Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/6539/13-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.185 КК Доповідач ОСОБА_2
13 серпня 2014 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого..................... ОСОБА_2 ,
суддів................................ ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:секретаря........... ОСОБА_5
прокурора.......................... ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05.06.2014 року яким,-
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 22 квітня 2011 року Богунським районним судом м. Житомира за ч.1 ст. 185 КК України до 120 годин громадських робіт;
- 18 травня 2012 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 190 КК України до 2років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;
- 19 червня 2012 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. ч. 2 ст. 190 , ч. 4 ст. 70 КК України до 3років позбавлення волі, з іспитовим строком З роки; ухвалою від 11 червня 2013 року Богунського районного суду м. Житомира скасовано звільнення від відбування покарання та він був направлений в місця позбавлення волі для відбування покарання.
- за ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_7
визнано винним та призначено йому покарання - 3 роки 3 місяці позбавлення волі.
За ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Богунським районного судом м. Житомира від 19 червня 2012 року та остаточно встановлено йому покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 залишено тримання під вартою.
Початок строку рахувати з 5 червня 2013 року. Зараховано йому в строк відбутого покарання час перебування в ІТТ та в СІЗО з 21 січня 2014 року по 5 червня 2014 року.
Відмовлено ОСОБА_7 у звільненні його від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014році» від 8 квітня 2014 року.
згідно вироку, ОСОБА_7 11 березня 2013 року влаштувався робітником на СТО, що знаходиться по АДРЕСА_2 з випробувальним терміном на 2 тижні і в той же день він почав там стажуватися.
Під час стажування ОСОБА_7 звернув увагу на те, що на даній СТО знаходяться різні пристрої для ремонту автомобілів та ними можна вільно користуватися і, саме тоді у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
26 березня 2013 року він в приміщенні даної СТО, що знаходиться по АДРЕСА_2 , таємно викрав пристрій для зняття рульових кріплень (шарових пальців) та виніс його за межі СТО, де продав чоловіку на ім'я ОСОБА_8 , отримавши за це гроші в сумі 70 грн. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 28 березня 2013 року близько 9год. ЗО хв., вільно перебуваючи в приміщенні СТО, що знаходиться по вулиці Маршала Рибалко, ЗО в м. Житомирі, таємно викрав гідравлічний підйомник та пішов з ним в напрямку проспекту Миру в м. Житомирі, де продав його раніше незнайомому йому водію автомобіля «таксі» за 50 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 30 березня 2013 року близько 10 год. 30 хв., вільно перебуваючи в приміщенні СТО, що знаходиться по вулиці Маршала Рибалко, 30 в м. Житомирі, помітив на столі зошит, в якому знаходились чужі грошові кошти в сумі 350 грн. та будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з даного зошита 300 грн., купюри номіналом по 200 грн. та по 100 грн., поклавши собі до кишені куртки та потім пішов додому.
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_7 таємно, повторно викрав майно, яке належить ОСОБА_9 : пристрій для зняття шарових шарнірів (рульових кріплень) вартістю 280 грн., гідравлічний домкрат вартістю 160 грн. та гроші в сумі 300 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 740 грн.
Скоєне ОСОБА_7 кримінальне правопорушення суд кваліфікував за ч. 2 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразилися в таємному викрадені чужого майна, вчиненими повторно.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинувачений подав апеляційну скаргу в якій просить змінити вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05.06.2014 року та просить пом'якшити покарання.
Вважає, що вирок є занадто суворим. Посилається на те, що суд при визначенні міри покарання не взяв до уваги пом'якшуючих обставин, які були ним встановленні. Вважає, що на шлях виправлення став та бажає повернути довіру суспільства та суду.
Заслухавши доповідь судді, заперечення прокурора проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апелянта про суворість призначеного покарання є безпідставними. Як вбачається з вироку, суд першої інстанції призначив покарання засудженому відповідно до вимог ст.ст. 65КК України, врахувавши при цьому як обставинами, що пом'якшують його покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, так і те, що ОСОБА_7 , раніше неодноразово судимимий та знову вчинив умисний злочин під час іспитового строку, оголошувався в розшук в зв'язку з неявкою до суду, а завдану шкоду потерпілому не відшкодував.
Враховуючи схильність ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що призначене йому покарання є необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, а тому не вбачає підстав для його пом'якшення та зміни вироку.
З уваги на наведене, керуючись ст.ст.376, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
апеляцію обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05.06.2014 року щодо нього - без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, о засудженому який тримається під вартою в той самий строк з дня отримання копії ухвали.
Судді: