Справа № 555/1383/14-ц
Номер провадження 2/555/476/14
15 серпня 2014 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Мельничук Н. В.
при секретарі Жук Л. М.,
з участю позивача- ОСОБА_2
представника позивача- адвоката ОСОБА_1
представника відповідача- Постоєвої Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до КЗОЗ " Березнівська центральна районна лікарня" про визнання незаконним наказу № 50 від 29 травня 2014 року " Про внесення змін до штатного розпису", -
ОСОБА_2 звернулася із позовом до КЗОЗ " Березнівська центральна районна лікарня" про скасування наказу № 50 від 29 травня 2014 року " Про внесення змін до штатного розпису". В обгрунтування позову посилається на те, що у червні 2009 року вона закінчила Ужгородський національний університет та була зарахована на посаду лікаря-інтерна за спеціальністю «Внутрішні хвороби» в Березнівську ЦРЛ (наказ управління охорони здоров'я облдержадміністрації від 27.07.2009 №236-к). Відповідно вказаного наказу після закінчення інтернатури вона була направлена управлінням охорони здоров»я Рівненської ОДА та була призначена на вакантну посаду лікаря-кардіолога кардіологічного відділення Березнівської ЦРЛ і після успішного проходження інтернатури мала підстави працювати на цій посаді як профільний спеціаліст.З 01.07.2011 до 26.03.2014 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною віком до 3-х років. 27 лютого 2014 року вона звернулася до головного лікаря КЗОЗ « Березнівська центральна районна лікарня» ОСОБА_3 та повідомила йому про намір виходити на роботу по закінченню терміну перебування у відпустці по догляду за дитиною по досягнення трьохрічного віку. Головний лікар особисто запропонував їй написати відповідну заяву, в якій вказати про те, що вона бажає приступити до роботи на посаді лікаря-кардіолога кардіологічного відділення Березнівської ЦРЛ .27.03.2014 року вона звернулася у відділ кадрів Березнівської ЦРЛ з проханням ознайомити її з наказом, виданим на підставі раніше поданої заяви, однак отримала відповідь про те, що у неї немає місця роботи, оскільки її посаду скоротили в період, коли вона перебувала в декретній відпустці. За роз»ясненням щодо спірних питань, пов»язаних з роботою вона знову звернулася до головного лікаря , який повторно направив її в кардіологію та запевнив, що на підставі раніше поданої заяви він видасть відповідний наказ про призначення її на посаду лікаря - кардіолога кардіологічного відділення відразу після виходу з відпустки ОСОБА_4.За вказівкою головного лікаря вона з 27.03.2011 по 04.04. 2014 року (період відпустки ОСОБА_4) постійно виходила на роботу та виконувала свої посадові обов»язки лікаря -кардіолога , тобто фактично була допущена до роботи, однак знову ж таки , за пропозицією головного лікаря вона написала заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати на період відпустки ОСОБА_4 Необхідність такої заяви зі слів головного лікаря полягала в тому, що вона має офіційно отримати постійне місце роботи відразу після того, як ОСОБА_4 вийде з відпустки та напише заяву про звільнення в зв»язку з виходом на пенсію. 07 квітня 2014 року вона вийшла на роботу і її викликали у відділ кадрів та повідомили , що оскільки ОСОБА_4, відмовилася звільнятися з роботи, а також вільного місця у кардіологічному відділенні немає, тому потрібно написати заяву по 0,5 посади на час відпустки інших лікарів. На це вона не погодилась, оскільки в такому випадку втрачає постійне місце роботи. Неправомірні дії адміністрації лікарні, що призвели до фактичної втрати місця роботи спонукали її написати відповідні звернення до управління охорони здоров»я Рівненської ОДА і до федерації профспілок Рівненської області.В результаті розгляду її звернення вона була працевлаштована на посаді лікаря -кардіолога поліклініки КЗОЗ « Березнівська центральна районна лікарня» і вважала, що зможе безперешкодно виконувати свої посадові обов»язки. Відповідно до змісту відповіді , головному лікарю КЗОЗ « Березнівська центральна районна лікарня» ОСОБА_3 було вказано на неприпустимість подальших дій, спрямованих на свідоме порушення її трудових прав та законних інтересів і вимогою забезпечення працевлаштування на посаді лікаря - кардіолога Березнівської ЦРЛ .30 травня 2014 року два працівники відділу кадрів надали їй для ознайомлення наказ № 50 від 29.05.2014 року відповідно до змісту якого « в зв»язку з необхідністю штатного розпису у відповідність до наказу Міністерства охорони здоров»я від 23.02. 2000 року № 33 «Про тимчасові штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я», зобов»язано начальника планово-економічного відділу внести з 01.06.2014 року до штатного розпису Березнівської центральної районної лікарні відповідні зміни про виведення з штатного розпису одну посаду лікаря кардіолога поліклініки. В цей же день їй було вручено повідомлення про скорочення саме її посади , хоча на сьогоднішній день є наявні дві штатні одиниці лікаря - кардіолога поліклініки , та запропоновано працевлаштування на посадах , лікаря - онколога поліклініки та лікаря -терапевта по спец, коштах, на яких на сьогоднішній день працюють її батьки (ОСОБА_5 і ОСОБА_6.) .Оскаржуваний наказ вважає незаконним з наступних підстав : необгрунтованим є посилання в наказі № 50 від 29.05.2014року на необхідність скорочення посади лікаря-кардіолога поліклініки з метою виконання приписів наказу Міністерства охорони здоров»я від 23.02. 2000 року № 33 , оскільки жодної вказівки на необхідність проведення скорочення даний нормативно-правовий акт не містить, в наказі міністерства охорони здоров»я чітко визначено нормативи мінімально-допустимого забезпечення лікарями відповідного профілю з врахуванням чисельності населення адміністративно-територіальних одиниць, на день прийняття наказу адміністрацією КЗОЗ « Березнівська центральна районна лікарня» не дотримано вимоги Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р. № 1045-ХІУ та задекларованих в статті 49- 4 КЗпП України правових положень. Враховуючи дату введення відповідної посади, з якої її мають звільняти за скороченням штатної одиниці і дату видачі оскаржуваного наказу , недотримання відповідних строків є доведеним фактом, вивільнення працівників провадиться в порядку, установленому статтею 49-2 КЗпП. Про наступне вивільнення працівника персонально попереджають не пізніше ніж: за два місяці. Про дату вивільнення і про внесення змін до штатного розпису чи прийняття нового штатного розпису видається наказ . Оскаржуваний наказ не містить вказівки на те, що в штатний розпис вже внесено зміни ,а також не зазначено дату звільнення працівників в зв»язку з скороченням штатів. Просить визнати незаконним наказ № 50 від 29.05. 2014 року « Про внесення змін до штатного розпису».
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав , викладених в позові, просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала, просить відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 наказом № 354-к від 31 липня 2009 року зарахована на посаду лікаря- інтерна КЗОЗ " Березнівська центральна районна лікарня".
Наказом № 364-к від 30 червня 2011 року ОСОБА_2, лікаря- інтерна , переведено на посаду лікаря- кардіолога поліклініки з 01 липня 2011 року .
З 01 липня 2011 року по 26 березня 2013 року ОСОБА_2 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. / наказ № 364к від 30 червня 2012 року/.
29 травня 2014 року комунальним закладом охорони здоров"я " Березнівська центральна районна лікарня" видано наказ за №50 «Про внесення змін до штатного розпису".
Вказаним наказом було виведено з штатного розпису з 01 червня 2014 року посаду лікаря- кардіолога поліклініки та введено посаду лікаря- педіатра дільничного дитячої поліклініки.
Від підпису про ознайомлення з наказом №50 від 29 травня 2014 року ОСОБА_2 відмовилася, надавати будь-які пояснення щодо відмови від підпису також відмовилася, про що складено відповідний акт від 30 травня 2014 року.
ОСОБА_2 було попереджено про наступне звільнення з займаної посади, на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, та запропоновано перелік вакантних посад з метою працевлаштування, а саме: лікаря приймального відділення, лікаря- онколога поліклініки та лікаря- терапевта по спец. коштах.
Не погоджуючись з такою зміною у штатному розписі та видачею комунальним закладом охорони здоров"я " Березнівська центральна районна лікарня" наказу " Про внесення змін до штатного розпису" №50 від 29 травня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання даного наказу незаконним в судовому порядку.
Частиною 3 статті 64 ГК України встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
У відповідності до роз'яснень Міністерства юстиції України «Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації» від 25.01.2011 року скорочення штату - це зменшення кількості або ліквідація певних посад, спеціальностей, професій тощо. Право визначити чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому їм органу.
Скорочення штату працівників може бути зумовлене, зокрема, вдосконаленням виробництва, суміщенням професій, зменшенням обсягу виробництва продукції, перепрофілюванням підприємства, установи, організації тощо.
Правовою підставою для скорочення штатів є відповідний розпорядчий документ власника / уповноваженої особи/ , прийняття якого є прерогативою адміністрації / керівництва/ незалежно від доцільності такого скорочення / ст. 40 КЗпП України./.
Наказ Міністерства охорони здоров"я № 33 від 23 лютого 2000 року " Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров"я" , на який здійснено посилання при винесенні наказу № 50 від 29 травня 2014 року встановлює вимоги до граничних нормативів та не забороняє визначати штати у меншій кількості ніж типові.
З системного аналізу даних правових норм вбачається, що власник / уповноважена особа/ вправі на власний розсуд вносити зміни до штатного розпису, не обмежуючись їх кількістю та обґрунтованістю. Власник / уповноважена особа/ на свій розсуд регулює чисельність структурних підрозділів, зменшує кількість одних посад, при тому збільшуючи кількість інших посад. Ніхто не може ставити під сумнів доцільність скорочення чисельності або штату працівників і ніхто не може нав'язати власнику чи уповноваженому ним органу свою волю відносно скорочення тієї чи іншої посади.
Згідно підпункту 7 п.6 контракту від 14 травня 2011 року, укладеного між Березнівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 вбачається, що керівник має право призначати на посади та звільняти з посад працівників закладу / КЗОЗ " Березнівська центральна районна лікарня" згідно з законодавством за погодженням з начальником відділу охорони здоров"я районної державної адміністрації.
Наказом № 50 від 29 травня 2014 року КЗОЗ " Березнівська центральна районна лікарня" внесено зміни до штатного розпису.
Таким чином, вирішення питань доцільності, економічної обґрунтованості та виробничої необхідності змін в штаті працівників є прерогативою самого підприємства і в площині судової оцінки не перебуває.
Штатний розпис Березнівської центральної районної лікарні станом на 01 лютого 2014 року погоджений з начальником районного відділу охорони здоров"я ОСОБА_7 відповідно до п. 7.4.7 Статуту комунального закладу охорони здоров"я " Березнівська центральна районна лікарня", а тому посилання начальника відділу ОСОБА_7 в листі № 547 від 23 липня 2014 року та представника позивача на невиконання цієї вимоги є безпідставним.
Посилання представника позивача на те, що адміністрацією КЗОЗ " Березнівська центральна районна лікарня" порушено вимоги ст.43 КЗпП України не є обґрунтованим з огляду на те, що предметом розгляду в даній справі не були позовні вимоги ОСОБА_2 про поновлення її на роботі з підстав порушення порядку розірвання з нею трудового договору за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, а надання згоди профспілкового комітету при внесенні власником чи уповноваженим ним органом змін до штатного розпису, діючим трудовим законодавством не передбачено.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для визнання незаконним оспорюваного наказу ні позивачем, ні її представником суду не надано, а тому правових підстав для задоволення позовних вимог немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214,215 ЦПК України , суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_2 до КЗОЗ " Березнівська центральна районна лікарня" про визнання незаконним наказу № 50 від 29 травня 2014 року " Про внесення змін до штатного розпису"- відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області.
Суддя: Мельничук Н. В.