іменем України
Справа № 210/1755/14-к
Провадження № 1-кп/210/244/14
"13" серпня 2014 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області кримінальне провадження№ 12014040710000670 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, зокрема: 1) 07.12.2006 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу по ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 ч.1 КК України приєднано не відбуте покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.07.2004 року, та остаточно визначено до відбуття покарання у вигляді 4-х років 3-х місяців позбавлення волі, звільнений 02.06.2010 на підставі ст. 81 КК України умовно - достроково не відбутий строк 8 місяців та 4 дні; 2) 12.09.2013 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст.190 ч.2 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном на 1 рік 6 місяців, з покладанням обов"язків, визначених ст. 76 КК України; який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , 07.03.2014 року близько 12.00 годин повторно, знаходячись в приміщенні магазину «Інтуїція», який розташований по вулиці Революційній, 7/1 м. Кривого Рогу, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю контролю з боку свідків та очевидців, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з правого боку стелажу три комплекти жіночої білизни вартістю 283 гривень 20 копійок після чого з місця вчинення правопорушення з викраденим зник розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив гр. ОСОБА_6 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. Зазначив, що він дійсно викрав жіночу білизну, однак щиро розкаюється у вчиненому, усвідомив вчинене. Просив суд не позбавляти його свободи, дати шанс виправитись, та застосувати до нього закон України "Про амністію у 2014році".
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 , надані ним в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що сторони кримінального провадження, прокурор та обвинувачений, кожен окремо, не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині речових доказів, та які характеризують обвинуваченого.
Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, знайшла підтвердження під час судового розгляду.
Таким чином, суд вважає, що: ОСОБА_4 слід визнати винним у пред'явленому звинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Пом'якшуючими покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає щире розкаяння в скоєному, та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, ставлення до вчиненого, особу винного, який на момент вчинення злочину мав не зняту та непогашену судимість за умисний злочин средньої тяжкості, та на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на іспитовому строці за попереднім вироком, однак має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря-психіатра не перебуває, перебував під профілактичним наглядом у лікаря нарколога з приводу психічних поведінкових розладів в результаті вживання опіоїдів, синдром залежності з 2004 по 2008 роки, знятий з обліку у зв"язку з судимістю, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох непрацездатних батьків.
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 повинно бути призначено покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України. При цьому, суд не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69 та 75 КК України.
Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння нових злочинів не можливо досягти без ізоляції його від суспільства, тому до останнього за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення - за ч. 2 ст. 185 КК України, слід застосувати міру покарання у вигляді позбавлення волі.
Крім того, при визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає, необхідним застосувати положення ч. 1 ст. 71 КК України та до призначене покарання, частково приєднати покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2013 року, призначивши остаточно покарання за сукупністю вироків, оскільки судом встановлено, що він вчинив інкримінований злочин після постановлення вказаного вироку.
Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним злочинів, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні, тому суд не вирішує питання про їх долю.
Долю речових доказів - вирішити в порядку ст. 100 КПК України, залишивши диск з магазину "Інтуіція" з камери відеоспостереження запис якого зберігся на відеореєстраторі, в матеріалах кримінального провадження.
Строк дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_4 , а саме домашнього арешту сплинув 30 травня 2014 року.Інший запобіжний захід обвинуваченому не обирався, тому суд не вирішує питання про його дію.
Вирішучи клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування до нього положень закону України "Про амністію у 2014 році", а саме у зв"язку з тим, що він має двох непрацездатних батьків, суд виходить з наступного.
Обвинувачений в судовому засіданні просив звільнити його від відбування покарання на підставі закону України "Про амністію у 2014 році", а саме п. (є) статті 1 Закону, т.я. він є особою, яка на день набрання чинності Закону має двох батьків, які досягли 70-річного віку, і в цих батьків немає інших працездатних дітей, про що долучав відповідні підтверджуючі документи: свідоцтва про народження, про смерть, довідки з лікарень, ксерокопії паспортів. Правові наслідки такого звільнення йому зрозумілі.
Прокурор у судовому засіданні просив звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання, на підставі закону України "Про амністію у 2014 році", оскільки він має двох батьків, які досягли 70-річного віку та які не мають інших працездатних дітей.
Згідно вимог п. "є" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
ОСОБА_4 має обох батьків, які на момент набрання чинності законом України "Про амністію у 2014 році" досягли 70-річного віку, а саме: батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і в цих батьків немає інших працездатних дітей, тому підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2014 році».
Обмеження, передбачені ст. 8 Закону України "Про амністію у 2014 році" на ОСОБА_4 не розповсюджуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, п. є. ст. 1, ст. 12 Закону України "Про амністію у 2014 році", суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за ч. 2 ст.185 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2013 року, та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі п. «є» ст. 1, ст.12 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 18.04.2014 року, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання.
Речові докази - диск формату DVD+RW з магазину "Інтуіція", з камери відеоспостереження запис з якого зберігся на відеореєстраторі, розташованого по АДРЕСА_2 - залишити матеріалах кримінального провадження
Матеріали кримінального провадження № 1201404071000067 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі за № 210/1755/14-к, провадження 1-КП/210/244/14 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня проголошення, засудженим, що перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.
На виконання ч.6 ст.376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1