Справа № 405/1706/14-а
2-а/405/80/14
15.07.2014 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Береді Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС в Кіровоградській області Попова Олександра Олександровича про визнання протиправними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до командира взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС в кіровоградській області Попова О.О. про визнання протиправними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. На обґрунтування позову зазначила, що 18.02.2014 року відповідачем відносно неї винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №352774 за порушення вимог п.12.4 ПДР України, відповідно до якої її було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.
Позивач вважає, що відповідачем при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та в подальшому винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення були порушені вимоги ст.ст. 247, 280, 283-284 КУпАП, постанова не відповідає обставинам справи, є незаконною та необ'єктивною, докази вчинення нею адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП відсутні, в зв'язку з чим просила визнати дії командира взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС в Кіровоградській області Попова О.О. протиправними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 352774 від 18.02.2014 року.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового розгляду справи належним чином повідомлена, надала заяву за вх.№21315 від 15 липня 2014 року, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи належним чином повідомлений, надав письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що 18.02.2014 року на автодорозі Київ - Знам'янка, 244+647м позивач, керуючи автомобілем Лексус, державний номерний знак НОМЕР_1, рухалася зі швидкістю 99 км/год., чим перевищила швидкість руху на 39 км/год., тим самим позивач порушила п. 12.4 ПДР України, а тому в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. З огляду на зазначене, відповідач просив відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 352774 від 18.02.2014 року залишити без змін, розгляд справи провести без його участі.
Зваживши обставини, викладені в позовній заяві, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 лютого 2014 року командиром взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС в Кіровоградській області Поповим О.О. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 № 423648 за порушення п. 12.4 ПДР України та в подальшому винесено постанову серії ПС1 № 352774 в справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.
Постанова мотивована тим, що 18 лютого 2014 року о 15 год. 43 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем "LEXUS ES 350", державний номерний знак НОМЕР_1, на 243 км + 300 м автодороги Київ - Знам'янка, перевищила швидкість руху на 39 км/год. в населеному пункті, рухалася зі швидкістю 99 км/год. Швидкість вимірювалася системою «Гарпун» № 0016 та приладом «Трукам» №001012, чим порушила п.12.4 Правил дорожнього руху України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Правомірність та законність прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення оскаржується позивачем.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Виходячи із норм, викладених в ст. 71 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п.7.6 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України 27 березня 2009 року №111, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за №576/16592, інспектор ДПС має право використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та фіксації порушень ПДР. Отримані фактичні дані направляти за належністю та використовувати при складанні адміністративних матеріалів.
Наказом МВС України від 01 березня 2010 року №33 затверджено перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, до якого (Переліку) входить також лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів "TruСAM".
Разом з тим, відповідно до п..19.1, п.19.2 Розділу 19 зазначеної вище Інструкції технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень ПДР, складові частини системи відео фіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями про порядок їх використання.
Працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні у разі якщо вони підлягають сертифікації відповідно до чинного законодавства та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Відповідачем в якості доказів надано до суду фотознімки фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого водієм транспортного засобу "LEXUS ES 350", державний номерний знак НОМЕР_1, з яких вбачається, що правопорушення було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості "Трукам" № ТС001012, який пройшов повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що підтверджується відповідним свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2/1339555 від 26 березня 2014 року, з терміном дії свідоцтва до 26 березня 2015 року, що свідчить про те, що станом на 18 лютого 2014 року при винесенні відповідачем відносно позивача постанови в справі про адміністративне правопорушення, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів "Трукам" № ТС001012 не пройшов метрологічну повірку.
Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Таким чином, беручи до уваги твердження позивача про те, що вона, керуючи транспортним засобом - автомобілем "LEXUS ES 350", державний номерний знак НОМЕР_1, рухалася зі швидкістю 60 км/год. та не порушувала п. 12.4 ПДР України, що не спростовано під час судового розгляду справи належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що постанова серії ПС1 № 352774 від 18 лютого 2014 року в справі про адміністративне правопорушення, винесена суб'єктом владних повноважень - командиром взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС в Кіровоградській області Поповим О.О. відносно ОСОБА_1, не містить достатніх та беззаперечних доказів порушення останньою вимог п. 12.4 ПДР України та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, більш того вина позивача не підтверджується будь-якими іншими передбаченими процесуальним законом доказами, які б містили інформацію щодо предмета доказування.
Крім того, суб'єктом владних повноважень - командиром взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС в Кіровоградській області Поповим О.О. не спростовані заперечення позивача, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, згідно з якими вона своєї вини у порушенні п.12.4 ПДР України не визнала.
Також не доведено та не зазначено в постанові будь-яких об'єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локалізацію транспортного засобу, яким керував позивач, відносно населеного пункту.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не проведено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, на підставі чого адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з визнанням дій командира взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС в кіровоградській області Попова О.О. по винесенню постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправними, та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 352774 від 18 лютого 2014 року відносно ОСОБА_1, як такої, що винесена в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, на підставі чого позивачу ОСОБА_1 слід присудити з Державного бюджету України понесені ним судові витрати в розмірі 73 грн. 08 коп.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 251, 254, 256,283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 10 жовтня 2001 року, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до командира взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС в кіровоградській області Попова Олександра Олександровича про визнання протиправними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправними дії командира взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС в кіровоградській області Попова Олександра Олександровича при винесенні постанови серії ПС1 № 352774 від 18 лютого 2014 року в справі про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову серії ПС1 № 352774 від 18 лютого 2014 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену командиром взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС в кіровоградській області Поповим Олександром Олександровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.
Присудити ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 73 грн. 08 коп. з Державного бюджету України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Л. А. Іванова