Є.У. №366/2343/14-к
№ пр. 1-КП-/366/147/14
Іменем України
13 серпня 2014 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
за участю обвинуваченого- ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Іванків кримінальне провадження №12014110180000511 від 17.07. 2014 року про обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в селі Сукачі Іванківського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, утриманців немає, не працює, раніше судимий 05.11.2002 Іванківським районним судом Київської області за ст. 125 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі,з випробуванням та 2 річним іспитовим строком; 19.10. 2004 року Іванківським районним судом за ст. 186 ч.3,71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 03.12. 2009 року Іванківським районним судом за ст. 185 ч,2 КК України до 2 років позбавлення волі,зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину за ст. 187 ч. 3 КК України,
ОСОБА_7 , будучи раніше неодноразово судимим,останній раз 14.09. 2009 року за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі,звільнившись умовно-достроково на невідбутий строк 5 місяців 9 днів,на шлях виправлення не став, маючи не зняті та непогашені судимості, вчинив новий злочин.
Так, ОСОБА_10 , 17.07. 2014 року,приблизно о 15 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку ОСОБА_11 , яка проживає в АДРЕСА_1 , вирішив вчинити розбійний напад на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в АДРЕСА_2 та є одинокою, з метою заволодіння її грошовими коштами.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , ОСОБА_7 прибув до господарства АДРЕСА_2 , де через незамкнені двері проник в середину житлового будинку.
Перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 ,зайшов до кухонної кімнати даного будинку,де взяв кухонний ніж та пішов до спальної кімнати,де в той час на ліжку відпочивала ОСОБА_8 .
Знаходячись в спальній кімнаті, ОСОБА_7 , підійшов до ліжка,де знаходилася ОСОБА_8 , та за допомогою ножа,погрожуючи застосуванням щодо останньої насильства,реалізуючи свій протиправний умисел,направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, заволодів грошовими коштами в сумі 6000 грн., які були прикріплені у хустці на талії потерпілої, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому злочині визнав частково, а саме у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_8 .
Обвинувачений суду пояснив,що 17.07. 2014 року він зайшов до ОСОБА_12 , де вони розпили «четвертушку». Потім він вирішив піти до ОСОБА_8 позичити грошей. Він прийшов до її будинку. Двері були відкриті. Він попросив ОСОБА_13 позичити йому грошей, але та сказала, що грошей у неї немає. Він побачив,що вона тримається за вузлик, який у неї на поясі, і зрозумів, що гроші у неї є. Вона себе видала. Тоді він пішов на кухню, взяв там ножа, а потім підійшов до ОСОБА_8 , та відрізав у неї на поясі вузлик з грошима. Ножем ОСОБА_14 він не погрожував і взяв ножа лише для того,щоб розрізать вузлик,так як бачив,що руками він його не розв'яже.
При цьому ОСОБА_13 обзивала його різними словами,говорила,щоб він,бандит, її не чіпав.
Позов визнає.
Не дивлячись на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його вина підтверджується показами потерпілої та свідків.
Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила,що проживає вона в АДРЕСА_2 , одинока. Ніяких родичів у неї немає. Господарства вона вже не тримає,так як немає здоров'я. Живе на пенсію. ОСОБА_7 вона раніше не знала. Прийшов він до неї перший раз за тиждень перед розбоєм, чи більше. Запитував, чи живуть у неї квартиранти,радив не брати квартирантів:»не бери квартирантів, живи сама». Вдруге ОСОБА_15 прийшов позичити 300гривень. Розповідав,що працює в інтернаті,що йому виписали дрова, а треба заплатити гроші. Вона грошей йому не позичила. Сказала,що грошей немає. Третій раз ОСОБА_16 прийшов 17.07. 2014 року,після обіду, між 15 та 16 годинами. Вона лежала на ліжку, відпочивала. ОСОБА_16 зайшов в її будинок,подивився кругом, а потім кинувся до столу. Потім поскидав всі подушки на її ліжку, а потім зрізав у неї на поясі вузол з грошима. Там було 6 000 гривень, які вона назбирала з пенсії,щоб було чим похоронити. А ОСОБА_16 взяв на кухні ножа, відрізав вузол та поколупав їй бік та руку. Дії ОСОБА_16 вона сприйняла як загрозу своєму життю. Вона його питала, що він хоче її зарізати. ОСОБА_16 їй нічого не говорив. В той день він грошей не позичав. Коли ОСОБА_16 вибіг з хати, то вона спочатку не знала,що їй робити, а потім вирішила,що грошей дарувать вона не буде і повідомила в сільську раду. Це вже не вперше злодії та ледарі забирають у неї гроші:куди вона їх тільки не ховала: і в батареї, - а ті знайшли , і забрали.
Позов підтримує. Просить суворо покарать ОСОБА_7 , так як від таких ледарів,що не хочуть працювати, нікому немає життя.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив.що працює сільським головою. Він не є очевидцем події, лише може пояснити. що до сільської ради звернулася ОСОБА_8 .Сказала,що був якийсь чоловік у клітчастій сорочці,забрав у неї гроші. Про ОСОБА_16 може сказати.що він в селі живе не постійно,періодично. Буває,що їздить кудись на заробітки.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив. що працює таксистом. Десь місяць тому поступив виклик з с.Сукачів. Він під'їхав на вказане місце. Там стояла якась жінка і обвинувачений. Чоловік сів в автомобіль, сказав їхати в с.м.т. Іванків, до магазину »Барвінок». Він зразу запитав у нього про гроші. Чоловік дав йому 500 гривень. Коли він сказав,що це багато, то ОСОБА_16 сказав, що вони ще будуть їздить. В магазині чоловік скупився. Сказав їхати на с.Кропивню. Вони поїхали, але по дорозі заїхали в магазини в с.Розважів та в с.Олива,де обвинувачений щось купляв. Що купляв його пасажир, він не знає, але вийшов з 3-4 пакетами.
Потім вони поїхали в с.Кропивню,де він лишив свого пасажира.
Пасажир його був не те,що п'яний. Від нього було чуть несвіжий запах спиртного.
Свідок ОСОБА_19 суду пояснила,що працює продавцем в с.Розважів. Обвинуваченого бачить вдруге. Вперше вона його бачила в магазині с.Розважів, коли він купляв товар. На покупця вона звернула увагу,так як у нього трусилися руки, він був якийсь схвильований. Купив обвинувачений труси,майку та ковбасу. Приїхав і поїхав від магазину він на «Таксі». Розрахувався одною купюрою в 200грн.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснила.що працює продавцем в магазині в с.Олива. ОСОБА_16 був в магазині, купив пляшку горілки та плашку пива. В магазині були люди і вона не пам'ятає, які гроші були у ОСОБА_16 . Чим він приїхав теж не бачила. ОСОБА_16 був випивши.
Свідок ОСОБА_21 суду пояснив,що з ОСОБА_16 познайомився років 3-4 тому. В той день він пішов до сусідів попросить закурить. Коли вертався додому. Побачив коло свого двору чотири автомобілі. У дворі стояла пляшка з горілкою, закуска. Тут же він побачив міліцію і ОСОБА_7 , який приїхав до нього на таксі. У ОСОБА_16 міліція вилучила гроші, але де саме, він не бачив,так як коли прийшов,то гроші вже рахували. Про те,що ОСОБА_15 приїде до нього в гості, він не знав. Про зустріч вони не домовлялися.
Свідок ОСОБА_22 суду пояснила,що в той день вона була в ОСОБА_12 ,де був також ОСОБА_15 ,де розпивали спиртні напої. Потім вона пішла в магазин, а ОСОБА_23 та П рокопенко лишилися. Більше ОСОБА_16 в той день вона не бачила. Коли йшла по вулиці, то зустріла ОСОБА_8 , яка сказала,що йде до сільського голови,так як хтось її душив. Кидався до неї з ножем. Про гроші розмови не було.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами:
-витягом з кримінального провадження №12014110180000511 від 17.07. 2014 року про те.що 17.07. 2014 року приблизно о 15 годині ОСОБА_15 ,проник в будинок по АДРЕСА_2 ,де погрожуючі ножем, відкрито заволодів грошовими коштами сумі 6 000 грн. ОСОБА_8 . 1928 р.н. ;
-карткою первинного обліку інформації,яка надійшла по телефону,з якої слідує,що 17.07. 2014 року о 15 год. 30 хв. сільський голова Сукачівської сільської ради повідомив,що ОСОБА_15 , проник в будинок ОСОБА_8 ,де погрожуючи ножем, забрав у неї 6000грн.;
-протоколом огляду місця події від 17.07. 2014 року та ілюстративними таблицями до протоколу огляду місця події,з яких слідує,що було оглянуто будинок АДРЕСА_2 ,де проживає ОСОБА_8 та де виявлено в одній з кімнат кухонний ніж та хустку, з якої було викрадено гроші; Ніж та хустку вилучено в РВ.
-Постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 21.07. 2014 року, з якого слідує,що кухонний ніж та розрізану хустку визнати речовими доказами по кримінальному провадженню № 12014110180000511 та передати їх в кімнату зберігання речових доказів;
-Квитанціює №52 від 21.07. 2014 року про передачу речових доказів на зберігання;
-протоколом огляду місця події від 17.07. 2014 року з якого слідує,що о 17 год. 10 хв., в АДРЕСА_3 був оглянутий ОСОБА_15 , у якого було виявлено грошові кошти в сумі 4 833 грн.: номіналом по 50 грн.-14 купюр; по 100грн.- 15 купюр; по 200грн.- 13 купюр; по 1 грн.-3 купюри; по 2 грн.-5 купюр; по 5 грн.-2 купюри; по 10грн.-1 купюра.
Постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 21.07. 2014 року,з якого слідує,що грошові кошти, які вилучено у ОСОБА_24 17.07. 2014 року в сумі 4 833 грн. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12014110180000511 та передано під розписку потерпілій ОСОБА_8 ;
-Розпискою ОСОБА_8 про те,що їй повернуто гроші в сумі 4 833 грн.;
-Цивільним позовом ОСОБА_8 на суму 3167 грн., з яких 1 167 грн. - матеріальна шкода та 2000 грн.-моральна шкода;.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.07. 2014 року,з яких слідує,що з 4-х пред'явлених фото ,на третьому ОСОБА_8 впізнала особу, яка заволоділа її грошима;
-довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 21.07. 2014 року з якої слідує,що ОСОБА_8 на фото №3 впізнала ОСОБА_7 , 1956 р.н.,жителя АДРЕСА_1 ;
-Заявою ОСОБА_7 про те, що він надав правдиві покази та відмовляється від проведення слідчого експерименту;
-Повідомленням про підозру від 18.07. 2014 року в скоєнні злочину за ч.3 ст. 187 КК України;
-Вимогою про судимість від 18.07. 2014 року з якої слідує,що ОСОБА_15 був засуджений 6 разів, і останні три судимості за ст. 125 ч.2 КК України,186 ч.3, 185 ч.2 КК України- не зняті і не погашені;
-Вироком Іванківського районного суду від 03 грудня 2009 року з якого слідує,що ОСОБА_15 був засуджений за ст. 185 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі;
-Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.04. 2011 року про те,що ОСОБА_15 ,1956 р.н. ,засуджений 03,12. 2009 р. за ст. 185 ч.2 КК України звільнений умовно-достроково на невідбуту частину 5 місяців 09 днів.
Згідно поданої характеристики по місцю проживання обвинувачений ОСОБА_15 характеризується посередньо.
У лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває. Працездатний, який не працює.
Оцінюючи докази, суд вважає,що вина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена, а його умисні дії органами досудового слідства вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло.
Невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини в частині умислу на проникнення в житло з метою заволодіння чужим майном, суд розцінює як обраний обвинуваченим спосіб захисту з метою пом'якшити свою відповідальність та покарання, оскільки це не відповідає дійсності, спростовується показами потерпілої, яка дала чіткі покази, що в день розбійного нападу ОСОБА_15 не просив позичити йому грошей, а відразу, роздивившись, що відбувається в кімнаті, подивившись на стілець, пішов в кухню, де взяв ножа і потім вже з ножем приступив зрізати з її талії хустку, у яку були зав'язані її гроші.
Відповідно до Висновків(Правових позицій) Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з підстав,передбачених п.1 ч.1 ст. 400-12 КПК України 1960 року, якщо особа мала намір заволодіти майном певного виду, місце знаходження якого зумовлює вибір конкретного способу посягання, реалізація якого передбачає входження чи потрапляння в приміщення, незважаючи на режим доступу до нього(вільний/заборонений),то фізичне потрапляння до такого приміщення з означеною ціллю є незаконним, а з вчиненням наступних дій із застосуванням насильства чи погрози його застосувати з метою заволодіння майном має кваліфікуватися як розбій,поєднаний з проникненням у приміщення.
Прокопенко взагалі нічого не говорив 17.07. 2014 року з потерпілою про гроші, а тим більше,що коли ОСОБА_15 приходив до потерпілої перші два рази та просив позичити грошей, вона йому відмовила, а отже, не давала жодної надії,що будь-коли може це зробити, а отже, ОСОБА_15 проник до будинку потерпілої ОСОБА_8 з метою насильного заволодіння її грошима.
Також є безпідставним заперечення обвинуваченого ОСОБА_7 ,що він не мав наміру заподіяти шкоду потерпілій або погрожувати їй заподіянням такої шкоди, тобто, не вчиняв розбійний напад, а використав ножа лише для того, щоб розрізати вузол з грошима.
Відповідно до норм КПК України погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі(словами,жестами,демонстрацією зброї тощо), бажає,щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він буде протидіяти нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося.
З пояснень потерпілої ОСОБА_8 , слідує,що ніж у руках ОСОБА_7 , вона сприймала як реальну загрозу своєму життю.
За таких обставин, враховуючи встановлений судом характер дій обвинуваченого ОСОБА_7 , який використав ніж для розрізання хустки на поясі потерпілої і який потерпіла сприйняла як такий,що є небезпечний для її життя та здоров'я, та відповідно до роз'ясень, що містяться у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 « Про судову практику в справах про злочини проти власності»,дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 187 КК України, як розбій,поєднаний із погрозою застосування насильства,небезпечного для життя та здоров'я, вчинений з проникненням у житло.
Обставин, які пом”якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд не вбачає.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, скоєння злочину щодо особи похилого віку, рецидив злочинів.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд приймає до уваги ступінь і характер скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують його покарання, і вважає, що йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі,в межах санкції ч.3 ст. 187 КК України,з конфіскацією всього належного йому майна. оскільки злочин скоєно з корисливих мотивів.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 17.07. 2014 року, з часу затримання в ІТТ.
Міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили,залишити ОСОБА_7 попередню- тримання під вартою в Київському СІЗО №13 Державного департаменту з питань виконання покарань в м.Києві та Київській області.
Речові докази - гроші в сумі 4833 грн.,- повернуто потерпілій; ножа та хустку, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів, повернути потерпілій ОСОБА_8 , а в разі відмови забрати,-знищити.
Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити в повному об'ємі, як обґрунтований.
Керуючись ст.ст. 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_9 визнати винуватим за ст. 187 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у вигляді 8(восьми) років позбавлення волі,з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 17.07. 2014 року, з часу затримання в ІТТ.
Міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили,залишити ОСОБА_7 попередню- тримання під вартою в Київському СІЗО №13 Державного департаменту з питань виконання покарань в м.Києві та Київській області.
Речові докази: ножа та хустку, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів, повернути потерпілій ОСОБА_8 , а в разі відмови забрати, - знищити.
Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 грошові кошти в сумі 3 167 грн.,з яких: 1 167 грн.- матеріальні збитки та 2000 грн.- моральна шкода.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд на протязі 30 днів, з часу проголошення, а засудженим ОСОБА_7 в той же строк,після вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. а в разі подачі апеляції, після прийняття рішення апеляційним судом Київської області.
Копія вироку засудженому та прокурору вручається негайно після його проголошення.
Головуючий суддя: ( ОСОБА_1 )
Судді : ( ОСОБА_2 )
( ОСОБА_3 )