Справа № 646/7408/14-к
№ провадження 1-кп/646/475/2014
15.08.2014 року м. Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника- ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12013220060001716 від 21.05.2013р. відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
20.05.2013р. приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у під'їзді на сходовій клітині біля квартири АДРЕСА_2 за місцем свого проживання, на грунті неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_6 , які виникли в ході раптово виниклої сварки, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , наніс останньому, коли той, впавши від його поштовху, піднімався з підлоги, один удар ножем в правий бік ззаду, спричинивши ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи №705-а/13 від 06.07.2013р. проникаючу колото-різану рану грудної клітини справа по задній поверхні, яка за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпечності для життя.
Вищевказаними умисними діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому злочині, підтвердив фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті, пояснивши, що 20.05.2013р. приблизно о 18.00 годині він разом зі своїми знайомими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вживали спиртні напої. Під час цього ОСОБА_6 безпричинно ховав собі під пасок ніж ОСОБА_5 , а він забирав у нього цей ніж та просив цього не робити. Через деякий час ОСОБА_6 вийшов з його квартири на сходову клітину у під'їзді та почав кричати та нецензурно висловлюватися. Він вийшов до потерпілого та зробив йому зауваження, але потерпілий не реагував та продовжував лаятись. Тоді він схопив його за комір його сорочки та різко потягнув, від чого потерпілий впав на підлогу, а з-під паска його брюк випав вищевказаний ніж. Тоді він підняв ніж та вдарив ним потерпілого, який намагався піднятися з підлоги, у спину с правої сторони між лопаткою та попереком. При цьому крові на одязі потерпілого, ножі та підлозі він не бачив. Він допоміг потерпілому піднятися з підлоги, і потерпілий запропонував йому покурити. Вони пішли до його квартири, де покурили, після чого потерпілий сказав, що піде. Він запитав у потерпілого, чи потрібна йому допомога, але потерпілий відмовився та пішов, і більше він потерпілого не бачив. Хвилин через п'ять він пішов зустрічати свою цивільну дружину до станції метро «площа Повстання». А коли повернувся додому хвилин через п'ятнадцять, то біля під'їзду вже чекали його співробітники міліції.
В судовому засіданні обвинувачений щиро розкаявся у вчиненні вказаного злочину, запевнив суд, що в подальшому не буде допускати скоєння правопорушень.
За таких обставин суд розглядає справу відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, тобто без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, у суду немає сумніву в добросовісності та щирості позиції учасників судового розгляду. Судом роз'яснені учасникам судового провадження наслідки розгляду даної кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, а саме що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину в ході судового розгляду доведена повністю. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Згідно зі ст.12 КК України цей злочин відноситься до тяжких злочинів.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він в силу ст.89 КК України раніше не судимий, проживає разом з бабкою, ОСОБА_9 , 1931р.н., а також матір'ю ОСОБА_10 , яка є пенсіонеркою, перебуває у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 , за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшуєть покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому, обтяжуючу покарання обставину.
Проаналізувавши вказані обставини, суд приходить до висновку, що для досягнення цілей покарання, визначених ч.2 ст.50 КК України, слід призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини 1 статті 121 КК України. Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої покарання обставин, а також поведінку потерпілого, який спровокував сварку з обвинуваченим, суд на підставі ст..75 КК України, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.
Долю речових доказів вирішити згідно зі ст.100 КПК України. Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого. Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_5 винуватим за ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У силу ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.
Речові докази: ніж (матеріали к.п. а.с.98-100), чоловічу сорочку, змиви речовини бурого кольору, поміщені у два паперові пакети (матеріали к.п. а.с.156-158), які зберігаються у камері схову Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВСУ в Х/о - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає у АДРЕСА_1 ) на користь держави судові витрати (матеріали к.п. а.с. 40, 46) у сумі 1760 грн. 40 коп.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводського районний суд м.Харкова протягом 30 діб після проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1