Справа № 645/12500/13-ц
Провадження № 2/645/571/14
12 серпня 2014 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бабкової Т.В.,
за участю секретаря судових засідань - Білобрової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства „Харківські теплові мережі" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надане теплопостачання, -
встановив:
Позивач Комунальне підприємство „Харківські теплові мережі" (далі КП «ХТМ») звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за надане теплопостачання, в якому (з урахуванням уточнень а.с.37-38) вказує на те, що батьку відповідача ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2012 належали нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-7, 9-:-14, 16-:-44, 48-:-55 по АДРЕСА_1. Не уклавши договір на постачання теплової енергії ОСОБА_2 фактично отримував у період з листопада 2012 по травень 2013 теплову енергію за рахунок позивача, яку КП «ХТМ» подає у централізовану систему опалення житлового будинку, де розташоване зазначені нежитлові приміщення. Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону. Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення від опалення (№ 170/8321 від 19.10.2012, № 178/7815 від 14.04.2010 та актом обстеження системи теплопостачання об'єкта № 170/87 від 28.03.2013).
За період бездоговірного користування з листопада 2012 по травень 2013 відповідачем безпідставно спожито теплової енергії на суму 39865,43 грн.
Відповідно до статей 1212, 1213 ЦК України особа, що набула майно без достатньої підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно, а у разі неможливості повернути в натурі безпідставно набуте майно відшкодувати його вартість. Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією, що призначена для купівлі-продажу.
Таким чином, у період з листопада 2012 по травень 2013 ОСОБА_2 за рахунок позивача користувалися тепловою енергією на потреби опалення без договору, тобто без достатніх підстав, тому згідно ст. ст. 1212, 1213 ЦК України вартість спожитої теплової енергії повинна бути відшкодована підприємству.
В ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. ОСОБА_4 є спадкоємцем після померлого батька ОСОБА_2, йому перейшли всі права та обов'язки (спадщини) після смерті ОСОБА_2Таким чином, на момент відкриття спадщини до ОСОБА_4 перейшли борги померлого батька в тому числі і за отримані комунальні послуги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просила суд їх задовольнити підтвердив ті фактичні обставини, які викладено у позові. Також вказала на те, що у період листопада 2012 по травень 2013 ОСОБА_2 фактично користувався тепловою енергією на потреби опалення без договору, тобто без достатніх підстав. За вказаний період ОСОБА_2 було спожито без достатніх підстав теплової енергії на суму 39865,43 грн. ОСОБА_4 є спадкоємцем після померлого батька ОСОБА_2, йому перейшли всі права та обов'язки (спадщини) після смерті ОСОБА_2. Таким чином, на момент відкриття спадщини до ОСОБА_4 перейшли борги померлого батька, в тому числі і за безпідставно спожиту теплову енергію.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти пред'явлених вимог КП «ХТМ» з тих підстав, що позивачем неправомірно було застосовано розрахунок вартості спожитої теплової енергії, який встановлено Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007 № 1198, оскільки ОСОБА_2 не був власником всієї будівлі АДРЕСА_1 та не вів підприємницьку діяльність у зазначених належних йому нежитлових приміщення. Зважаючи на це, ОСОБА_2 мав сплачувати за отримане теплопостачання в нежитлових приміщеннях за правилами та тарифами встановленими для житлових приміщень. Та оскільки відповідачем у квітні 2013 року було сплачено 9211,01 грн., то ОСОБА_2 не має заборгованості перед КП «ХТМ», а навідь переплатив за отримані послуги 1228,18 грн.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2012р. належали нежитлові приміщення 1-го поверху 1-:-7, 9-:-14, 16-:-44, 48-:-55 загальною площею 571,5 кв.м в житловому будинку літ. «А-4», що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с.13-15).
Відповідно до положень ч.1 ст.61 обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Сторонами не заперечувався той факт, що без укладання договору на постачання теплової енергії з КП «ХТМ» ОСОБА_2 отримував у період з листопада 2012 по травень 2013 теплову енергію за рахунок позивача, яку КП «ХТМ» подає у централізовану систему опалення житлового будинку, де на 1-му поверсі розташовуються зазначені нежитлові приміщення.
Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону. Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення від опалення (№ 170/8321 від 19.10.2012, № 178/7815 від 14.04.2010 та актом обстеження системи теплопостачання об'єкта № 170/87 від 28.03.2013) (а.с.9-10).
Посилання представника відповідача ОСОБА_5 на, те що ОСОБА_2 не укладав з КП "ХТМ" жодних договорів з приводу теплопостачання в належні йому нежитлові приміщення, в зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для звернення з позовом, суд вважає безпідставними. Як зазначалося вище, при розгляді справи судом було встановлено, що ОСОБА_2 був власником нежитлових приміщень 1-го поверху в багатоквартирному житловому будинку, що знаходяться в АДРЕСА_1, послуги опалення та гарячої води, в який в централізованому порядку постачаються підприємством позивача. ОСОБА_2 не звертався з заявами про відмову в користуванні централізованим теплопостачанням, в нежитлових приміщеннях, належних йому на праві власності. Більш того 13.04.2013р. ОСОБА_2 провів часткову оплату послуг КП "ХТМ" на суму 9211 грн. 01 коп. (а.с.54), тим самим визнав факт споживання вказаних послуг.
За період бездоговірного користування з листопада 2012року по травень 2013 відповідачем безпідставно спожито теплової енергії на суму 39865,43 грн.
Відповідно до ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, що набула майно без достатньої підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно, а у разі неможливості повернути в натурі безпідставно набуте майно відшкодувати його вартість. Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією, що призначена для купівлі-продажу.
Таким чином, у період з листопада 2012 року по травень 2013 року ОСОБА_2 за рахунок позивача користувався тепловою енергією на потреби опалення без договору, тобто без достатніх підстав, тому згідно ст. ст. 1212, 1213 ЦК України вартість спожитої теплової енергії повинна бути відшкодована підприємству.
КП «ХТМ» належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.2003р. ХХ1V скликання «Про комунальну власність м. Харкова». Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення м. Харкова, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності.
Встановлено, що з часу набуття ОСОБА_2 28.11.2012р. приміщення 1-го поверху 1-:-7, 9-:-14, 16-:-44, 48-:-55 загальною площею 571,5 кв.м в житловому будинку літ. «А-4», що знаходяться в АДРЕСА_1 вони мали статус нежитлових, проте в подальшому внаслідок реконструкції, закінченої 04.04.2013р., вказані приміщення отримали статус житлових та були зареєстровані 26.04.2013р. відповідно до свідоцтва про право власності в якості окремих житлових квартир ( а.с.109).
За таких обставин, після набуття нежитловими приміщеннями, належними ОСОБА_2, статусу житлових приміщень правовідносини між КП «ХТМ» як енергопостачальною організацією та ОСОБА_4, як споживачем, підлягають регулюванню вже Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, до цього ж часу вказані приміщення мали статус нежитлового приміщення і правовідносини між КП «ХТМ», як енергопостачальною організацією, та ОСОБА_2, як споживачем, регулювались Законом України «Про теплопостачання» та Правилами користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, які розглядають теплову енергію як товарну продукцію.
Доводи представника відповідача ОСОБА_5, що ОСОБА_2, як володілець нежитлових приміщень 1-го поверху в житловому будинку літ. «А-4», що знаходяться в АДРЕСА_1, не є власником будівлі в цілому , а тому не є споживачем теплової енергії, відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, які розглядають теплову енергію як товарну продукцію, до уваги судом не приймаються в зв'язку з тим, що поняття будівлі охоплює в тому числі будь-які об'єкти нерухомості.
Так, відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Як вбачається з наведених вище норм, законодавець, не пов'язуючи поняття споживача теплової енергії чи житлово - комунальних послуг з наявністю у нього права власності на нерухомість, тим самим дає підстави визначити, що споживачем теплової енергії може бути як власник, так і наймач житлового чи нежитлового приміщення, яким в свою чергу може бути як фізична так і юридична особа.
Чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання житлового приміщення для ведення господарської (підприємницької) діяльності, але нежитлове приміщення не може призначатися для проживання фізичних осіб. Ведення в нежитловому приміщенні будь - якої господарської діяльності не забороненої чинним законодавством можливе як юридичною так і фізичною особою. При цьому, незалежно від факту того постійно чи ні, веде чи не веде, відповідач діяльність в своєму нежитловому приміщенні, він згідно ст. 319 та ст. 322 ЦК України, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону додержуючись моральних засад суспільства, а тому враховуючи, що власність зобов'язує, відповідач повинен утримувати майно, що йому належить.
Таким чином, системний аналіз положень наведених законодавчих актів свідчить про те, що власник не тільки вправі використовуватись своє нежитлове приміщення, а й зобов'язані проводити оплату спожитої теплової енергії, наданої теплопостачальною організацією.
Нарахування за спожиту теплову енергію на потреби опалення проводяться підприємством на підставі п. 23 «Правил користування тепловою енергією», затверджених постановою КМ України від 03.10.2007 № 1198, згідно яким передбачено: «…у споживачів, які не мають приладів обліку комерційного обліку, кількості фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, зазначеного у договорі, з урахуванням фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин тепловикористовуючого обладнання в розрахунковий період за формулою Pт.э.от.= Qот*(tв.п.-tн.в.)/(tв.п.-tср.)Тот*Кот, передбаченою п.2.2.4 КТМ 204 Украины 244-94 мовою оригіналу «Нормы и указания по нормированию затрат топлива и тепловой энергии на отопление жилых и гражданских сооружений, а также на хозяйственно-бытовые нужды в Украине»
Таким чином, позивач обґрунтовано нарахував заборгованість за період з 28.11.2012р. по 01.05.2013р. суму заборгованості у розмірі 39865,43 грн. Методику розрахунку відповідач не оскаржував.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно ст.1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Пунктом 4 ст.19 цього Закону передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення від опалення (№ 170/8321 від 19.10.2012, № 178/7815 від 14.04.2010 та актом обстеження системи теплопостачання об'єкта № 170/87 від 28.03.2013) (а.с.9-10).
Зважаючи на те, що уІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Згідно вимог ч. 4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно з ч 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. ОСОБА_4 є спадкоємцем після померлого батька ОСОБА_2, йому перейшли всі права та обов'язки (спадщини) після смерті ОСОБА_2
Таким чином, на момент відкриття спадщини до ОСОБА_4 перейшли борги померлого батька в тому числі і за отриману теплову енергію.
На підставі ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача треба стягнути судовий збір у розмірі 229грн.40 коп. Недоплачена сума судового збору 169 грн. 25 коп. стягується з відповідача на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись нормами Закону України «Про теплопостачання»та Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України від 03.10.2007р. №1198, ст. ст. 10, 11, 60, 212-214, 294, 88, ЦПК України ст. ст. 1212, 1213, 1216, 1218 ЦК України, суд -
вирішив:
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надане теплопостачання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства " Харківські теплові мережі " заборгованість за теплопостачання за період з 28.11.2012р. по 01.05.2013р. в сумі 39865 грн. 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства " Харківські теплові мережі " судовий збір 229 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір 169 грн. 25 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя -