12 серпня 2014 року Справа № 9104/108554/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого: Довгополова О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області про нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни, -
15 липня 2011 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" протиправною, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 18 березня 2011 року до виникнення обставин, за яких змінюються чи припиняються спірні правовідносини.
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 липня 2011 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; зобов'язано відповідача провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 18 березня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і виплачених сум.
Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі, покликаючись на порушення судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального права, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про часткове її задоволення, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, у свою чергу, обчислюється за правилами, встановленими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи, що відповідно до законодавства держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в його систему, але вони не вчинили необхідних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
Наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).
Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.
При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Вирішуючи питання про те, яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для вирішення спорів зазначеної категорії, судам необхідно надавати перевагу тій із них, що прийнята пізніше. У цих правовідносинах така норма міститься у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
До набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, при вирішенні справ цієї категорії щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону № 2195.
Таким чином, враховуючи позовні вимоги, такі підлягають задоволенню у частині нарахування та виплати підвищення до пенсії за період з 18 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у резолютивній частині оскаржуваної постанови невірно зазначено позивача - ОСОБА_2, попри те, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем по справі є ОСОБА_1, що може утруднити виконання рішення та має наслідком скасування постанови суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є покладення обов'язку на відповідача провести належне нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням виплачених позивачу сум у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 18 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, що на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Керуючись статтями 99, 195, 197 ч. 1 п. 3, 198, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області задовольнити частково, постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 липня 2011 року у справі № 2-а-0301/3850/11 - скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 18 березня 2011 року по 22 липня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: Л.Я. Гудим
В.В. Святецький