Справа № 702/910/14 - к
Провадження 1-кп/702/95/14
15 серпня 2014 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальне провадження 1-кп/702/95/14 у справі № 702/910/14 - к за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №1214250220000341 від 28.07.2014 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Маньківка Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, працюючого слюсарем МТФ №» 1 Монастирищенської філії ПрАТ «Райз-Максимко», що знаходиться в смт.Цибулів Монастирищенського району, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
за ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України.
за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
ОСОБА_3 19 липня 2014 року, близько 19 години, знаходячись в смт.Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, умисно з корисливою метою викрадення чужого майна та використання його в особистих цілях, шляхом вільного доступу, з території тракторної бригади № НОМЕР_1 СГВК «Цибулівський», що знаходиться за адресою вул. Гірна,1, смт.Цибулів, вчинив таємне викрадення 24 гусеничних ланок (траків), вартість яких відповідно до висновку судової - товарознавчої експертизи від 29.07.2014 року становить 1800 гривень, ведучої зірочки ходової частини трактора ДТ-75, вартість якого відповідно до висновку судової - товарознавчої експертизи від 29.07.2014 року становить 405 гривень та індивідуальної головки блока двигуна ЯМЗ-240, вартість якої відповідно до висновку судової - товарознавчої експертизи від 29.07.2014 року становить 990 гривень, після чого мотоблоком марки «Зубр» без державного номерного знака з причепом вивіз дані запчастини за територію тракторної бригади, виконавши таким чином усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як дії ОСОБА_3 були виявлені та фактично припинені очевидцем даного злочину - ОСОБА_6 .
Дії ОСОБА_3 в межах висунутого обвинувачення суд кваліфікує ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обвинувачений ОСОБА_3 на стадії досудового та судового слідства свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та дав суду показання про те, що 19 липня 2014 року близько 19 години, знаходячись в смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, шляхом вільного доступу, з території тракторної бригади № НОМЕР_1 , СГВК «Цибулівський», що знаходиться за адресою вул. Гірна,1, смт.Цибулів, вчинив крадіжку 24 гусеничних ланок, ведучої зірочки ходової частини трактора ДТ-75 та індивідуальної головки блока двигуна ЯМЗ-240, після чого мотоблоком марки «Зубр» з причепом вивіз дані запчастини за територію тракторної бригади, але вивезти викрадені запчастини з території дільниці не зміг, оскільки його було затримано ОСОБА_6 . Він достовірно знав, що територія тракторної бригади не охороняється, але вона входить до території дільниці СГВК «Цибулівський», яка охороняється найманою фізичною охороною. Мотоблок «Зубр», за допомогою якого він вчиняв крадіжку, належить йому на праві приватної власності, але слідчі органи вказаний мотоблок знаряддям злочину не визнавали і повернули йому під схоронну розписку.
Просить його суворо не карати, зважити на щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Потерпілий ОСОБА_5 дав суду показання про те, СГВК «Цибулівський» має декілька структурних дільниць. Дільниця, з якої було вчинено крадіжку, розташована по АДРЕСА_3 . На території вказаної дільниці розташовано декілька виробничих підрозділів, в тому числі і тракторна бригада. Окремо виробничі піроззділи не охороняються, але територія всієї дільниці цілодобово охороняється найманою фізичною охороною. Раніше територія дільниці була обнесена тином, але після так званого реформування тин було розібрано, тому адміністрація СГВК «Цибулівський» була змушена найняти для охорони території дільниці фізичну охорону, яка є цілодобовою, крім того охоронники виконують ще й інші функції. Про те, що з території дільниці була вчинена крадіжка запчастин він дізнався після затримання ОСОБА_3 . Дізнався про те, що з території тракторної бригади ОСОБА_3 вже виїхав, але з території дільниці він виїхати не встиг, оскільки був забриманий ОСОБА_6 . Вартість викраденого встановлена правильно. Все майно повернуто СГВК, тому цивільний позхов у справі заявлятись не буде. Просить суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його волі.
Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 під час судового розгляду справи його вина у вчиненні злочину повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового розслідування, порядок дослідження, яких визначено ухвалою суду від 12.08.2014 року у відповідності до ч. 2 ст. 349 КПК України і які, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, в судовому засіданні, крім витягу з ЄРДР, показів обвинуваченого, потерпілого, даних, що характеризують особу обвинуваченого, не досліджувались, оскільки фактичні обставини кримінального провадження та розмір завданих збитків ніким не оспорюються
Суд, з'ясувавши, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України вони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.
При призначені пакарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, які пом'якшують призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує пом'якшуючі призначення покарання обставини, відсутність обтяжуючих призначення покарання обставин, а також те, що обвинувачений характеризуються за місцем проживання позитивно, щиро розкаявся, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та находить за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш сувороогго покарання, передбаченого санкцією статті, тому строк покарання ОСОБА_3 повинен не перевищувати 2 років позбавлення волі.
Підстав для призначення іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України та ст. 69 КК України суд не вбачає.
Суд вважає, що органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано неправильно, адже в судовому засіданні показами обвинуваченого та потерпілого про те, що територія дільниці охороняється найманою фізичною охороною, достовірно встановлено, що територія дільниці СГВК «Цибулівський», на території якої розташована такторна бригада, має цілодобову найману фізичну охорону, тому дії ОСОБА_3 необхідно було кваліфікувати як проникнення у сховище.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта.
Ні прокурором, ні потерпілим не заявлено клопотання про зміну обвинувачення, тому суд змушений кваліфікувіати дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Суд не може також застосувати конфіскацію мотоблоку «Зубр», який належить обвинуваченому ОСОБА_3 і за допомогою якого обвинувачений вчиняв крадіжку, оскільки відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України конфіскації підлягають тільки знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а органом досудового розслідування вказаний речовий доказ знаряддям злочину не визнаний, а суд позбавлений права вийти за межі висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Речові докази підлягають поверненню власникам..
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого 2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 75-76 КК України засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку тривалістю у 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки:
1. Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
2. Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи.
3. Періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Речові докази залишити у власності СГВК «Цибулівський» та ОСОБА_3 , звільнивши їх від схоронних розписок.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Копію вироку сторони можуть отримати після його проголошеня.
Суддя Монастирищенського
районного суду ОСОБА_1