьох років позбавлення права керування транспортними засобами підлягає окремому виконанню.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційний суд Київської області на протязі 7 днів через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1