Справа № 344/2512/14-к
Провадження № 1-кп/344/197/14
14 серпня 2014 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю : секретаря ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
представника потерпілої особи ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про звинувачення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сизрань, Самарської області, Російської Федерації, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , освіта середньо-спеціальна, не працюючого, раніше судимого 24 травня 2013 року вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 3 ст. 185, ст. 198 КК України до шести місяців арешту, покарання відбув повністю, українця, громадянина України,
за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_10 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), а також повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Злочини вчинено за наступних обставин.
Обвинувачений, перебуваючи по місцю свого проживання, в квартирі АДРЕСА_3 , діючи умисно з корисливих спонукань та з метою таємного викрадення чужого майна, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає викрав належні потерпілому ОСОБА_6 речі, і зокрема : 12 листопада 2013 року, близько 12 год., таємно викрав телевізор марки «SUMSUNG» UE-22D5003BWXUA, вартість якого згідно висновку спеціаліста від 13 грудня 2013 року становить 1333 грн., 01 грудня 2013 року таємно викрав системний блок марки «ATHLON 64 Х2 4400+/RAM1024MB/HDD350GB/VIDE0512MB/DVDRW», вартість якого згідно висновку спеціаліста від 13 грудня 2013 року становить 903 грн., і у першій декаді грудня 2013 року таємно викрав монітор від комп'ютера марки «19 LGM1921A+TVTUNER», вартість якого згідно висновку спеціаліста від 13 грудня 2013 року становить 1033 грн.
Вказаний телевізор та системний блок обвинувачений здав у ломбард «Скарбниця», що по вул. Г. Мазепи, 20/1 в м. Івано-Франківську за що отримав 600 грн. та 363 грн. 67 коп., відповідно, які витратив на власні потреби, а викраденим монітором розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 3269 грн.
05 січня 2014 року близько 15 год., обвинувачений, діючи умисно, повторно з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, відкрито викрав із приміщення магазину «Апельсин», що в м. Івано-Франківську, вул. А. Гнатюка, 2, прозору пластикову скриньку для благодійних пожертв у якій знаходились грошові кошти в сумі 600 грн., належні благодійному фонду «Промінець Надії», яку розломив, забрав із неї грошові кошти, а саму скриньку викинув. Викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив благодійному фонду «Промінець Надії» майнову шкоду у розмірі 600 гривень.
21 січня 2014 року близько 17 год., обвинувачений ОСОБА_10 , перебуваючи у приміщенні «Аптеки № 1» ТзОВ «Зіма», за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 22-А, повторно з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, відкрито викрав мобільний телефон марки «NOKIA СЗ-00», IMEI НОМЕР_1 , належний ОСОБА_7 і згідно висновку спеціаліста від 04 лютого 2014 року, вартість якого станом на 21 січня 2014 року складає 558 грн. В подальшому викраденим телефоном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на вищевказану суму.
28 січня 2014 року, близько 12 год. ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем свого проживання, в АДРЕСА_2 , повторно з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, відкрито викрав LED-телевізор марки «Samsung 4 series», вартістю 4 825 грн. 57 коп., який належить потерпілій ОСОБА_8 , чим спричинив останній шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у звинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України по епізодах викрадення скриньки з магазину “Апельсин” та викрадення LED-телевізора марки «Samsung 4 series» за місцем свого проживання визнав частково та пояснив суду, що зайшовши в магазин «Апельсин» по вул. Гнатюка в м. Івано-Франківську, в якому перебувало два продавця, побачивши скриньку для пожертв викрав її. Коли вибігав, верхня кришка скриньки відкрилась і гроші випадали з неї, а продавці, намагаючись наздогнати його, збирали ці кошти. Коли витягнув решту коштів, що залишились, то було тільки 250 грн. Також пояснив, що коли викрадав LED-телевізор за адресою проживання по АДРЕСА_2 , то у кімнаті не було нікого, а свідок ОСОБА_11 бачила коли він вже виходив і був у коридорі, до того не могла бачити і нічого не говорила в його адресу. А у звинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 186 КК України по епізоду відкритого викрадення телефону в аптеці вину визнав повністю та дав показання, що злочини ним було вчинено саме при викладених вище обставинах. У вчиненому чистосердечно розкаюється.
Суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду зміст ст. 349 КПК України, з'ясувавши при цьому що сторони, в тому числі обвинувачений та потерпілі, правильно розуміють зміст цих обставин, а визнавальні показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи з цього питання та з'ясувавши, що немає сумніву у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку та, визнавши відповідно до її змісту недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину за ч. 2 ст. 185 КК України та по епізоду відкритого викрадення телефону в потерпілої ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у скоєнні вказаних злочинів, знайшла своє підтвердження і відповідно до ст. 349 КПК України при визнанні обвинувачеим своєї вини не потребує доведення іншими доказами.
А визначившись та провівши повне з'ясування обставин та перевірку їх доказами по обвинуваченнях за якими ОСОБА_10 визнав свою вину частково, суд вважає, що незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України по епізодах відкритого викрадення скриньки з магазину “Апельсин” по вул. Гнатюка та LED-телевізора марки «Samsung 4 series» за адресою його проживання по АДРЕСА_4 , повністю доведена отриманими безпосередньо в судовому засіданні показаннями, як частково самого обвинуваченого, так і показаннями потерпілих, їх представників, свідків, дослідженими письмовими та речовими доказами, і зокрема.
По епізоду відкритого викрадення 28 січня 2014 року, близько 12 год. телевізора марки «Samsung 4 series» :
Потерпіла ОСОБА_8 , мати обвинуваченого, в своїх показанях ствердила, що 25 січня 2014 року придбала в кредит телевізор марки «Samsung 4 series» вартістю близько 5000 грн. Приблизно через три дні, прийшовши додому з роботи побачила, що телевізора немає, а обвинувачений та свідок ОСОБА_11 їй повідомили, що ОСОБА_10 телевізор виніс з квартири ( викрав ). При цьому вказаний свідок просила обвинуваченого цього не робити, але він не послухав.
Допитана в якості свідка ОСОБА_11 , бабуся обвинуваченого, підтвердила, що 28 січня 2014 року, близько 12 год. перебуваючи по місцю проживання, в квартирі АДРЕСА_3 та, заходячи в кімнату де був обвинувачений бачила як він взяв телевізор марки «Samsung», який вона з потерпілою ОСОБА_8 придбала в кредит і почав нести з кімнати. На її вимогу припинити дії по виносу телевізора з квартири, обвинувачений відповів, що йому це треба, таких дій не припинив, а відкрито, в її присутності, ігноруючи вимоги, виніс вказаний телевізор з квартири.
Протокол прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 03 лютого 2014 року, підтверджує, що 28 січня 2014 року близько 12 год. обвинувачений з квартири АДРЕСА_3 викрав телевізор марки «Samsung» ( а. п. 193 ).
Копія видаткової накладної № ЧIFN5-0021 та фіскального чеку № 4916 від 25 січня 2014 року про оплату підтверджують, що потерпіла ОСОБА_8 придбала телевізор марки Samsung UE32F4500AKXUA в ТОВ «Комфі Трейд» за 4825 грн. 57 коп. згідно умов кредитного договору № 00108995250114 ( а. п. 149-150 ).
Протокол огляду від 06 лютого 2014 року з фототаблицею, підверджують, що наданий гр. ОСОБА_12 телевізор марки «Samsung», є саме тим телевізором, який був придбаний потерпілою ОСОБА_8 , викрадений обвинуваченим та проданий останнім вказаному громадянину (а. п. 151-156 ).
По епізоду відкритого викрадення 05 січня 2014 року близько 15 год. із приміщення магазину «Апельсин», що в м. Івано-Франківську, вул. А. Гнатюка, 2 скриньки з грошовими пожертвами :
Представник потерпілої особи благодійного фонду «Промінець Надії», ОСОБА_9 , в своїх показаннях ствердила, що 05 січня 2014 року зранку прийшла робити інкасацію в магазин «Апельсин», по вул. Гнатюка, 2. Перерахувавши кошти, яких було трохи більше 600 грн. купюрами різних номіналів, поставила їх назад в скриньку. Через кілька днів взнала про викрадення, написала заяву та отримала на зберігання скриньку, яка знаходилась у вказаному магазині і в цей час вона вже була поломана у верхній та боковій частинах.
Свідок ОСОБА_13 , продавець магазину «Апельсин», в своїх показаннях підтвердила, що 05 січня 2014 року зранку в магазин прийшла представник благодійного фонду « ІНФОРМАЦІЯ_2 », перерахувала гроші, поклала їх назад в скриньку, а того ж дня близько 15 год. у магазин зайшов обвинувачений, вхопив скриньку і вибіг. На її оклик “Стій” в сторону обвинуваченого вибігла свідок ОСОБА_14 та побігла за ним, але не наздогнала, а тільки принесла поломану скриньку та частину грошей, які випали по дорозі, ще частину грошей вони зібрали та поклали назад в скриньку, це були купюри номіналом 1-2 грн. та монети. Яка точно сума була їй невідомо.
Допитана в якості свідка ОСОБА_15 , продавець магазину «Апельсин», в своїх показаннях підтвердила, що близько обіду на крик свідка ОСОБА_13 вибігла з іншого відділу і побачила як високий хлопець вибігає з магазину. ОСОБА_13 сказала, що викрали скриньку благодійного фонду і, вибігши на вулицю, побачила розсипані гроші, а пошкоджену скриньку - без кришки та стінки, знайшла за кутом будинку. Кошти які позбирала по дорозі не рахувала, кинули їх назад в скриньку. Того ж дня зранку чула, що в скринці було близько 600 грн.
Повідомлення представника благодійному фонду «Промінець Надії» ОСОБА_9 від 16 січня 2014 року та рапорт працівника міліції підтверджують, що 05 січня 2014 року близько 15 год. в магазині «Апельсин» по вул. Гнатюка, 2 в м. Івано-Франківську невідома особа відкрито викрала скриньку для пожертв в якій знаходилось близько 600 грн. ( а. п. 194-195 ).
Заява-повідомлення ОСОБА_10 підтверджує, що 05 січня 2014 року близько 15 год. в магазині «Апельсин» по на перехресті вулиць Гнатюка-Франка в м. Івано-Франківську, він заволодів скринькою для пожертв в якій знаходились гроші різними купюрами, в тому числі номіналом 200 грн. (а.п.138).
Протокол огляду місця події від 05 січня 2014 року підтверджує, що в ході огляду приміщення магазину «Апельсин», з прилавку вилучено частково пошкоджену прозору пластикову скриньку, з грошовими купюрами різних номіналів на загальну суму 56 грн., яку поміщено в поліетиленовий пакет, опечатано та скріплено підписами понятих ( а.п. 128 ).
Копія договору № 1 на оренду площі приміщення під встановлення скриньки для збору пожертв від 03 жовтня 2013 року підтверджує, що у приміщенні магазину «Апельсин» по вул. Гнатюка, 2 надано у безоплатне користування благодійному фонду «Промінець надії» торгову площу, яку останній обладнує для збору пожертв ( а. п. 129 ).
Протокол огляду CD-R диску від 01 лютого 2014 року та оглянутий в судовому засіданні даний CD-R диск з відеозаписом з камер відео-спостереження магазину «Апельсин» підтверджує, що саме обвинувачений з прилавку вказаного магазину в присутності свідків викрав скриньку для пожертв ( а. п. 130-132 ).
Протокол огляду предмету з фототаблицями від 03 лютого 2014 року підтверджує, що пластикова скринька благодійного фонду “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” пошкоджена, а саме : кришка у скриньки відсутня, верхні края скриньки мають пошкодження, а в середині знаходяться гроші в сумі 56 грн. ( а. п. 133-137 ).
Протоколи пред'явлення особи для впізнання від 01 лютого 2014 року підтверджують, що свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_15 впізнали в обвинуваченому ОСОБА_10 особу, яка викрала скриньку з магазину «Апельсин» ( а. п. 143-148 ).
Досліджені судом докази та їх оцінка у своїй сукупності, дають підстави прийти до висновку, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), а також повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Суд вважає, що позиція обвинуваченого про невизнання своєї вини у вчиненні саме відкритого викрадення чужого майна по епізоду викрадення LED-телевізора марки «Samsung 4 series» в квартирі АДРЕСА_3 , не знайшла свого підтвердження, не ґрунтується на досліджених доказах, а направлена на уникнення від відповідальності за фактично скоєне, і суперечить показанням свідка ОСОБА_11 , яка була очевидцем події, показання якої є послідовними, а підстав сумніватись в їх правдивості та достовірності суд не вбачає і таких підстав не наводить і сам обвинувачений.
Оцінюючи позицію обвинуваченого щодо невизнання розміру коштів, якими він заволодів відкрито викравши скриньку в магазині «Апельсин», суд бере до уваги показання представника потерпілої особи ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , які в сукупності підтверджують, що 05 січня 2014 року в скриньці, якою заволодів обвинувачений, знаходились грошові кошти, в сумі більше 600 грн., а з врахуванням того, що в результаті огляду місця події було вилучено тільки 56 грн., підстав сумніватись в тому, що обвинувачений заволодів грошима саме в сумі 600 грн. немає, оскільки зазначені докази, отримані з різних джерел, проте є одинаковими та послідовними, а підстав сумніватись у їх правдивості суд не вбачає.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу винного, фактичні обставини по справі і виходить з такого.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого суд вважає його молодий вік, думку потерпілої ОСОБА_16 , представника потерпілої особи ОСОБА_9 , які не мають претензій матерільного характеру та просять суворо не карати, визнання вини, як на досудовому розслідуванні та і в суді, чим сприяв швидкому розкриттю злочинів, каяття у вчиненому, і що обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого по справі не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
З врахуванням викладених обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у виді позбавлення волі, в межах санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, остаточне покарання призначити відповідно до ст. 70 КК України.
Цивільного позову в кримінальному провадженні не заявлено.
ОСОБА_10 в судовому засіданні заявив клопотання про застосування до нього акту амністії та його повного звільнення від покарання.
При вирішенні вказаного клопотання суд враховує, що ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачає підстави та умови, за яких особи можуть бути звільнені від відбування покарання за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, відноситься до тяжких.
Таким чином підстав для застосування ст. 1 вказаного Закону до обвинуваченого немає, як і немає підстав для застосування ст. ст. 2, 4, 7 цього ж Закону, які передбачають повне звільнення від призначеного покарання, про яке саме просить обвинувачений та на застосування саме такої підстави надав свою згоду.
За вказаних обставин підстав для застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році» і його повного звільнення від покарання немає, а тому клопотання не може бути задоволено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_10 визнати винним за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання :
- за ч. 2 ст. 185 КК України - два роки позбавлення волі ;
- за ч. 2 ст. 186 КК України - чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - чотири роки позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбування призначеного покарання рахувати з дня затримання, з 10 лютого 2014 року.
Речові докази в кримінальному провадженні :
- CD-R диск із записами з камер відеоспостереження в магазині «Апельсин» - зберігати при матеріалах судового провадження ;
- прозору пластикову скриньку з грошовими в ній, яку передано на зберігання представнику потерпілої особи ОСОБА_9 - вважати повернутими благодійному фонду «Промінь Надії» ;
- мобільний телефон марки «Нокіа-С3» IMEI НОМЕР_1 , рожевого кольору, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_17 - вважати повернутим ОСОБА_7 ;
- телевізор марки ««Samsung», який передано на зберігання гр. ОСОБА_18 - повернути потерпілій ОСОБА_8 .
На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку, може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1