Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"13" серпня 2014 р. Справа № 911/2993/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд»
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 5456,13грн
Суддя А.Р. Ейвазова
Представники:
від позивача - Сліпченко М.С. (довіреність № 36 від 28.07.2014), Петраш Є.В. (довіреність № 31 від 01.07.2014);
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дітрейд» (далі - ТОВ «Дітрейд») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення 5456,13грн основної заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки № К/1571 від 10.09.2013 в частині оплати за поставлений товар у встановлений договором строк (а.с.2-4).
Відповідач у справі - ФОП ОСОБА_1 відзиву по суті заявлених вимог не надав.
Розгляд справи здійснювався без повноважного представника відповідача, за відсутності його відзиву на позовну заяву, за наявними у справі документами відповідно до ст.75 ГПК України з наступних пістав:
- копія ухвали від 21.07.2014 про порушення провадження у даній справі, направлена відповідачу за адресою, яка вказана у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.07.2014 (а.с.29-30), повернута відділенням зв'язку м. Бровари з довідкою, у якій причиною повернення вказано «за закінченням терміну зберігання» (а.с.45-48);
- копія ухвали від 21.07.2012 про порушення провадження у справі, направлена за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві (м. Київ, вул. Маяковського, 26), повернута відділенням зв'язку №230 м. Києва з довідкою, у якій причиною повернення вказано «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 40-44);
- копія ухвали від 30.07.2014 про відкладення розгляду справи на 13.08.2014, направлена відповідачу за адресою, яка вказана у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.07.2014, отримана відповідачем 06.08.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103245063776 (а.с.49);
- клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило;
- матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.
Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд
10.09.2013 між ТОВ «Дітрейд» (далі - постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (далі - покупець) укладено договір поставки №К/1571 (а.с.10, далі - договір).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупцю продукцію, а покупець - приймати цей товар та оплачувати його у порядку і на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору асортимент та ціна товару погоджується сторонами у накладній на поставку товару, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Поставка здійснюється партіями на умовах DDP - поставка до пункту призначення (склад чи магазин покупця, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (ролет НОМЕР_1 або інший склад чи магазин покупця, якщо він визначений сторонами у додатку до цього договору), згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору. Поставка здійснюється автотранспортом постачальника або за бажанням покупця шляхом само вивозу (п. 3.1 договору).
В силу п. 3.7 договору, перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент тримання товару та підписання (з печаткою) ним накладних за поставлений товар.
Покупець здійснює оплату товару за ціною, яка передбачена у накладній на поставку товару до договору (п.4.1 договору).
Відповідно до п. 4.4 договору, покупець зобов'язується сплатити вартість поставленої партії товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару; оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівки у касу постачальника.
Згідно п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 09.09.2015, а у частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як встановлено під час розгляду даної справи, на виконання умов відповідного договору, позивачем за товарно-транспортними накладними № 10163521 від 16.10.2013 на суму 1293,73грн, № 10163461 від 16.10.2013 на суму 3983,10грн, № 11073906 від 07.11.2013 на суму 2005,83грн, № 11223809 від 22.11.2013 на суму 293,06грн, № 11232600 від 23.11.2013 на суму 3535,08грн, № 11232601 від 23.11.2013 на суму 134,23грн, № 11232636 від 23.11.2013 на суму 162,30грн, № 11293406 від 29.11.2013 на суму 566,95грн, № 11302724 від 30.11.2013 на суму 597,11грн, № 12142932 від 14.12.2013 на суму 1323,94грн поставлено відповідачу товар на загальну суму 13 895,33грн, що не спростовано відповідачем шляхом надання доказів та оспорення повноважень осіб, які отримали товар від його імені (а.с.11-20).
Відповідачем частково оплачено товару на суму 8 439,20, що підтверджується долученими до матеріалів справи фіскальними чеками (а.с.21-22).
Проте, товарно-транспортні накладні № 11232600 від 23.11.2013 на суму 3535,08грн, № 11302724 від 30.11.2013 на суму 597,11грн, № 12142932 від 14.12.2013 на суму 1323,94грн залишились неоплаченими, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого товару за вищевказаними накладними.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оплата, як узгоджено сторонами у договорі, здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з моменту підписання накладної (п. 4.4).
Оплата за переданий товар за накладними № 11232600 від 23.11.2013 на суму 3535,08грн, № 11302724 від 30.11.2013 на суму 597,11грн, № 12142932 від 14.12.2013 не здійснена, хоча строк їх оплати, встановлений п.4.4 договору, настав, що не спростовано відповідачем шляхом надання доказів; загальний розмір боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 5456,13грн.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідач, враховуючи не здійснення оплати товару у встановлений договором строк, є таким, що порушив зобов'язання.
Оскільки відповідачем не виконані взяті на себе зобов'язання у встановлений строк, вимоги щодо стягнення основної заборгованості у сумі 5456,13 є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, в сумі 1827,00грн.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення; повне рішення складено 15.08.2014.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд» 5456,13грн основної заборгованості, а також 1827,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ейвазова А.Р.