01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
15.08.14 Справа № 910/16865/14.
Суддя Омельченко Л.В., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсант" про порушення провадження у справі про банкрутство
12.08.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерсант" в особі його ліквідатора звернулося до господарського суду із заявою № 07 від 11.08.2014 р. про порушення провадження у справі про своє банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з його недостатністю вартості його активів для задоволення вимог кредиторів у процесі ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає її такою, що підлягає поверненню заявнику без розгляду зважаючи на наступне.
Статтею 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, так само як і заява про порушення провадження у справі про банкрутство, повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов.
У п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України вказується, що до позовної заяви, так само як і до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, додаються документи, котрі підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Загальні вимоги до оформлення та змісту заяви про порушення провадження у справі про банкрутство встановлені у ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви боржника додаються, серед іншого, перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення.
Крім того, у ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали поданої заяви судом встановлено, що боржник не дотримався у повному обсязі загальних положень порядку ліквідації юридичної особи, що полягає у наступному.
У проміжному ліквідаційному балансі підприємства, дату формування якого не вказано, станом на кінець звітного періоду серед оборотних активів обліковується дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги у розмірі 571,1 тис. грн., гроші та їх еквіваленти у розмірі 5,4 тис. грн.
Як вказано у акті інвентаризації розрахунків з дебіторами станом на 20.06.2014 р. зазначена дебіторська заборгованість є такою, за якою сплив строк позовної давності.
Проте, переліку дебіторів та доказів на підтвердження виникнення та вжиття заходів щодо стягнення значної дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, до суду не подано, як того вимагає чинне законодавство.
Так само не видається можливим достовірно встановити наявність вказаних грошових коштів на суму 5,4 тис. грн., які за відомостями ліквідатора у підприємства відсутні, що очевидно суперечить даним ліквідаційному балансу.
Доказів проведення інвентаризації усього майна юридичної особи, що припиняється, в тому числі і грошових коштів, до заяви про порушення справи про банкрутство також не приєднано.
Окрім того, за даними проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсант" до його пасиву на кінець звітного періоду віднесено поточну кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги розміром 693,30 тис. грн., в тому числі 0,8 ти. грн. - інші поточні зобов'язання, які за актом інвентаризації розрахунків з кредиторами визнаються боржником.
Проте, виходячи зі змісту заяви, ОСОБА_1 він являється єдиним кредитором боржника на суму 24 000,00 грн., а джерело походження кредиторської заборгованості розміром 800,00 грн. незрозуміле.
Таким чином, надані суду фактичні дані та докази не відповідають даним проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсант".
Частиною 4 ст. 11 Закону встановлено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України п. від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.
У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.
Отже, зважаючи на мінімальний розмір винагороди, необхідної до виплати за виконання повноважень арбітражному керуючому за виконання обов'язків ліквідатора банкрута, необхідність відшкодування витрат судового збору, сплаченого кредиторами тощо, відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсант" майна унеможливить покриття вказаних судових витрат, здійснення яких є обов'язковим для законного перебігу процедури банкрутства підприємства в судовому порядку.
Отже, описані вище обставини у своїй сукупності свідчать про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсант" не може вважатися такою, що відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та приписам ст. 54 та ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню без розгляду особі, яка її подала.
Відповідно до п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога.
На підставі викладеного та керуючись ст. 11, п. 2 ч. 1 ст. 15, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсант" про порушення провадження у справі про банкрутство з приєднаними до неї документами повернути без розгляду.
Суддя Л.В. Омельченко