Справа № 127/8015/14-ц Провадження № 22-ц/772/2459/2014Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т. П.
Категорія: 27Доповідач: Жданкін В. В.
"11" серпня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Жданкіна В.В.,
суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.,
при секретарі: Агєєвій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» про визнання поруки припиненою, -
В суд звернувся ОСОБА_2 з позовом до ПАТ «УкрСиббанк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3, про визнання припиненим зобов'язання, що виникли з договору поруки №114205 від 17 травня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк».
Позовні вимоги мотивував тим, що 17 травня 2007 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 1115431100. Відповідно до умов вказаного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит, але в будь-якому випадку не пізніше 16 травня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін. Крім того, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно п. 1.2.2 цього договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит, зменшивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення. В забезпечення виконання умов кредитного договору, між позивачем та відповідачем укладено договір поруки від 17 травня 2007 року № 114205. Відповідно до умов договору поруки він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором. 18 березня 2009 року на адресу ОСОБА_3 направлено досудову вимогу про дострокове виконання зобов'язань, зміну терміну повернення кредиту в сторону зменшення та повідомлено, що на 30 календарний день з дня отримання вимоги, термін повернення всієї суми кредиту, процентів буде вважатись таким, що настав, якщо зобов'язання не буде виконано. Позивач вважає, що строк виконання зобов'язання настав 18 квітня 2009 року. 11 квітня 2009 року відповідач на адресу позивача направив заяву, якою повідомив про свою заяву позичальнику про визнання терміну повернення кредиту та процентів таким, що настав, а тому позивач з посиланням на положення ч. 4 ст. 559 ЦК України, вважає, що відповідач мав право звернутись до поручителя з позовом до 18 вересня 2009 року. Зважаючи, що позивач не звернувся у вказаний строк, просить визнати припиненим зобов'язання за договором поруки №114205 від 17 травня 2007 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2014 року (без винесення окремого процесуального документа) Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2014 року ТОВ «Кей-Колект» залучено до участі як правонаступника відповідача по справі ПАТ «УкрСиббанк», а ПАТ «УкрСиббанк» залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2014 року позов задоволено. Визнано припиненим зобов'язання, що виникли з договору поруки № 114205 від 17 травня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь ОСОБА_2 243,60 грн. судового збору.
На рішення суду ТОВ «Кей-Колект» подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення вимог цивільного процесуального права, норм матеріального права та не повне з'ясування обставин справи, не повне з'ясування судом всіх обставин справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» 17 травня 2007 року укладено договір про надання споживчого кредиту № 1115431100, відповідно до п. 1.2.2. якого позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 16 травня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін. Виконання зобов'язань позичальника, забезпечується порукою ОСОБА_2
Відповідно до п. 3.5.3. договору позичальник зобов'язався достроково повернути банку в повному розмірі всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит у разі застосування банком права вимоги дострокового повернення кредиту в порядку визначеному розділом 6 договору. Крім того, розділом 6 вказаного договору встановлено, що банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно п. 1.2.2 цього договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит, зменшивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення. Крім того встановлено, що порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним чином, а саме: в разі порушення позичальником нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої ним суми кредиту та/або сплати плати за кредит за Договором, вважається, що такий позивальник користується кредитом понад строк, встановлений договором, при цьому починаючи з наступного робочого дня, сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит - відповідно простроченими процентами та/ або комісіями (а. с. 4-11).
17 травня 2007 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладено договір поруки № 114205, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 1115431100 від 17 травня 2007 року. При цьому, поручителю відомо, що термін виконання основного зобов'язання -16 травня 2017року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інший термін виконання такого зобов'язання. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором (а. с. 12).
Відповідно до заяви АКІБ «УкрСиббанк» від 18 березня 2009 року №1, яка направлена на адресу ОСОБА_3, у зв'язку з тривалим невиконанням позичальником своїх зобов'язань, банк використав своє право та заявив про зміну терміну повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами в сторону їх зменшення. Крім того, повідомлено, що на 30 календарний день з дати одержання заяви, термін повернення всієї суми кредиту та процентів буде вважатись таким, що настав, а кредитна заборгованість - обов'язковою до повернення в повному обсязі (а.с.13). 11 квітня 2009 року заява АКІБ «УкрСиббанк» за №1 направлена на адресу ОСОБА_2, якою останнього повідомлено про те, що у зв'язку з тривалим невиконанням позичальником своїх зобов'язань, банк використав своє право та заявив про визнання терміну повернення кредиту таким, що настав, а кредитна заборгованість - обов'язковою до повернення в повному обсязі. Крім того банк вимагає протягом 15 днів з дня отримання вимоги погасити прострочену заборгованість по кредитному договору в розмірі 18683,28 доларів США.
21 жовтня 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, зокрема кредитним договором № 1115431100 від 17 травня 2007 року.
12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір Факторингу № 1, відповідно до умов якого Клієт (ПАТ «УкрСиббанк») зобов'язався передати Фактору (ТОВ «Кей-Колект»), а Фактор прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату. Обсяг права вимоги визначений у Додатку №1 до договору. Одночасно з відступленням права вимоги до фактора переходять усі права Клієнта за усіма договорами забезпечення. Відповідно до Додатку № 1 до фактора переходить право вимоги за кредитним договором ЛЈ 1115431100 від 17 травня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та Клієнтом, та за договором поруки від 17 травня 2007 року № 114205, укладеним між ОСОБА_2 та Клієнтом.
Судом першої інстанцій було встановлено, та не заперечувалось сторонами судового процесу, що фактичним обставинам у справі відповідають правовідносини, що врегульовані нормами Книги п'ятої, загальними положеннями про зобов'язання ЦК України, зокрема, щодо договірних зобов'язань та правочинів із забезпечення виконання зобов'язань.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яке забезпечує виконання зобов'язання боржником та кредитором боржника.
Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яки; здійснює поручитель (ч. 1,2 ст. 553 ЦК України).
Поручитель, за змістом указаних норм матеріального права, хоча і пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, проте є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з того, що направляючи заяву на адресу позичальника ОСОБА_3 від 18 березня 2009 року №1 відповідно до умов договору кредиту, банк скористався своїм правом визначеним умовами договору кредиту, змінив термін повернення кредиту та встановив його на 30 календарний день з дати одержання заяви, що в розумінні ст. 559 ЦК України є встановленням нового строку виконання основного зобов'язання. При цьому суд взяв до уваги, що умовами договору кредиту не встановлено інших умов щодо виконання основного зобов'язання. Пред'являючи до поручителя ОСОБА_2 досудову вимогу від 11 квітня 2009 року №1, банк повідомив поручителя про те, що заявив позичальнику про визнання терміну повернення кредиту таким, що настав. З урахуванням того, що банком змінено строк виконання основного зобов'язання, строк пред'явлення банком до ОСОБА_2 вимоги про повернення отриманих у кредит позичальником коштів обчислюється з моменту настання строку виконання основного зобов'язання у повному обсязіу, тобто на 30 календарний день з дати одержання заяви, та відповідно до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 6 місяців.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу(залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Строк виконання основного зобов'язання банком змінений, направленням вимоги від 18 березня 2009 року, позовна заява ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитними договорами, зокрема і кредитним договором № 1115431100 від 17 травня 2007 року подана до суду лише 21 жовтня 2010 року, тобто банк пропустив встановлений 6 місячний термін на таке звернення, а тому відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука є припиненою. На наявні підстави для застосування положень ч. 4 ст. 559 ЦК України щодо правовідносин, які виникли між сторонами, звернула увагу і колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України в ухвалі від 18 грудня 2013 року при розгляді справи за позовом ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2013 року.
Щодо тверджень представника відповідача та третьої особи щодо пред'явлення вимоги до поручителя, то суд вважає їх твердження помилковим застосуванням положень ч.4 ст. 559 ЦК України та пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», адже пред'явленням вимоги є звернення до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції вимог ст.33 ЦПК України, та ігнорування клопотання Відповідача про розгляд справи з початку.
Колегія суддів вважає, що твердження апелянта не тільки не відповідає дійсності та не підтверджено матеріалами справи і фактично дискредитує суд першої інстанції. Зокрема: застосування вимог ст.33 ЦПК України, можливе лише у разі подання Позивачем клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, однак, такого клопотання Позивачем не подавалось, а тому і наслідки встановлені ч.2 ст.33 ЦПК України не могли бути застосовані судом.
В ухвалі від 10.07.2014 року, про заміну відповідача чітко зазначено, що клопотання про заміну відповідача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект» було подано саме відповідачем ПАТ «УкрСиббанк» та підтримане представником ТОВ «Кей-Колект», а висновки суду про обґрунтованість клопотання та доцільність його задоволення викладені в ухвалі та мотивовані наявністю на думку суду правонаступництва в зобов'язанні у відповідності до ст.512 ЦК України, а заміна Відповідача проведена в порядку ст.37 ЦПК України і саме на вимоги ст.37 ЦПК України, посилався ПАТ «УкрСиббанк» подаючи таке клопотання.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновків, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. В той же час, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - відхилити.
Рішення Вінницької області від 10.07.2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» про визнання поруки припиненою - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В.В. Жданкін
Судді: В.С. Марчук
В.В. Сопрун