Справа № 183/4573/14
№ 2-з/183/64/14
15.08.2014 року Новомосковский міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Березюк В.В.,
при секретарі Тен І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в заліНовомосковського міськрайонногосудуДніпропетровської області цивільну справу за заявоюОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа: Новомосковська державна нотаріальна контора, -
ОСОБА_2 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою, в якій просить встановити факт належності їйдоговору дарування від 12 листопада 1956 року на ? частину домоволодіння за АДРЕСА_2, посвідченого Новомосковською державною нотаріальною конторою.
В обґрунтування поданої заявиОСОБА_2 пояснила, що12 листопада 1956 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір дарування ? частини домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому у зв'язку з перейменуванням та зміною нумерації дана вулиця стала АДРЕСА_2.Даний договір дарування був посвідчений 12 листопада 1956 року нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори, та зареєстрований в реєстрі за № 4722.
Згодом, коли вона вирішила скласти заповіт на дане домоволодіння, їй стало відомо, що у даному договорі допущено описку при написанні її імені «ОСОБА_2» замість вірного «ОСОБА_2».
Заявник зазначає, що наявність даних розбіжностей у написанні її імені створює для неї додаткові незручності,оскільки через це вона позбавлена можливості вільно розпоряджатися своєю часткою у праві власності.
За таких обставин, заявник вимушеназвернутися до суду з даною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення,адже даний факт має значення для охорони прав та інтересів заявника, та створення умов здійснення нею особистих майнових прав.
В судове засідання заявникне з'явилася, надавши заяву про розгляд у свою відсутність, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи- Новомосковської державної нотаріальної конторив судове засіданняне з'явився, подав заяву про розгляд справи у свою відсутність.
Суд,дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України, факти, що мають юридичне значення встановлюються судом.
У відповідності до п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно паспорта заявника її прізвище «ОСОБА_2», яка народилася 23.04.1928 року. (а.с.6). Адреса проживання заявниці: АДРЕСА_2 (а.с.7).
Суду надано копію свідоцтва про припинення шлюбу, згідно якого ОСОБА_2 розірвала шлюб з ОСОБА_513.10.1960 року, після чого змінила прізвище на «ОСОБА_2» (а.с.4).
Суду надано також копію свідоцтва про одруження, з якого вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 08.01.1961 року, після чого змінила прізвище на «ОСОБА_2» (а.с.5).
Суду надано копію договору дарування від 12.11.1956 року, згідно якого ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_8 ? частину домоволодіння за АДРЕСА_1, посвідченого Новомосковською державною нотаріальною конторою за реєстр. № 4722 (а.с.8).
Згідно довідки про проведення реєстрації домоволодіння АДРЕСА_1, у зв'язку з перейменуванням та зміною нумерації дана вулиця стала АДРЕСА_2 (а.с.9-об).
Крім того, згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2, власником ? частини даного будинку є ОСОБА_9, згідно договору дарування від 12.11.1956 року, посвідченого держнотконторою за р. № 4722 (а.с.10-12).
З огляду на викладене, судом не виключається та обставина, що при складанні вищевказаногодоговору дарування нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Криловою М.К. могла бути допущена технічна описка при написанні іменіобдарованої ОСОБА_8. (ОСОБА_3, ОСОБА_7) - «ОСОБА_2» замість вірного «ОСОБА_2».
Отже, у суду не виникає сумнівів того, щодоговір дарування від 12 листопада 1956 року на ? частину домоволодіння за АДРЕСА_2, посвідчений Новомосковською державною нотаріальною конторою за реєстр. № 4722, складений на ім'я ОСОБА_8 дійсно належить ОСОБА_2, так як даний факт знайшов своє підтвердження в зібраних по справі доказах.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, слід встановити факт належностіОСОБА_2 договору дарування від 12 листопада 1956 року на ? частину домоволодіння за АДРЕСА_2, посвідчений Новомосковською державною нотаріальною конторою за реєстр. № 4722.
На підставі викладено, керуючись ст. 130 СК України, ст.ст.10,11,60,81,208,209, 212213,214,215,256,259 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа: Новомосковська державна нотаріальна контора- задовольнити.
Встановити факт, що маєюридичне значення, а саме факт належностіОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, договору дарування від 12 листопада 1956 року ? частини домоволодіння за АДРЕСА_2, посвідчений Новомосковською державною нотаріальною конторою за реєстр. № 4722.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його оголошення апеляційної скарги.Особи, що не була присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя В.В. Березюк