Справа № 185/1398/14-к
Провадження № 1-кп/185/155/14
14 серпня 2014 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201404037000021 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 11 вересня 2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 26 грудня 2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
- 20 лютого 2014 року Юр'ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_3 , будучи неодноразово засудженим, останній раз 20 лютого 2014 року Юр'ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення.
Так, 20 вересня 2013 року о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 знаходився біля торгівельного павільйону ПП «Жарков», розташованого навпроти будинку АДРЕСА_2 , де у нього раптово виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна.
Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 у вказаний час підійшов до вхідних дверей торгового павільйону ПП «Жарков», де за допомогою фізичної сили - обома руками відігнув нижню частину дверей, після чого через утворений отвір ОСОБА_3 проник до приміщення вказаного торгівельного павільйону, де з вітрин, таємно, повторно викрав майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме: каву «Чорна карта», в кількості 26 пакетів, вартістю 1 грн. 95 коп. за один, на загальну суму 50 грн. 70 коп., каву «Еспрессо», в кількості 25 пакетів, вартістю 1 грн. 75 коп. за один, на загальну суму 43 грн. 75 коп., каву «Нескафе 3 в 1», в кількості 60 пакетів, вартістю 1 грн. 50 коп. за один, на загальну суму 90 грн., каву « Нескафе голд», в кількості 20 пакетів, вартістю 1 грн. 50 коп. за один, на загальну суму 30 грн., каву «Якобз», в кількості 52 пакетів, вартістю 1 грн. 50 коп. за один, на загальну суму 78 грн., каву «Якобз 3 в 1», в кількості 50 пакетів, вартістю 1 грн. 50 коп. за один, на загальну суму 75 грн., каву «Маккофе», в кількості 50 пакетів, вартістю 1 грн. 20 коп. за один, на загальну суму 60 грн., каву «Петровська слобода», в кількості 100 пакетів, вартістю 1 грн. 20 коп. за один, на загальну суму 120 грн., батончик «Кіт-Кат», в кількості 3 штук, вартістю 4 грн. 50 коп. за один, на загальну суму 13 грн. 50 коп., батончики «Марс», «Натс», «Снікерс», в кількості 20 штук, вартістю 5 грн. за один, на загальну суму 100 грн.
Після чого ОСОБА_3 доводячи свій злочинний намір до кінця, з місця скоєння злочину зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на загальну суму 660 грн. 95 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду показав, що дати він не пам'ятає у вересні 2013 року біля 01.00 години неподалік шахтарської зупинки в селищі 40 років Жовтня в м. Павлограді, він проходив біля кіоску, та побачив підігнуті вхідні двері. Він відігнув двері та проліз в магазин. В картонному ящику було кофе, батончики марс, снікерс. Він там найшов пакет, склав все в пакет і вийшов. Викрадене на наступний день продав невідомому чоловіку на ПЗТО, за скільки, не пам'ятає. Кошти потратив на продукти харчування. В скоєному щиро розкаявся.
Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд даного кримінального провадження без його участі.
За згодою учасників кримінального провадження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції нема.
Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочину.
За місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо /а.к.п. 64/, раніше неодноразово судимий /а.к.п. 59-61, а.п. 22-23/, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває /а.к.п. 62, 63/.
На підставі ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість злочинів, особу обвинуваченого, повне визнання ним вини, щире розкаяння у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у вигляді позбавлення волі за інкриміноване йому кримінальне правопорушення та остаточне покарання слід йому призначити за сукупністю злочинів за правилами ст. 70 ч. 4 КК України.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про застосування до нього Закону України про амністію за станом здоров'я.
Відповідно до п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 доказів, що він є інвалідом першої, другої чи третьої групи не надав, а вчинив тяжкий злочин, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Процесуальних витрат та речових доказів у справі не має.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2014 року, більш суворим призначеного за даним вироком, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання, тобто, з 03 лютого 2014 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1