Справа № 185/3351/14-к
Провадження № 1-кп/185/261/14
07 серпня 2014 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
потерпілого ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040370000722 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В'язівок, Павлоградського району, українця, громадянина України, не працюючого,не одруженого, який має середню освіту, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 20 січня 2009 року Павлоградським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк 6 місяців за вироком Павлоградського міського суду від 14 квітня 2006 року, до відбуття призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2012 року на підставі ст. 82 КК України невідбута частина покарання 1 рік 4 місяці 14 днів замінено обмеженням волі. Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2012 року на підставі ст. 81 КК України звільненого умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 3 дні.
- 03 грудня 2013 року Славянським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до штраф 1700 гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 13 березня 2014 року приблизно о 20.00 годині знаходився на вул. Філатова с. В'язівок Павлоградського району. З метою крадіжки чужого майна ОСОБА_4 проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне протиправне заволодіння майном яке належить ОСОБА_3 , повторно, діючи умисно з корисливих мотивів, розуміючи незаконність і протиправність своїх дій, але не бажаючи відмовлятися від своїх злочинних намірів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження віконної рами будинку який знаходиться на території вказаного домоволодіння проник до будинку, де виявив майно, а саме: металеву драбину, каркас металевого ліжка, чавунну кришку плити, алюмінієвий соковипарювач, алюмінієвий чайник, дві алюмінієві каструлі, сокиру дві пили по дереву, одну велику пилу по дереву, молоток, малу пилку по дереву, алюмінієву каністру об'ємом 10 л., косу, малу косу, 6 металевих труб діаметром 100 мм., довжиною по 2 м., вагою 50 кг кожна та вирішив його викрасти. Не маючи об'єктивної можливості одночасно заволодіти вищевказаним майном, ОСОБА_4 вирішив викрасти його за декілька разів. Після того ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне протиправне заволодіння вказаним майном яке належить ОСОБА_3 , діючи умисно з корисливих мотивів, розуміючи незаконність і протиправність своїх дій, але не бажаючи відмовлятися від своїх злочинних намірів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав металеву драбину вартістю 400 гривень та переніс її на територію свого домоволодіння. Після того продовжуючи свої злочинні дії об'єднані єдиним умислом на протиправне вилучення чужого майна та звернення його на свою користь, ОСОБА_4 через вхідні двері проник до вказаного будинку, звідки таємно повторно викрав каркас металевого ліжка вартістю 200 гривень та переніс його на територію свого домоволодіння. Після того продовжуючи свої злочинні дії об'єднані єдиним умислом на протиправне вилучення чужого майна та звернення його на свою користь, ОСОБА_4 через вхідні двері проник до вказаного будинку, звідки таємно, повторно викрав чавунну кришку пічної плити вартістю 300 гривень та переніс її на територію свого домоволодіння. Після того продовжуючи свої злочинні дії об'єднані єдиним умислом на протиправне вилучення чужого майна та звернення його на свою користь, ОСОБА_4 через вхідні двері проник до вказаного будинку, звідки таємно, повторно викрав косу вартістю 350 гривень, малу косу вартістю 100 гривень, велику пилку по дереву вартістю 150 гривень, сокиру вартістю 200 гривень та переніс їх на територію свого домоволодіння. Після того продовжуючи свої злочинні дії об'єднані єдиним умислом на протиправне вилучення чужого майна та звернення його на свою користь, ОСОБА_4 через вхідні двері проник до вказаного будинку, звідки таємно, повторно викрав дві пилки по дереву вартістю по 50 гривень кожна, молоток вартістю 50 гривень, малу пилку по дереву вартістю 30 гривень, алюмінієву каністру об'ємом 10 літрів у якій знаходився керосин та переніс їх на територію свого домоволодіння. Після того продовжуючи свої злочинні дії об'єднані єдиним умислом на протиправне вилучення чужого майна та звернення його на свою користь, ОСОБА_4 через вхідні двері проник до вказаного будинку, звідки таємно, повторно викрав алюмінієвий посуд, а саме: чайник вартістю 70 гривень, дві алюмінієві каструлі вартістю по 65 гривень кожна, соковипарювач вартістю 200 гривень та переніс їх на територію свого домоволодіння. Після того продовжуючи свої злочинні дії об'єднані єдиним умислом на протиправне вилучення чужого майна та звернення його на свою користь, ОСОБА_4 через вхідні двері проник до вказаного будинку, звідки таємно, повторно, по одній, викрав 6 металевих труб діаметром 100 мм., довжиною по 2 м., вагою 50 кг. кожна загальною вартістю 450 гривень. Вказані металеві труби ОСОБА_4 по одній переніс на територію свого домоволодіння. Викраденим майном ОСОБА_4 заволодів за період часу з 20.00 до 21.00 годин 13 березня 2014 року та після того розпорядився ним на свій розсуд. Вказаним кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_3 була заподіяна майнова шкода на суму 2830 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду показав, що приблизно о 20.00 годині в цьому році пішов до сусідів ОСОБА_6 . Витягнув вікно заліз у хату і заволодів майном. Майно заховав в огороді. Він витягнув скло зі сторони хати з огороду. Він взяв драбину, залізну плиту для печі, труби, пару каструль, металеву каністру, три пилки та сокиру, косу, та різачок, металеву сітку з ліжка. Все це він повернув, не повернув 2 труби та залізну плиту для печі, так як потерпілого не має. В скоєному щиро розкаявся.
Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Допитаний в судовому засідання потерпілий ОСОБА_3 показав, що весною 2014 року він приїхав в село додому, а там розбито вікно, та викрадені наступні речі. Садовий інвентар: сокира, коса, плита з колисниками. Шкода була на 2830 грн. Обвинувачений не повернув: плиту з колисниками і сокиру, а все інше повернув. Покарання на розсуд суду.
За згодою учасників кримінального провадження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого і дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції нема.
Враховуючи показання обвинуваченого і потерпілого та їх бажання не досліджувати інші докази по справі, суд вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, часткове усунення заподіяної шкоди. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину повторно.
За місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо /а.к.п. - 53/, раніше судимий /а.к.п. - 49/, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває /а.к.п. - 52/.
На підставі ст. 65 КК України суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статі за інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, повне визнання ним вини, щире розкаяння у вчиненому, кримінальному правопорушенні, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання і покарання йому можливо призначити з застосуванням положень ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України з застосуванням ч. 3 ст. 72 КК України.
Підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу не вбачається.
Цивільний позов у справі не заявлений.
У справі процесуальних витрат не має.
Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання за вироком Славянського міського суду Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в сумі 1700 гривень - виконувати самостійно.
Речові докази у справі: чайник, соковипарювач, дві каструлі, каркас з сіткою металевого ліжка, дві ручні пили по дереву, сокиру, велику пилу по дереву, малу пилу по дереву, косу, малу косу, молоток, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 під розписку - залишити у його користуванні.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1