04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" серпня 2014 р. Справа№ 910/18094/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Чорної Л.В.
при секретарі: Ставицькій Т.Б.
за участю представників:
від позивача: Макєєв В.М., представник за довіреністю №0113-377 від 27.12.2013р.; Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №765108 від 20.02.2013р.;
від відповідача: Васянович Д.С., представник за довіреністю №493 від 17.03.2014р.;
Євсев'єв Г.А., представник за довіреністю №492 від 11.03.2014р.;
Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АСКО-Медсервіс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2014р. (підписано - 16.06.2014р.)
у справі №910/18094/13 (суддя - Блажівська О.Є.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АСКО-Медсервіс»
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП 34448,83грн.
У вересні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 34 448,83 грн., виплаченого позивачем страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від20.09.2013р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова группа» прийнято до провадження.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що ним, як страховиком, виплачено страхувальнику, ОСОБА_5, страхове відшкодування при настанні страхового випадку - пошкодження у результаті ДТП належного йому автомобіля «Додж» (д.р.н. НОМЕР_1). Згідно протоколу АА2№003438 від 23.08.2012 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9059697 від 23.08.2012року, виданою Міністерством внутрішніх справ України, винною особою у цій дорожньо - транспортній пригоді визнано ОСОБА_6, який керував автомобілем «Сузуки» (д.р.н. НОМЕР_2), майнові інтереси якого були застраховані відповідачем. Внаслідок виплати страхового відшкодування до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних витрат та ліміту відповідальності.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції не надав, між тим, у процесі розгляду справи надав клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2014р. було призначена судова автотоварознавча експертиза у справі №910/18094/13.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року у справі 910/18094/13 зупинено провадження у справі з посиланням на задоволення судом клопотання відповідача про призначення авторознавчої експертизи.
Відповідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.05.2014р. №1803/14-54, на який судом першої інстанції ухвалою від 22.01.2014р. було покладено обов'язок здійснити експертизу, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Додж», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становила 37 488, 94 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2014р. у справі №910/18094/13 (суддя - Блажівська О.Є.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО - Медсервіс» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 34 448 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн. 83 коп. відшкодування шкоди в порядку регресу, 1627 грн. (одну тисячу шістсот двадцять сім грн.) 57 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Як встановив місцевий господарський суд, позивач, виплативши страхове відшкодування страхувальнику - ОСОБА_5, набув право вимоги у межах здійснених ним фактичних витрат і ліміту відповідальності до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «Додж» (д.р.н. НОМЕР_1) ОСОБА_6, майнові інтереси якого були застраховані відповідачем.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2014р. у справі №910/18094/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував, що рішення господарського суду прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
На думку апелянта, місцевий господарський суд припустився порушень норм чинного законодавства, оскільки судом не взято до уваги положення ст.ст. 993, 1188 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», в яких чітко визначені підстави виплати страхового відшкодування в порядку регресу, а саме наявність вини особи, яка завдала шкоду. Між тим, на думку апелянта, місцевий господарський суд дійшов неправомірного висновку про визнання винним ОСОБА_6, поклавши в основу постанову Дарницького районного суду від 07.12.2012р. про закриття провадження по справі №3-7959/12 щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського від 11.07.2014р. сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Руденко М.А., Смірнової Л.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2014р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» у справі №910/18094/13 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г. та призначено розгляд справи на 13.08.2014р.
18.07.2014р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін. В обґрунтування своєї позиції, окрім доводів, викладених в оскаржуваному рішенні, позивач зазначав, що за результатами розгляду справи по факту даного ДТП, судом було винесено Постанову від 07.12.2012р. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення саме у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тобто з не реабілітуючи підстав.
У судове засідання 13.08.2014р. з'явились представники сторін.
13.08.2014р. у судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційного оскарження, просили суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2014р. у справі №910/18094/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
У судовому засіданні 13.08.2014р. представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 19.09.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - страховик, позивач) та ОСОБА_5 (далі - страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №28-0107-11-12846, у відповідності до умов якого застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Додж» (д.р.н. НОМЕР_1).
23.08.2012 року у м. Києві по вул. Драгоманова, 21 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Додж», (д.р.н. НОМЕР_1), під керування ОСОБА_7 та автомобіля «Сузуки», (д.р.н. НОМЕР_2), під керуванням ОСОБА_6, що призвела до механічних пошкоджень автомобіля «Додж», (д.р.н. НОМЕР_1).
08.09.2012р. Системою Audatex була складена ремонтна калькуляція, у відповідності до якої, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Додж», (д.р.н. НОМЕР_1) складає 34 448, 83 грн.
Крім того, відповідно до Рахунку-фактури № 2119061, складеного СТО ТОВ «Автомобільний дім Україні Мерседес Бенц» на підставі ремонтної калькуляції, вартість відновлювального ремонту складала 34448,83 грн.
Згідно Страхового акту ДККА - 19732 від 25.10.2012р. за страховим випадком, що стався 23.08.2012р., за Договором добровільного страхування наземного транспорту №28-0107-11-12846 від 19.09.2011р., розрахунку суми страхового відшкодування від 25.10.2012р. та рахунку-фактури №2119061, до виплати в якості страхового відшкодування призначено 34448,83 грн.
Згідно з наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №13619 від 26.10.2012р. (а.с. 10, т. 1), на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №28-0107-11-12846 від 19.09.2011р., Страхового акту ДККА - 19732 від 25.10.2012р., позивач перерахував СТО ТОВ «Автомобільний дім Україні Мерседес Бенц», як підприємству, яке здійснювало ремонт автомобіля 34448,83 грн.
Вирішуючи спір у даній справі про стягнення в порядку суброгації 34448,83 грн. на підставі ст.ст. 22, 27, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», місцевий господарський суд виходив з того, що до позивача у межах здійснених ним фактичних витрат і ліміту відповідальності, обмеженою сумою у 50 000,00 грн., перейшло право вимоги до відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності автомобіля марки Сузуки», (д.р.н. НОМЕР_2), який став учасником ДТП 23.08.2012р.
Оскаржуючи правомірність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, відповідач зазначав, що судом першої інстанції не взяті до уваги положення ст.ст. 993, 1188 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», в яких чітко визначено підстави виплати страхового відшкодування в порядку регресу, а саме наявність вини особи, яка завдала шкоду. Між тим, на думку апелянта, місцевий господарський суд дійшов неправомірного висновку про визнання та наявності вини ОСОБА_6, поклавши в основу своїх висновків постанову Дарницького районного суду від 07.12.2012р. про закриття провадження по справі №3-7959/12 щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Судова колегія відхиляє доводи апелянта, як такі не відповідають меті страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Як вбачається зі змісту довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9059697 від 23.08.2012р. (а.с. 13, т. 1), виданої Міністерством внутрішніх справ України, дорожньо-транспортна пригода сталася за участю автомобіля «Додж», (д.р.н. НОМЕР_1), під керування ОСОБА_7 та автомобіля «Сузуки», (д.р.н. НОМЕР_2), під керуванням ОСОБА_6, що призвела до механічних пошкоджень автомобіля «Додж», (д.р.н. НОМЕР_1).
Колегія суддів виходить з того, що страховики (сторони спору) не заперечують факт дорожньо-транспортної пригоди 23.08.2012р. Висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.05.2014 року №1803/14-54, підтверджується вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Додж», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 37 488, 94 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6, як особи, яка на законних підставах експлуатувала автомобіль «Сузуки», (д.р.н. НОМЕР_2), була застрахована ПАТ Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» на підставі договору у вигляді полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/0109563 зі строком дії з 16.12.2011 року по 15.12.2012 року (а.с. 27, 29, т. 1).
Власники джерела підвищеної небезпеки несуть відповідальність без вини, оскільки така презюмується, якщо особи не доведуть, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ст. 1187 ЦК України).
Київський апеляційний господарський суд України зазначає, що, незалежно від того, чи встановлено сам факт вини особи, яка скоїла ДТП, вказані обставини не спростовують вимог позивача, який виконавши свої зобов'язання перед страхувальником за Договором добровільного страхування і виплативши застрахованій ним особі страхове відшкодування, набув право зворотної вимоги до власника іншого джерела підвищеної небезпеки або до особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність транспортного засобу.
За приписами ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Місцевий господарський суд вірно встановив, що визначення позивачем розміру страхового відшкодування знаходиться у залежності від даних Страхового акту ДККА - 19732 від 25.10.2012р. та рахунку-фактури №2119061 від 08.09.2012р. та ліміту відповідальності страховика, обмеженої договором до 50 000,00грн.
Враховуючи ці обставини, умови полісу №АВ/0109563 та положення ст.ст. 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 9, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1192 ЦК України, апеляційний господарський суд погоджується з законним та обгрунтованим висновком місцевого господарського суду стосовно того, що з моменту здійснення виплат застрахованій ним особі у позивача виникло право вимоги до відповідача на відшкодування 34448,83грн., які на день прийняття судом рішення відповідач добровільно не сплатив.
За таких обставин справи, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені повно та об'єктивно, доказам по справі надана належна юридична оцінка, відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення Господарського суду міста Києва немає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2014р. у справі №910/18094/13 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2014р. у справі №910/18094/13 - без змін.
2.Матеріали справи №910/18094/13 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Л.Г. Смірнова
Л.В. Чорна