Справа № 569/345/14-ц
04.06.2014 Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючий суддя - Ореховська К.Е.
секретар - Шкіндер І.М.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3,ОСОБА_4
представників відповідачів ОСОБА_5., ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди ,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
В своїй позовній заяві позивач вказує, що неправомірними злочинними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їй завдано матеріальну і моральну шкоду. Розмір матеріальної (майнової) шкоди полягає становить 10 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України в еквіваленті становить 79 900 грн. 00 коп., сплачених ОСОБА_4, а також 330 грн. членських внесків. Розмір матеріальної (майнової) шкоди становить 80 230 грн. Виходячи з принципів розумності і справедливості розмір відшкодування моральної шкоди визначає в сумі 20 000 гривень, які просить задоволити в повному обсязі ,стягнувши суму солідарно.
З поданих письмових запереченнях відповідачка ОСОБА_3 зазначила, що вироком Рівненського районного суду від 22 жовтня 2013 року не встановлено, що нею отримувалися грошові кошти в сумі 10 000 доларів США. Позивачка у позові вказує, що кошти вона передавала ОСОБА_4 У вироку суду відсутні будь-які вказівки про те, що ОСОБА_4 передавав вказані кошти мені. ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягався, його дії щодо переоформлення земельної ділянки на ОСОБА_1 та отримання коштів від ОСОБА_1 не визнавалися протиправними, до кримінальної відповідальності за ці дії він не притягався. Вважає, що вона не завдавала будь-якої матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1 так як її грошових коштів вона не отримувала, що визнає сама позивачка. Відтак, вона не є особою, яка завдала шкоду.У позовній заяві відсутні будь-які докази протиправності дій ОСОБА_4, а тому відсутні передбачені ст. 1167 ЦК України підстави для відшкодування ним матеріальної та моральної шкоди. Просить в задоволенні позову відмовити .
З поданих письмових запереченнях представника відповідача ОСОБА_4 вбачається, що відповідач із позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, з наступних підстав. Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що 27 травня 2008 року, з метою купівлі земельної ділянки, разом із синами ОСОБА_11 та ОСОБА_10 прибула до адміністративного приміщення Садового товариства «Західний», де голова правління цього товариства- ОСОБА_3, представила власником земельної ділянки площею 0,06 га № 1092 ОСОБА_4, показавши заповнену на нього облікову картку. Позивач також стверджує, що після написання відповідних заяв на вступ у члени товариства та інших, вона передала на руки ОСОБА_4 10 000 доларів США. При цьому як на підставу позову щодо вимог відносно ОСОБА_4, позивач посилається на вирок Рівненського районного суду від 22 жовтня 2013 року. Про заподіяння будь-якої шкоди ОСОБА_1 внаслідок дій ОСОБА_4 у вироку від 22.10.2013р. не йдеться. Навпаки, суд встановив, що саме ОСОБА_3 заволоділа коштами ОСОБА_1 Просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_4 відмовити.
В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали повністю та просили стягнути солідарно з відповідачів зазначену в позові суми заподіяної шкоди.
В судовому засідання відповідач ОСОБА_3 та її представник повністю підтримали свої письмові заперечення. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважають, що факт отримання ОСОБА_3 грошей не доведений.
Допитаний в судовому засідання в якості свідка -відповідач ОСОБА_4 надав покази,що дійсно він дійсно був членом садового товариства «Західний» та користувався земельною ділянко.У зв»язку з погіршенням здоров»я вирішив відмовитись від членства, у зв»язку з чим написав заяву. Ніяких грошей від ОСОБА_1 він не отримував, земельну ділянку не продавав.
Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_10 суду пояснив,що 27 травня 2008 року, з метою купівлі земельної ділянки, разом із мамою та братом прибули до адміністративного приміщення Садового товариства «Західний» де їх зустріли голова товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4,який представився власником земельної ділянки. Після написання заяви про вступ в члени товариства його мама ОСОБА_1 передача ОСОБА_4 гроші в сумі 10000 доларів США. Сам факт передачі грошей він не бачив,оскільки перебував в іншому кабінеті.
Аналогічні покази надав в судовому засіданні свідок ОСОБА_11
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, відповідачів та свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що вироком Рівненського районного суду від 22 жовтня 2013 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злочину, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 366 КК України та на підставі ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади , пов'язанні з виконанням функцій організаційно-розпорядчого і адміністративного-господарського характеру строком на 3 роки . Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України, основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів складанню із іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
На підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року ОСОБА_3 від основного покарання у вигляді позбавлення волі та штрафу звільнити.
Як вбачається з вищевказаного вироку, цивільний позов, який заявлявся в кримінальній справі залишено без розгляду за клопотанням потерпілої
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області від 14.01.2014 року вирок Рівненського районного суду від 22.10.2013 року щодо ОСОБА_3 змінено. Вважати ОСОБА_3 засудженою за ч.2 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.1 ст. 365 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язанні з виконанням функцій організаційно-розпорядчого і адміністративно-господарського характеру строком на 3 роки, за ч.1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 850,00 грн.
На підставі ст. 70 КК України, обране остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язанні з виконанням функцій організаційно-розпорядчого і адміністративно-господарського характеру строком на3 роки.
Відповідно до підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року звільнено ОСОБА_3 від основного та додаткового покарань.
В решті вирок суду залишено без змін, а апеляції засудженої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_12 без задоволення.
Вирок Рівненського районного суду вступив в законну силу 14.01.2014 року.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Як встановлено вироком по кримінальній справі , дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані і своїми умисними діями , які виразилися у заволодінні чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Як вбачається з вироку Рівненського районного суду, 27 травня 2008 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_3 будучи службовою особою діючи з корисливих спонукань, маючи умисел на отримання незаконних доходів від незаконного заволодіння майном, а саме грошовим коштами, використовуючи своє службове становище, умисно створила умови, при яких ОСОБА_1 передала 10 000 доларів ОСОБА_4 за переоформлення нею на себе земельної ділянки НОМЕР_1, яка розташована в масиві Східний садового товариства «Західний» в с. Нова Українка рівненського району Рівненської області і якою в дійсності користувався як член товариства ОСОБА_13
При цьому ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, попросила свого сина ОСОБА_14, який був директором приватного підприємства «Укрзахідекспо», що по вул. Гагаріна, 35 в м. Рівному, відшукати громадян, які б не заперечували оформити на себе вищевказану земельну ділянку, не повідомивши останньому про свій злочинний намір. Так, в грудні 2007 року ОСОБА_14 звернувся до свого двоюрідного брата ОСОБА_4, який вважаючи законність таких дій, погодився переоформити земельну ділянку НОМЕР_1 на себе. Після цього ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 документи, а саме бланки заяв про вступ у члени товариства та прийняття в користування земельної ділянки, зміст яких останній засвідчив власним підписом. Тоді голова правління ОСОБА_3, усвідомлюючи незаконність своїх дій, завела облікові картки на ОСОБА_4, провівши оплату членських внесків, закріпивши за ним земельну ділянку.
Згодом ОСОБА_3 вирішила продати земельну ділянку НОМЕР_1 і про прийняте рішення поставила до відома ОСОБА_14, а він, в свою чергу, ОСОБА_4
27 травня 2008 року близько 15 год. ОСОБА_3 для втілення свого злочинного наміру прибула до приміщення садового товариства «Західний», куди приїхав і її родич ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Знаходячись там, ОСОБА_4 написав про відмову від користування ділянкою НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, а остання, будучи переконаною та впевненою, що земельна ділянка на законних підставах належить ОСОБА_4, написала заяву про вступ у члени товариства, сплатила необхідні членські внески в сумі 330 грн. та розрахувалася з останнім, передавши йому гроші в сумі 10 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 48 500,00 грн.
До посилання відповідача ОСОБА_3 на ті обставини , що кошти нею не отримувалися а передавалися ОСОБА_4 , що в свою чергу унеможливлює завдання нею шкоди , суд відноситься критично, та розцінює їх як уникнення від відповідальності .
У зв»язку з вищевикладеним, аналізуючи вирок суду, який вступив в законну силу, ОСОБА_3, відповідно до положень ст. 1166 ЦК України , є особою яка завдала шкоду.
У відповідності до положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків,встановлених частиною другою цієї статті.
Як встановлено в судовому засіданні, та доведено належними та допустимими доказами, позивачу ОСОБА_1 завдана матеріальна шкода , яку позивач оцінює в 80230,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3
Як встановлено в судовому засіданні, протиправними діями відповідача ОСОБА_3 завдана також моральна шкода, яка виразилася у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї з боку відповідач, втрати великої суми коштів. Оскільки, вона пережила стресову ситуацію, розпач. У неї з'явилися постійні головні болі, погіршився загальний стан здоров'я. Позивач знаходиться в стані дискомфорту, пригніченості.
У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права .
У відповідності до положень ст. 23 ЦК України, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості , яку суд оцінює 5000,00 грн.
Як встановлено в судовому засіданні , позивач ставить вимоги про стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_4 .
Як встановлено в судовому засіданні , вироком Рівненського районного суду від 22.10.2013р. зазначено, що дії ОСОБА_3 виразились у заволодінні чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому - ОСОБА_1
Про заподіяння будь-якої шкоди ОСОБА_1 внаслідок дій ОСОБА_4 у вироку суду від 22.10.2013р. не йдеться.
Окрім цього, Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 14 січня 2014 року, по вищезазначеній справі, було встановлено, що ОСОБА_3, будучи службовою особою, діючи з корисливих мотивів, умисно, використовуючи своє службове становище, незаконно завела облікову картку на ОСОБА_4 на земельну ділянку № 1092, розташовану в масиві Східний Садового товариства «Західний» в с. Нова Українка. Рівненського району, Рівненської області, яку 27 травня продала ОСОБА_1 за 10 000 доларів США
Апеляційний суд Рівненської області, залишаючи без змін вирок суду від 22.10.2013р., зазначив, що з огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_3 у заволодінні чужим майном шляхом обману - грошовими коштами доведена зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.
Таким чином. Рівненський районний суд, а згодом Апеляційний суд Рівненської області, після повної оцінки доказів по справі, дійшли висновку про наявність складу злочину у діях саме ОСОБА_3
Будь-які посилання позивача що діями ОСОБА_4 завдана шкода не знайшли свого підтвердження та ґрунтуюся тільки на поясненнях позивача.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні позивачем та представником позивача не надано суду жодного іншого доказу щодо відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди відповідачем ОСОБА_4 , які можуть бути прийняті судом до уваги.
За таких обставин зазначені позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, до задоволення не підлягають.
Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З врахуванням даної вимоги процесуального кодексу підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сплачені та підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, у відповідності ст. ст. 1187,1188 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60, 130, 212, 213, 215 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 80230 гривень матеріальної шкоди.
Стягути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000 гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в розмірі 1045,90 гривень.
В решті позовних вимог відмовити у зв'язку з їх недоведеністю.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ореховська К.Е.