Справа №672/1184/14-ц
Провадження №2-п/672/2/14
14 серпня 2014 р. м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Шинкоренка С.В., при секретарі - Терещук Н.А., за участю представників заявника : ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городку заяву ОСОБА_3
про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 28.01.2014 р.
28.01.2014 р. заочним рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області було задоволено позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" та стягнуто з відповідача ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 22.06.2007 р. в сумі 68132 грн. 00 коп. та судові витрати.
Проте 01.08.2014 р. представник правонаступника (спадкоємця) відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1, не погодившись із рішенням суду подала заяву про перегляд даного заочного рішення з тих підстав, що відповідач не з"явився на розгляд справи через те, що перебував на стаціонарному лікуванні. Крім того зазначає про наявність доказів, які можуть істотно вплинути на розгляд даної справи і які не були відомі суду на час розгляду справи.
Представники ОСОБА_3 заперечили проти задоволення даного позову посилаючись на помилковість висновку експерта від 25.12.2013 р. з тих підстав, що фактично судом для вирішення питань почеркознавчої експертизи судом було направлено для порівняння зразки підроблених підписів між собою, а не з оригінальним зразком підпису. Також вказують, що рішення щодо направлення саме таких зразків суд приймав без їх відома.
В судовому засіданні представники заявника підтримали подану заяву, просять її задовольнити.
В судове засідання представник ПАТ КБ "ПриватБанк" не з"явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст. 231 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. А тому, суд вважає за можливе провести розгляд даної заяви за відсутності представника ПАТ КБ "ПриватБанк".
Заслухавши пояснення представників заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про неможливість задоволення даної заяви з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 232 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За даних обставин конструкція даної правової норми містить у собі дві обов"язкові складові, які мають бути наявні для скасування заочного рішення судом, що розглядав справу. А саме: неявка відповідача в судове засідання та неповідомлення про причину неявки з поважних причин (а про існування таких поважних причин має бути доведено належними та допустимими доказами) і, в сукупності з даною обставиною, відповідач має зазначити суду докази, на які він посилається і які мають істотне значення для правильного вирішення справи (тобто такі, неповідомлення про які суду раніше, може вплинути на результат розгляду справи).
Виходячи зі змісту поданої заяви про перегляд заочного рішення та із пояснень представників заявника, обставиною, яка перешкоджала відповідачу з"явитись до суду є його хвороба, що призвела до його смерті на наступний день після постановлення судом рішення і дана обставина належним чином підтверджена.
Отже, для скасування заочного рішення повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального одночасно. При цьому, досліджуючи процесуальні обставини, слід мати на увазі, що якщо у справі брав участь представник відповідача, то заочне рішення може бути скасовано тільки якщо і представник відповідача не з'явився з поважних причин та не мав можливості повідомити про такі причини суд. Редакція п. 3 ч. 2 ст. 229 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення потрібно не тільки поважність причин неявки відповідача, але й додатково і поважність причин неповідомлення суду про неможливість з'явитись в судове засідання.
Якщо такі причини були у ОСОБА_5, то у його предствника ОСОБА_2 таких не вбачається, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини він не наддав.
Суд критично ставиться до пояснень данного представника про те, що його можливо і не повідомили про час розгляду справи (про що він точно не пам"ятає).
Так, у матеріалах справи міститься витяг із журналу реєстрації телефонограмм Городоцького районного суду, де міститься відмітка про повідомлення останнього про час та дату засідання, яке відбулось 28.01.2014 р. у вищевказаний спосіб. Міститься і відповідна телефонограмма в матеріалах справи від 23.01.2014 р. (а.с.104).
Про допустимість саме такого підтвердження повідомлення сторони процесу суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.26 ЦПК України, сторонни та їх представники є особами, які беруть участь у справі. Згідно ч.6 ст.74 ЦПК України визначено, що : Особи які беруть участь у справі можуть бути повідомлені або викликані в суд телергамою, факсом чи за допомогою інших засобів зв"язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
В данному випадку телефонограмма є тим офіційним документом, яка підтверджує факт повідомлення представника сторони про час розгляду справи.
А відповідно до положень ч.5 ст.76 ЦПК України повідомлення представника особи вважається повідомленням самої особи (сторони процесу).
Суд бере до уваги позицію учасників процессу та враховує ту обставину, що в данному випадку у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про повідомлення сторін в судове засідання на 21.01.2014 р. (отже не мала місце повторно неявка відповідача в судове засідання на 28.01.2014 р.), відсутня згода представника позивача на проведення заочного розгляду справи (а.с.105), тощо…, що є перешкодою для ухвалення заочного рішення у справі у відповідності до ст.224 ЦПК України, і дане рішення фактично заочним не є.
Однак, відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними та обґрунтованими, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Тому особи, які беруть участь у справі не вправі робити висновок щодо законності та обґрунтованості рішення суду, в тому числі про те, що ухвалене рішення не є заочним у зв'язку із недотриманням судом вимог ст.ст.223-224 ЦПК України.
Аналогічну позицію підтримав Верховний Суд України в Узагальненні практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах від 11.01.2008 року.
Будь-яких інших належних та обґрунтованих відомостей, визначених у ст. 232 ЦПК України, які б могли слугувати підставою для перегляду заочного рішення суду надано не було, а тому будь-які законні підстави для скасування заочного рішення суду від 28.01.2014 р. у даний спосіб - відсутні.
Керуючись ст.ст. 210, 231, 232 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_3, про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 28.01.2014 р. - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 28.01.2014 р. в загальному порядку в десятиденний термін до Апеляційного суду Хмельницької області з дня постановлення даної ухвали.
Суддя: