Провадження №11сс/791/265/14 Головуючий в І інстанції ОСОБА_1 Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
2014 року серпня місяця «11» дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого судді:ОСОБА_2
Суддів:ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі:ОСОБА_5
З участю прокурора:ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні матеріали кримінального провадження №22014230000000021 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м.Херсона від « 30» червня 2014 року, -
Цією ухвалою щодо:
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Крапінск Свердловської області,
РФ, мешканця
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 2583ч.1 КК України, задоволено клопотання слідчого відділу УСБ України в Херсонській області і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 25.09.2014 року.
З матеріалів провадження вбачається що ОСОБА_8 з метою сприяння протиправній діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка» (далі ДНР) та прийняття участі у вчинюваних даною організацією злочинах, вступив у злочинну змову з мешканцем м. Херсона ОСОБА_9 .
Згідно даної злочинної домовленості ОСОБА_9 07 квітня 2014 року, за
сприяння та матеріальної підтримки ОСОБА_8 , виїхав у Донецьку область, де умисно вступив та до теперішнього часу приймає участь у діяльності терористичної організації ДНР, а саме - входить до однієї із бойових груп батальйону під керівництвом так званого міністра оборони ДНР ОСОБА_10 (прізвисько « ОСОБА_11 »), розташованого у м. Донецьк.
ОСОБА_8 в свою чергу, в період з квітня 2014 року по теперішній час, шляхом надання рекомендації та вказівок ОСОБА_9 , безпосередніх консультацій по мобільному телефону з учасниками терористичної організації ДНР, в тому числі з ОСОБА_10 , організації переховування та відпочинку членам ДНР та надання їм різноманітної матеріальної допомоги, активно сприяє діяльності зазначеної терористичної організації.
ОСОБА_8 підтримує постійний зв'язок із ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами - членами терористичної організації ДНР, регулярно отримує від них інформацію щодо ситуації в Донецькій області та протиправних дій, вчинених ними, а також здійснює на території Херсонської області облаштування місць переховування та відпочинку (лікування) учасників терористичної організації, в тому числі шляхом їх розселення у приміщеннях баз відпочинку «Аіст-2» ( АДРЕСА_1 ) та «Сервіс» ( АДРЕСА_1 ), що належить йому та його дружині ОСОБА_12 .
В ході проведення 28.07.2014 року обшуку бази відпочинку «Аіст-2» виявлені та вилучені мобільні телефони, що належать ОСОБА_13 , за допомогою яких він постійно зв'язувався з ОСОБА_9 та іншими членами терористичної організації ДНР.
28.06.2014 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 2583ч.1 КК України, тобто участь та сприяння діяльності терористичної організації.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, оскільки тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не доведена, доводи ґрунтуються на припущеннях. Вважає, що прийняті до уваги слідчим суддею докази в обґрунтування повідомленої ОСОБА_7 підозри є недопустимими, а сама тяжкість злочину, в якому підозрюється його підзахисний, не може слугувати підставою для обрання такого суворого запобіжного заходу. Крім того, суддя порушив вимоги ч.3 ст.183 КПК України, та не визначив розмір застави.
Зазначає, що ОСОБА_7 не судимий, має дітей, постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, та обрати підзахисному запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Суд також не врахував стан здоров'я, вік, репутацію підозрюваного, майновий стан, та відсутність інших повідомлень у вчиненні кримінального правопорушення.
Заслухавши захисника ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу з зазначених підстав і просив її задовольнити, думку прокурора, вважавшого апеляційну скаргу захисника необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, в судових дебатах залишились на своїх позиціях, розглянувши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Слідчий суддя обираючи запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_8 під вартою, послався на те, що заявлені слідчим у клопотанні конкретні ризики, передбачені ст. 177 КПК України мають місце, а тому інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Колегія суддів вважає такий висновок слідчого судді обґрунтованим, а доводи апелянта про недоведеність обставин та відсутність доказів, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід визнати такими, що не ґрунтуються на законі.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою та підставою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчинення злочину, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі і на строк від 8 до 15 років.
Слідчим суддею врахована наявність обставин, які свідчать про те, що мають місце ризики, які виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так і продовжити інкримінований йому злочин, перешкоджати проведенню слідчих дій та переховуватися від слідства і суду.
Твердження в апеляційній скарзі захисника на недопустимість доказів, які взяв до уваги слідчий суддя є безпідставними.
Той факт, що суддя не визначив розмір застави не є підставою для скасування рішення, а згідно з ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначати розмір застави.
З оглядом на вказане, слідчим суддею прийняте рішення, яке відповідає вимогам КПК України і підтверджується наявними у кримінальному провадженні матеріалами, що свідчать про існування визначених ризиків, а тому посилання захисника про недоведеність цих ризиків, є безпідставним.
Дані про особу ОСОБА_8 , на які посилається захисник в апеляційній скарзі, не можуть бути в даному випадку підставами для скасування ухвали слідчого судді і обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 407; 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м.Херсона від 30 червня 2014 року про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: