11.08.14р. Справа № 904/3829/14
За позовом Управління пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області
до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
про повернення 1 409,06 грн. пенсії
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
відповідача - Крапівцева О.О., за довіреністю №2443-К-О від 17.07.14р.
Позивач просить стягнути з Відповідача 1 409,06 грн., оскільки Банк відмовляється повертати суми пенсії зарахованої на поточний рахунок померлого 28.04.2012р. пенсіонера, починаючи з наступного операційного місяця за місяцем смерті пенсіонера, а саме за травень - червень 2012р.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що власником коштів, виплачених особі, яка отримує пенсію, є безпосередньо одержувач виплат, а не банківська установа, у якій відкрито банківський рахунок одержувача цих виплат. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не є власником коштів, перерахованих Фондом. Банк зобов'язаний зарахувати відповідні суми на особові карткові рахунки одержувачів і за невиконання цього обов'язку Банк несе відповідальність, передбачену Порядком і Договором. Саме одержувачі є власниками коштів, перерахованих Фондом, і Банк не має права ними розпоряджатись без згоди і розпоряджень власників.
Вимога Позивача задоволена Відповідачем у межах суми залишку на рахунку грошових коштів, наявних на момент отримання повідомлення про смерть пенсіонера - 11,74 грн.
Пенсійні кошти у сумі 1409,60 грн. належні ОСОБА_2, перераховані Банком:
- 19.05.2012р. у сумі 530 грн. шляхом зняття готівки за допомогою платіжної картки через банкомат;
- 21.05.2012р. у сумі 176,40 грн. автоматичне погашення за кредитним договором;
- 28.05.2012р. у сумі 4,00 грн. автоматичне погашення за кредитним договором;
- 19.06.2012р. у сумі 172,38 грн. автоматичне погашення за кредитним договором;
- 19.06.2012р. у сумі 350 грн. шляхом зняття готівки за допомогою платіжної картки через банкомат;
- 26.06.2012р. у сумі 176,28 грн. автоматичне погашення за кредитним договором.
Розгляд справи відкладався.
Позивач, у судові засідання не з'являвся.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Відповідача, господарський суд
Згідно З Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою КМУ від 30.08.1999р. № 1596 "Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року № 734" (далі Порядок), виплата пенсій та грошової допомоги здійснюється за місцем проживання в населених пунктах, де функціонують установи уповноважених банків. Установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті ради або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри.
З посиланням на Договір №26 від 28.12.2009р., Управлінням Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області (Позивач) з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в особі Цюрупинського відділення Херсонської філії ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Відповідач) укладено Договір №60/09-225/10 від 30.12.2009р., за яким Відповідач зобов'язався виконувати функції з виплати пенсій та грошової допомоги, передбачених Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах (далі - Договір №60/09-225/10), який набрав чинності 01.01.2010р. та діяв до 01.01.2011р.
30.12.2010р. сторонами підписано додаткову угоду до Договору №60/09-225/10, яка продовжила термін дії договору до 01.01.2012р. Параграфом 3 Розділу V Додаткової угоди передбачено, що цей Договір може бути пролонгований на тих же умовах на наступний календарний рік у разі визнання Банка переможцем конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги на цей період, та якщо жодна зі Сторін за місяць до закінчення строку дії Договору не висловлять бажання його розірвати.
Відповідно до параграфу 4 ст. 8 Договору № 60/09-225/10 суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця наступного за місяцем його смерті, Банк повертає Фонду за письмовим розпорядженням не пізніше наступного операційного надходження відомостей про смерть одержувача, за умовами наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.
Згідно з Договором №60/09-225/10 сума пенсій належних ОСОБА_2 (ід.код НОМЕР_1) перераховувалась на поточний рахунок, відкритий у Херсонській філії ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Листом №24816/04 від 27.06.2012р. Позивач звернулось до Відповідача з проханням повернути пенсію, нараховану ОСОБА_2 за травень-червень 2012р. у сумі 1420,80 грн., у зв'язку зі смертю пенсіонера 28.04.2012р.
У відповідь Відповідач надіслав листа №30.1.0.0.0/2-20120702/2837 від 03.07.2012р., в якому повідомив про те, що вимога Позивача виконана в межах залишку на рахунку грошових коштів, наявних на момент отримання повідомлення про смерть пенсіонера, в сумі 11,74 грн.
Згідно з п.13 Порядку у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення.
Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного операційного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та органам праці та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.
Таким чином, Порядком передбачено обов'язок уповноваженого банку щодо повернення грошових коштів, зарахованих на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками, після надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії і грошової допомоги та з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера. Аналогічного змісту положення містяться в Договорі №60/09-225/10, укладеного Позивачем з Відповідачем.
Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003р., для відкриття банківського рахунку між банком і клієнтом укладається договір банківського рахунку.
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Виходячи з викладеного вбачається, що Відповідач не є власником коштів, перерахованих Позивачем. Банк зобов'язаний зарахувати відповідні суми на особові карткові рахунки одержувачів і за невиконання цього обов'язку Банк несе відповідальність, передбачену Порядком і Договором. Саме одержувачі є власниками коштів, перерахованих Фондом, і Банк не має права ними розпоряджатись без згоди і розпоряджень власників.
Пенсійні кошти у сумі 1409,60 грн., що надійшли на рахунок ОСОБА_2, перераховані Банком:
- 19.05.2012р. - 530 грн. шляхом зняття готівки за допомогою платіжної картки через банкомат;
- 21.05.2012р. - 176,40 грн. автоматичне погашення за кредитним договором;
- 28.05.2012р. - 4,00 грн. автоматичне погашення за кредитним договором;
- 19.06.2012р. - 172,38 грн. автоматичне погашення за кредитним договором;
- 19.06.2012р. - 350 грн. шляхом зняття готівки за допомогою платіжної картки через банкомат;
- 26.06.2012р. - 176,28 грн. автоматичне погашення за кредитним договором.
Відповідно до п. 1.38, 1.39 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" списання договірне - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом; списання примусове - це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного Банку України № 22 від 21.01.2004р., власник рахунку в банку - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.
Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд (п. 1.6 Інструкції).
Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції") або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції (п. 1.7 Інструкції).
Підставою для отримання готівкових коштів за допомогою платіжної картки через банкомат є правильне введення ПІН-коду (персональний ідентифікаційний номер) - коду, який повідомляється тільки власникові платіжної картки і необхідний для його ідентифікації під час здійснення операцій з використанням платіжної картки. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН-коду, а також за наслідки виконання доручень, виданих неуповноваженими особами, і у тих випадках, коли з використанням передбачених банківськими правилами процедур Банк не міг установити факт видачі розпорядження неуповноваженими особами.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
З вищенаведеного вбачається, що право власності на кошти, які знаходяться на рахунку, відкритому у банку, належить власнику цього рахунку.
Окрім того, банк не має права на суму коштів, що знаходяться на рахунку фізичної особи, не є набувачем спірних страхових коштів, а лише вчиняє дії з обслуговування рахунку клієнта, а обов'язок банку здійснити дії щодо особового рахунку клієнта (в тому числі списати кошти з особового рахунку клієнта) виникає лише у визначених законодавством випадках.
Частиною 2 ст. 1071 ЦК України визначено обов'язок банку виконати судове рішення, прийняте за наслідками захисту прав стягувача щодо особи - володільця рахунку та отримувача грошових коштів незалежно від волевиявлення володільця рахунку.
Отже, позовні вимоги про спонукання банку до виконання цивільного обов'язку (стягнення коштів) мають підтверджуватись доказами існування рішення щодо володільця рахунку, порушення банком прав Позивача невиконанням цього рішення, із зазначенням матеріально-правових підстав для здійснення банком на користь Позивача дій щодо особового рахунку клієнта, як цивільного обов'язку банку, що виник на час звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Аналогічна позиція висловлена Вищим господарським судом України у постанові від 27.02.2014р. №904/6364/13 при вирішення справи з подібних правовідносин.
Спірні правовідносини виникли між управлінням Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області та банківською установою, яка знаходиться у договірних відносинах з Позивачем і була у договірних відносинах з одержувачем страхових виплат - пенсії (ОСОБА_2М.), тому мають регулюватися як законодавством у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, так і цивільним законодавством та законодавством про банківську діяльність, чинним на момент перерахування спірної суми коштів.
Частинами 1, 3 ст. 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Пунктами 1.4., 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. передбачено, що власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Згідно з главами 5, 12 Інструкції, стягувачами, що мають право ініціювати списання коштів з рахунків клієнтів без їх відома, є органи державної виконавчої служби (на підставі виконавчих документів, установлених законами України) та органи державної податкової служби (щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою чи територіальною громадою).
Відповідно до п. 1.3., 1.39., 1.40. ст. 1, п. 7.1.2. ст. 7 та ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" грошові кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність отримувача; примусовим списанням є списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; стягувачем вважається особа, яка може бути ініціатором переказу коштів з рахунка платника на підставі виконавчих документів, визначених законом; банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів на поточному рахунку, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Згідно зі ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Пунктом 22.9. ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту, у разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.
Отже, власником коштів, виплачених особі, яка отримує пенсію, є безпосередньо одержувач виплат, а не банківська установа, у якій відкрито банківський рахунок одержувача цих виплат.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що оскільки Відповідачем виконані умови параграфу 4 ст. 8 Договору № 60/09-225/10, пункту 13 Порядку, п. 22.9 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та перераховано Позивачеві залишок коштів на рахунку отримувача пенсії у межах одного операційного дня після отримання відомостей про його смерть, суд не приймає доводи Позивача, погоджується з позицією Відповідача та вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати слід покласти на Позивача.
Керуючись 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Господарські витрати покласти на Позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане _________________