Справа №214/3897/14-к
Провадження №11-кп/774/376/к/14
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 13 серпня 2014 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №12014040750001589 на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2014 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, інваліда 3 групи, не одруженого, маючого одну малолітню дитину, раніше судимого:
- 17 квітня 2013 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який визнаний винним та засуджений до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
Звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного за даним вироком на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році».
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_5
захисник ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24.06.2014 року відносно ОСОБА_5 змінити. Зазначити у резолютивній частині вироку: «Звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році». Також, зазначити, що вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 17 квітня 2013 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, від відбування покарання звільнено, на підставі ст.75 КК України, з випробувальним строком на 3 роки - виконувати самостійно. В іншій частині вирок залишити без змін.
Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24.06.2014 року ОСОБА_5 був визнаний винним та засуджений за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за наступних обставин.
ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, 17 квітня 2013 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном строком на 3 роки, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову вчинив злочин проти власності, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , діючи повторно, в ніч 16 квітня 2014 року, реалізуючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, перебуваючи біля будинку № 13 по вулиці Тесленка в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, скориставшись відсутністю уваги можливих свідків, наблизився до автомобілю марки «ВАЗ 2103» червоного кольору, який належить ОСОБА_8 , відігнув рукою ліву сторону капоту, відчинив капот і викрав акумулятор, після чого з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, звернувши викрадене на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_8 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 700 гривень.
Також, ОСОБА_5 , діючи повторно, в ніч 16 квітня 2014 року, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, перебуваючи біля будинку № 13 по вул. Тесленка в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, скориставшись відсутністю уваги можливих свідків, наблизився до автомобілю марки «ВАЗ 2102» вишневого кольору, який належить ОСОБА_9 , відігнув рукою ліву сторону капоту, після чого відчинив капот і викрав акумулятор, який поставив за деревами, що знаходились поруч. Через деякий час повернувся до вище вказаного автомобіля, розбив каменем переднє, вітрове, водійське скло в результаті чого відчинив двері, проник до салону автомобіля звідки викрав авто магнітолу «Піонер», після чого з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, звернувши викрадене на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_9 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 1500 гривень.
Також, ОСОБА_5 , діючи повторно, в ніч 16 квітня 2014 року, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, перебуваючи біля будинку № 13 по вулиці Тесленка та будинку № 18 по вул. Мелешкіна в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, скориставшись відсутністю уваги можливих свідків, наблизився до автомобілю марки «ГАЗ 31029» сірого кольору, який належить ОСОБА_10 , відігнув рукою ліву сторону низу капоту, після чого відчинив капот і викрав акумулятор, тоді відчинивши двері вищевказаного автомобіля із салону авто ОСОБА_5 викрав відеореєстратор та автомагнітолу «СОНИ», після чого з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, звернувши викрадене на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_10 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 1900 гривень.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, в ніч 16 квітня 2014 року, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, перебуваючи біля будинку № 13 по вулиці Тесленка в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, скориставшись відсутністю уваги можливих свідків, наблизився до автомобілю марки «ВАЗ 2106» бежевого кольору, який належить ОСОБА_11 , відігнув рукою ліву сторону капоту, після чого відчинив капот і викрав акумулятор, після чого розбив заднє вітрове скло, через двері проник до салону вищевказаного автомобілю, звідки таємно викрав автомагнітолу «Cyclon», чорного кольору, після чого з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, звернувши викрадене на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_11 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 700 гривень.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на ті обставини, що судом при ухваленні вироку, в резолютивній частині, допущено порушення вимог кримінального процесуального закону та загальних принципів призначення кримінального покарання, визначених кримінальним законом. Вирішуючи питання щодо незастосування положень ст.71 КК України, суд, в резолютивній частині вироку, не визначив порядок виконання попереднього вироку Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 17.04.2013 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки, з іспитовим строком на 3 роки. За обставин, викладених в мотивувальній частині вироку, призначаючи покарання обвинуваченому, суд повинен був вирішити питання виконання вироку Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 17.04.2013 року, зазначивши про його самостійне виконання.
Крім того, в резолютивній частині вироку суду не конкретизовано, за якою саме підставою, передбаченою Законом України «Про амністію у 2014 році» звільнено від покарання обвинуваченого, що також є суттєвим порушенням вимог ст.374 КПК України.
В судовому засіданні при апеляційному розгляді прокурор підтримав апеляцію прокурора, що приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції у кримінальному провадженні, просив колегію суддів задовольнити її в повному обсязі та внести зміни до вироку суду першої інстанції.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні при апеляційному розгляді кримінального провадження, кожен окремо, не заперечували проти задоволення апеляції прокурора та внесення змін до вироку суду першої інстанції.
Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційні скарги сторонами судового провадження надані не були.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який приймав участь при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції, частковому скасуванню в частині призначеного покарання та ухваленню нового вироку, за наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_5 злочину при обставинах, викладених у вироку, кваліфікація його дій за ч.2 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому відповідно до ст.404 КПК України (в редакції 2012 року) апеляційним судом не переглядаються.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КК України, підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно до п.1 ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Так, як вбачається з матеріалів кримінально провадження, а саме відповідно до довідки про судимість (том 2 а.кп.37), копії вироку Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 17.04.2013 року (том 2 а.кп.35), копії ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.07.2013 року (том 2 а.кп.36), довідки з Саксаганського міжрайонного відділу КВІ УДПтСУ в Дніпропетровській області (том 2 а.кп.34) ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз - засуджений 17 квітня 2013 року за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки і в період іспитового строку вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст. 185 КК України.
Таким чином, суд першої інстанції при призначенні остаточного покарання обвинуваченому не застосував закон, який підлягає застосуванню, а саме ст.71 КК України, якою передбачено призначення покарання за сукупністю вироків у випадку, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, в такому випадку суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Тому, обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити остаточне покарання із застосуванням ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання, призначеного за новим вироком.
Що стосується покарання, призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2014 року, колегією суддів була перевірена обґрунтованість призначеного покарання та встановлено наступне.
У відповідності до ст.65 КК України, при призначенні покарання суд повинен в повній мірі враховувати ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу засудженого, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з вироку, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд в повній мірі врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України, віднесено до категорії середньої тяжкості, правильно визнав пом'якшуючою обставиною його щиросердне каяття у скоєному та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, проживає в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину (а.кп.32 том 2), яка хворіє та потребує операції, сам обвинувачений є інвалідом третьої групи (а.кп.29 том 2), позитивно характеризується за місцем проживання (а.кп.26, 52 том 1), дружина є вагітною і страждає на епілепсію (а.кп. 28 том 2), часткове відшкодування матеріальної шкоди.
Крім того, як було встановлено колегією суддів в судовому засіданні, під час розгляду апеляційної скарги прокурора на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у обвинуваченого ОСОБА_5 народилась ще одна дитина - син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться на його утриманні.
В судовому засіданні при апеляційному розгляді кримінального провадження, обвинувачений щиросердно каявся в скоєному, просив суворо його не карати та застосувати до нього Закон України «Про амністію в 2014 році».
Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування амністії в України», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, відповідно до ст.12 КК України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
Судом першої інстанції було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно якої він не позбавлений батьківських прав (том 1 а.кп.32), також ІНФОРМАЦІЯ_4 у нього народився син ОСОБА_12 , який також знаходиться на його утриманні.
Згідно довідки наданої суду, ОСОБА_5 не позбавлений батьківських прав відносно дитини (а.кп. 50 том 1).
Відповідно до п.«в» ст.8 Закону України «Про амністію в 2014 році» амністія не застосовується до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Оскільки обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке не відноситься до злочину середньої тяжкості, колегія суддів вважає, що обвинувачений підлягає звільненню від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році».
В судовому засіданні не було встановлено підстав, передбачених ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», які перешкоджають застосування відносно обвинуваченого вказаного Закону.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 420 КПК України , колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції - задовольнити частково.
Вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2014 року, відносно ОСОБА_5 , засудженого за ч.2 ст.185 КК України в частині призначення покарання - скасувати.
Призначити ОСОБА_5 за ст.185 ч.2 КК України покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 17 квітня 2014 року, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.
На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення вироку.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Провадження №11-кп/774/376/к/14 Суддя І інстанції ОСОБА_14
Категорія ст.185 ч.2 КК України Доповідач суддя ОСОБА_1