Справа № 185/5134/14-к
Провадження № 1-кп/185/334/14
07 серпня 2014 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
потерпілого ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040370000542 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, працюючого ГРП ПП «Світекс» шахта Західно-Донбаська, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 07 травня 2004 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 102-1 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;
- 14 червня 2006 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк 2 місяці за вироком Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2004 року, остаточно до позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці. 06 лютого 2009 року звільнився з Нікітською ВК 87 по відбуттю строку покарання.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
01 березня 2014 року близько о 19.00 годині в м. Павлограді Дніпропетровської області працівники правоохоронного органу - міліціонер-водій Новомосковського міського відділу управління державної служби охорони при головному управлінні міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області старшина міліції ОСОБА_3 , молодший інспектор спеціального взводу групи затримання Новомосковського міського відділу управління державної служби охорони при головному управлінні міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області старшина міліції ОСОБА_6 одягнуті у формений одяг працівників державної служби охорони Міністерства Внутрішніх Справ України та екіпіровані відповідно до вимог діючих нормативних актів, табельною зброєю із спецзасобами, перебуваючи в складі Новомосковського МВ, що обслуговує територію м. Павлограда Дніпропетровської області по охороні об'єктів підключених на ПЦС та підтримання громадського порядку в зоні чергування, за телефонним викликом ОСОБА_7 - бармена кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », про вчинення відвідувачем кафе неправомірних дій, прибули до кафе «Резон», що розташоване в м. Павлограді по вул. Карла Маркса, 89. Працівниками правоохоронного органу було встановлено, що відвідувач кафе ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння порушував громадський порядок, а саме в приміщенні кафе виражався нецензурною лайкою, розпивав свої спиртні напої, що заборонено робити у приміщенні кафе, на вимогу бармена кафе і охоронця покинути кафе не реагував.
Після з'ясування обставин порушення ОСОБА_4 громадського порядку працівники правоохоронного органу ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебуваючи у форменому одязі та виконуючі свої службові обов'язки щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорони і забезпечення громадського порядку, законно вимагали ОСОБА_4 припинити свої хуліганські дії та уникнути триваючого порушення громадського порядку покинули приміщення та вивели останнього за допомогою охоронця кафе ОСОБА_8 із приміщення, до літньої площадки.
01 березня 2014 року о 19 годині 15 хвилин ОСОБА_4 перебуваючи біля входу до приміщення кафе «Резон», що розташоване по вул. Карла Маркса, 89 м. Павлограда знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що перед ним перебуває працівник міліції - ОСОБА_3 , який виконує службові обов'язки, демонструючи явну зневагу до працівника міліції, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи мету перешкоджання законним діям працівника правоохоронних органів, тобто виконанню покладених на працівника правоохоронних органів службових обов'язків, вчинивши опір законним вимогам працівника міліції, переслідуючи умисел на заподіяння працівникові міліції тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правої руки в область нижньої губи зліва працівнику правоохоронних органів - ОСОБА_3 , який виконував свої службові обов'язки, тим самим спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді невеликої забійної рани червоної кайми нижньої губи зліва, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 97 від 14 березня 2014 року по своєму характеру відноситься до ступеню легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду показав, що весною цього року він випивав з другом ОСОБА_9 , потім зайшли у кафе. Ще було світло. В кафе вони випивали спиртні напої - пиво. Це кафе розташовано в м. Павлограді біля квіткового ринку. Що було в кафе він не пам'ятає. Потім викликали міліцію і його вивели з кафе, а потім посадили в автомобіль. Його привезли до відділу міліції, де потерпілий тримав біля губи платок. Працює він вже більше двох років. Позов визнав повністю. В скоєному щиро розкаявся.
Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Допитаний в судовому засідання потерпілий ОСОБА_3 показав, що у відносинах з обвинуваченим він не перебуває. 01 березня 2014 року він перебував на службі з ОСОБА_10 , біля 19.00 години вони отримали повідомлення з кафе «Резон» в м. Павлограді. Вони приїхали в зазначене кафе, де він зайшовши в кафе і побачив, що на підлозі лежав чоловік, біля якого знаходився інший чоловік, який стояв. Він дізнався, що це був охоронник кафе, а на полу лежав обвинувачений. Обвинуваченому вони наділи наручники та вивели з кафе. Потім з кафе вийшла завідуюча і сказала, що обвинуваченим шкода кафе не спричинена. Потім вони зняли наручники з обвинуваченого, який знаходився на вулиці зі своїм другом. Потім обвинувачений безпричинно вдарив його по обличчю в нижню губу з ліва кулаком. Обвинувачений був п'яний, однак на ногах стояв. Потерпілий перебував у форменому одязі працівника міліції в добовому наряді. Просив позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 5000 грн. задовольнити у повному обсязі.
За згодою учасників кримінального провадження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції нема.
Враховуючи показання обвинуваченого, потерпілого та їх бажання не досліджувати інші докази по справі, суд вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно /а.к.п. - 61/, раніше судимий /а.к.п. - 58/, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває /а.к.п. - 61, 62/.
На підставі ст. 65 КК України суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у вигляді обмеження волі в межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, повне визнання ним вини, щире розкаяння у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання і покарання йому можливо призначити з застосуванням положень ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання не має.
Цивільний позов про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. з обвинуваченого ОСОБА_4 заявлений, потерпілим ОСОБА_3 підлягає задоволенню повністю. Саме такий розмір суми на відшкодування моральної шкоди на думку суду є достатнім для відшкодування потерпілому моральних збитків.
У кримінальному проваджені процесуальних витрат та речових доказів немає.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. з обвинуваченого ОСОБА_4 , заявлений потерпілим ОСОБА_3 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНН НОМЕР_1 ) на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1