Дата документу Справа № 337/2846/14-к
Єдиний унікальний №337/2846/14-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/778/776/14 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.ч.2 ст.185 КК України
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі
ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні в м. Запоріжжі 14 серпня 2014 року кримінальне провадження №12014080070000678 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України українця, раніше судимого 08 листопада 2013 року Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в сумі 850 грн.,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
встановила:
заступником прокурора Запорізької області ОСОБА_9 подана апеляційна скарга, в якій, не оспорюючи обставин справи, доведеність вини та юридичної кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурор просить вирок суду в частині призначеного покарання, скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.185 КК України, за епізодом від 24 травня 2013 року у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком, призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі зі штрафом у розмірі 650 грн. За ч.2 ст.185 КК України, за епізодами від 25 листопада, 11 грудня 2013 року та 5 березня 2014 року призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання покарання, остаточно призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі зі штрафом в розмірі 650 грн. На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробування на 1 рік 6 місяців. В іншій частині вирок залишити без змін.
За вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 2 червня 2014 року ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України, до призначеного судом покарання приєднано не відбуте покарання за вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 8 листопада 2013 року у вигляді штрафу в сумі 650 грн., та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі зі штрафом в сумі 650 грн.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком на 1 рік, та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Відповідно до вимог ст.72 КК України, покарання у вигляді штрафу в сумі 650 грн. постановлено виконувати самостійно.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, 2128 грн.
ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 24 травня 2013 року о 13-00 год., знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_8 , тим самим завдавши останній матеріальну шкоду на загальну суму 800 грн.
25 листопада 2013 року близько 14-00 год., ОСОБА_6 , знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_8 , тим самим завдавши останній матеріальну шкоду на загальну суму 360 грн.
11 грудня 2013 року о 16-00 год., ОСОБА_6 , знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_8 , тим самим завдавши останній матеріальну шкоду на загальну суму 250 грн.
5 березня 2014 року близько 8-00 год., ОСОБА_6 , знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_8 , тим самим завдавши останній матеріальну шкоду на загальну суму 750 грн.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скарга і наполягала на скасуванні вироку суду першої інстанції і постановленні нового вироку із призначенням покарання у відповідності до вимог закону; обвинуваченого ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити вирок без змін, потерпілу ОСОБА_8 , яка просила не задовольняти апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню частково.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень зазначених у вироку, засновані на доказах досліджених у судовому засіданні, і є обґрунтованими.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні повністю визнав себе винним, дав показання по суті пред'явленого йому обвинувачення, в зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, відносно фактичних обставин, оскільки вони учасниками судового провадження не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку свої висновки та вірно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України.
Доведеність вини й кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників провадження не оспорюється.
Разом з тим, при призначенні покарання суд не дотримався вимог ст.ст.65, 70 КК України, та не врахував роз'яснення п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
За п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.
Суд, всупереч вимогам закону, призначив покарання ОСОБА_6 лише за ст.71 КК України, та з урахуванням вимог ст.72 КК України..
Не погоджуючись із доводами прокурора, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від призначеного судом основного покарання, на підставі ст.ст.75, 76 КК України, є обґрунтованими. Обвинувачений ОСОБА_6 у вчиненому щиросердо розкаявся, сприяв розкриттю злочинів, та задовільно характеризується за місцем проживання, влаштувався на роботу. За переконанням потерпілої ОСОБА_10 , яка є родичкою обвинуваченого, він став на шлях виправлення та повертає їй кошти за викрадене майно.
Доводи прокурора про необхідність скасування вироку та постановлення нового вироку судом апеляційної скарги є безпідставними та не мотивованими. Підстав для збільшення іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_6 колегія суддів не вбачає.
Вирок підлягає зміні у частині приведення покарання у відповідність до вимог закону.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу прокурора Запорізької області ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 2 червня 2014 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.185 КК України, в частині призначеного покарання, змінити.
Призначити покарання ОСОБА_6 за епізодом від 24 травня 2013 року, за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом приєднання не відбутої частини покарання за вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 8 листопада 2013 року, призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі зі штрафом в розмірі 650 грн.
Призначити покарання ОСОБА_6 за епізодами від 25 листопада та 11 грудня 2013 року, 5 березня 2014 року, за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі зі штрафом в розмірі 650 грн., який на підставі ч.3 ст.72 КК України, виконувати самостійно.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного судом основного покарання з іспитовим строком на 1 рік, та покласти на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції; повідомляти вказану інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без дозволу зазначеної інстанції.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії даного вироку.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3