11.08.2014 Справа № 756/9952/14-а
Унікальний номер 756/9952/14-а
Справа №2-а/756/412/14
06 серпня 2014 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шумейко О.І.,
при секретарі - Мишковець М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу державної автомобільної інспекції Оболонського району м. Києва Мішутіна Віктора Григоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У липні 2014 року позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до інспектора ДПС відділу державної автомобільної інспекції Оболонського району м. Києва Мішутіна В.Г. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 липня 2014 року відносно позивача складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, за якими позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з порушенням вимог пункту 11.5 Правил дорожнього руху.
Позивач не погоджується з постановою у справі про адміністративне правопорушення від 13 липня 2014 року, посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення та просить суд скасувати вказану постанову.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов. Зазначив, що рухався в лівій крайній смузі, оскільки планував повертати ліворуч на вул. Маршала Малиновського, про що повідомив інспектора ДПС.
Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, клопотань на адресу суду не надіслав.
Відповідно до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, судом ухвалено розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
13 липня 2014 року о 09:45 год. позивач був зупинений інспектором ДПС ВДАІ Оболонського району м. Києва Мішутіним В.Г. за порушення правил розташування транспортних засобів на дорозі. Цього ж дня інспектором ДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 996473 та постанову серії ПС1 № 725511 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. У постанові було зазначено, що 13 липня 2014 року о 9:45 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем DAEWOO Nexia, д.н.з. НОМЕР_1, по проспекту Оболонському, 2 на дорозі, що має три смуги в одному напрямку, здійснив рух лівою смугою при вільних правих смугах, чим порушив п. 11.5 ПДР.
За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за свої внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частини другої статті 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів правил розташування транспортних засобів на проїзній частині тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 11.5 ПДР на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Матеріалами справи підтверджено, що при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення позивач зазначив, що він шукав місце для повороту. У судовому засіданні пояснив, що планував повернути ліворуч на перехресті на вулицю Маршала Малиновського.
Отже, у відповідності до положень п. 11.5 ПДР позивач мав право рухатися по крайній лівій смузі для виконання повороту ліворуч, що є виключенням із загального правила розташування транспортних засобів на дорозі.
Відповідач при винесенні постанови та притягненні позивача до адміністративної відповідальності на такі обставини уваги не звернув, помилково зробивши висновок про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявні або відсутні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
За приписами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, отримавши копію адміністративного позову, свої заперечення на адресу суду не надіслав, доказів правомірності свого рішення не надав.
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову та постановляє скасувати постанову від 13 липня 2014 року в справі про адміністративне правопорушення, серія ПС1 № 725511, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування Оболонського району ГУ МВС України в м. Києва Мішутіним В.Г., та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу державної автомобільної інспекції Оболонського району м. Києва Мішутіна Віктора Григоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову від 13 липня 2014 року в справі про адміністративне правопорушення, серія ПС1 № 725511, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену інспектором ДПС відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування Оболонського району ГУ МВС України в м. Києва Мішутіним Віктором Григоровичем, та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Шумейко