Справа № 604/441/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Кузьменко І.О.
Провадження № 22-ц/789/849/14 Доповідач - Ткач З.Є.
Категорія - 46
05 серпня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Ткача З.Є.
суддів - Сташків Б. І., Кузьма Р. М.,
при секретарі - Шмигельська І.З.
з участю сторін - представника ОСОБА_1
- ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третьої особи - Служби у справах дітей Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення проїзного документу дитини та на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,-
В квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, третьої особи - Служби у справах дітей Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виготовлення проїзного документу дитини та на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька.
Рішенням Підволочиського районного суду від 17 червня 2014 року вирішено: " У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третьої особи - Служби у справах дітей Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення проїзного документу дитини та на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька - відмовити за безпідставністю вимог".
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Зокрема зазначала, що чинне законодавство не містить заборони на багаторазові виїзди дитини за кордон без згоди та супроводу одного з батьків та суд не врахував висновок голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.05.2014 року яка не заперечувала надання дозволу ОСОБА_4 на багаторазові тимчасові виїзди за межі України до досягнення нею 16 років, без згоди та супроводу батька.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Згідно ч. 3 ст. 313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16 річного віку, і без згоди та супроводу другого з батьків може бути дозволено на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 22 ч. 1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України", виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон.
Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою КМУ від 31.03.1995 р. №231 (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.
Статтею 18 Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду. Для дітей віком від 14 до 18 років у заяві зазначається відсутність обставин, що обмежують згідно із законодавством право їх виїзду за кордон.
Встановлено, що сторони з 24 січня 1998 року по 23 червня 2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі в якому народилась дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд вірно виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 про дачу дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за межі України не були конкретними: позивачка просила надати дозвіл на багаторазові виїзди за кордон неповнолітньої дитини без зазначення країни прямування, відповідного часового проміжку перебування за кордоном, що є необхідним для виїзду дитини за кордон.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_3 ухиляється від надання згоди на виїзд дитини за кордон з дотримання встановленого законом порядку.
Натомість, як встановлено в суді, ОСОБА_3 у 2012 р. надав дозвіл на виїзд дитини на тимчасову поїздку на відпочинок до Республіки Болгарії з 01 вересня 2012 року по 10 вересня 2012 року, а у 2013 р. надав дозвіл на виготовлення проїзного документу для виїзду за кордон.
При вирішенні даного спору, колегія суддів бере до уваги положення частин 1 та 2 ст. 155 СК України, відповідно до яких, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Достатніх даних для висновку, що дозвіл на виїзд без зазначення країни прямування, відповідного часового проміжку перебування за кордоном, сприятиме забезпеченню інтересів дитини, створенню їй належних умов для відпочинку, оздоровлення та навчання за кордоном, на що посилалась позивачка в позовній заяві, немає.
З урахуванням вищевказаних обставин справи суд прийшов до вірного висновку, що сам по собі висновок голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.05.2014 р., без наявності інших встановлених законом умов, не є підставою для надання дозволу на багаторазові тимчасові виїзди за межі України дитини до досягнення нею 16 років, без згоди та супроводу батька.
Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку і вирішив спір відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі не має.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2014 року- залишити без змін.
Ухвала колегії може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області З.Є. Ткач