Справа № 447/2266/14-к
15.08.2014 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесене в ЄРДР під № 12014140250000676 від 14.06.2014 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, безпартійного, з середньою освітою, неодруженого, уродженця с.Більче Миколаївського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,-
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ОСОБА_5 13.06.2014 року близько 20 год перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , під час конфлікту з ОСОБА_4 схопив його за шию та наніс йому декілька ударів руками в ділянку тулуба, обличчя та інші частини тіла, внаслідок чого ОСОБА_4 впав на крісло, на якому знаходились скляні банки, які розбились внаслідок падіння останнього, після чого ОСОБА_5 наніс один удар правою ногою по обличчі потерпілого, чим заподіяв останньому садно на лобі справа, два садна в правій скроневій ділянці, садно на правій щоці, два садна на лівій щоці, рану на нижній губі, дві рани на спині справа, п'ять саден на спині справа, синець на правій боковій поверхні тулуба та два синці на шиї, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, чим вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 125 КК України - спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що за два тижні до того у його брата пропав мобільний телефон. Йому стало відомо, що в братів ОСОБА_6 бачили цей телефон, тому він пішов до їхнього будинку. Прийшовши до будинку попросив ОСОБА_7 віддати телефон, однак той сказав , що не брав, тому він зловив його за шию і той вдарився до стіни, потім ще декілька разів вдарив його в різні ділянки тіла - по обличчю, в груди. У вчиненому розкаюється.
Крім, повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, факт вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, підтверджується наступними доказами по кримінальному провадженню.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 ствердив, що в червні-липні 2014 року перебував у себе вдома робив ремонт. Ввечері прийшов до нього ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . ОСОБА_5 став його бити і казати, щоб віддавав телефон. Обвинувачений завдав йому багато ударів руками і ногами по обличчю і тулубі. Цей конфлікт тривав близько 25 -30 хвилин. Пізніше він звернувся в правоохоронні органи.
Крім наведених доказів пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення за ч.1 ст. 125 КК України стверджується рядом письмових доказів по справі, зокрема висновком ескперта №92/14 від 19.06.2014 року, згідно якого у ОСОБА_7 1987 р.н., виявлено садно на лобі справа, два садна в правій скроневій ділянці, садно на правій щоці, два садна на лівій щоці, рану на нижній губі, дві рани на спині справа, п'ять саден на спині справа, синець на правій боковій поверхні тулуба та два синці на шиї . Виявлені синці утворились від дії тупих предметів, садна утворились від дії тупих предметів, дотичної дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, рани утворились від дії гострих предметів або схожих до таких. Вказані ушкодження по терміну давності відповідають 13.06.2014 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України повністю та об'єктивно доведена.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України, оскільки він умисно спричинив легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 .
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, так як громадського порядку не порушував, скарг на його поведінку не поступало, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом'якшують покарання, обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, немає, тому суд вважає, що покарання ОСОБА_5 слід обрати в межах санкції статті за якою він обвинувачується у виді штрафу .
Керуючись ст.ст.368-371, 373- 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази по справі: ніж, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання Миколаївського РВ ГУМВС України у Львівській області передати для знищення Миколаївському РВ ГУМВСУ у Львівській області.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області в розмірі 393(триста дев'яносто три) грн 12 коп.
Вирок може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1