Провадження № 2-а/582/5/14
Справа № 582/170/14-а
Копія
11 березня 2014 року, Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Діска А. Б
при секретарі - Гриценко К. Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Недригайлів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ Сумського МВ УМВС України в Сумській області капітана міліції Біловола Ігоря Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просить скасувати постанову серії АА2 №226290 від 18 лютого 2014 року, винесену старшим інспектором ВДАІ Сумського МВ УМВС України в Сумській області капітаном міліції Біловолом І.В., якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушений процесуальний порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення, незаконно та протиправно складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову, в порушення вимог закону, відповідно до якого одна і та ж особа не може складати протокол та виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки така особа є зацікавленою у вирішенні справи, відповідачем не було з'ясовано питання, передбачені ст.280 КУпАП, а внаслідок розгляду справи на місці, позивача позбавлено можливості підтвердити обставини, що пом'якшують чи обтяжують вину, а також обставини, що характеризують майновий стан та його особу. Крім того, відповідач таємно, без сповіщення про розгляд справи, виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Також вказує, що він правопорушення не вчиняв, оскільки проїхав на жовтий сигнал світлофора.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких пояснив, що під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ним було дотримано вимог КУпАП, тому просив в задоволенні позову відмовити. Крім того, надав суду відеозапис порушення позивачем ПДР України. Просив розглядати справу без його участі.
За неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України.
Дослідивши всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 лютого 2014 року о 15.30 год. в м. Суми на просп. М.Лушпи, в районі ТЦ «Лавина» ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-21114 д.н. НОМЕР_1, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений (червоний) сигнал світлофору і був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Відповідно п.1.9 ПДР України, особи, які порушують Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 8.7.3. е Правил дорожнього руху України червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Ч.2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність, крім іншого, за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про міліцію", працівник ДПС має право використовувати передбачені нормативними документами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень Правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В судовому засіданні було оглянуто речовий доказ, наданий відповідачем, а саме: диск з аудіовізуальною інформацією про обставини вчинення правопорушення. Як вбачається з відеозапису, позивач керуючи автомобілем ВАЗ-21114 д.н. НОМЕР_1 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений (червоний) сигнал світлофору, чим спростовуються пояснення ОСОБА_1 про те, що він проїхав пішохідний перехід на жовтий сигнал світлофора. Таким чином висновки інспектора ДПС про порушення водієм Правил дорожнього руху України, які містяться в постанові по справі про адміністративне правопорушення знайшли підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.
Згідно вимог ч.1 ст.69 КАС України, докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
Однак, жодного з доказів, передбачених наведеною вище нормою, а також будь-яких інших доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи, які б підтвердили факт відсутності адміністративного правопорушення, а також інших допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про неправомірність дій відповідача та відсутність події та складу правопорушення, зібрано не було і позивач їх суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Згідно ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Порядок оформлення працівниками Державної автомобільної інспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху визначається Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що затверджена наказом МВС України від 26 лютого 2009 р. за № 77, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 р. за № 374/16390.
Відповідно до п. 4.1 вказаної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до ст. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що в даному випадку зафіксовано у протоколі, де ОСОБА_1 власноручно поставив свій підпис.
На підставі п.3 ч.2 ст.122 КУпАП за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 122 цього Кодексу, від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право - працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.
Оскаржувана позивачем постанова винесена старшим інспектором ВДАІ Сумського МВ УМВС України в Сумській області капітаном міліції Біловолом І.В.
Будь-яких обмежень щодо притягнення до адміністративної відповідальності та винесення постанови тією ж особою, що і складає протокол про адміністративне правопорушення закон не містить. Посилання позивача на ту обставину, що в такому разі уповноваженою особою рішення буде прийматися упереджено, у зв'язку з чим може бути порушено його права, не свідчать про неправомірність дій співробітника ДАІ та незаконність винесеної ним постанови. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є остаточною та може бути оскаржена, а отже і наявність порушень в діях інспектора ДАІ може бути перевірена судом.
Правом на оскарження постанови позивач скористався і суд прийшов до висновку, що при складанні постанови та протоколу про адміністративне правопорушення від 18 лютого 2014 року відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстав для задоволення позову і скасування постанови відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, немає.
Крім того, за приписами ст. 279 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа досліджує докази, заслуховує пояснення особи, що бере участь у справі.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 також вказував, що розглянувши на місці справу, відповідач позбавив його можливості підтвердити обставини, що пом'якшують чи обтяжують вину, а також обставини, що характеризують майновий стан та його особу. В той же час, таких доказів та обставин, маючи достатньо часу для підготовки, позивач суду не надав. Отже встановити, які саме обставини відповідачем не було враховано при прийнятті рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та зробити висновок про необґрунтованість застосування до ОСОБА_1 саме такого стягнення, яке було накладено оскаржуваною постановою, суд можливості не має.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з цим постанова серії АА2 №226290 від 18 лютого 2014 року по справі про адміністративне правопорушення не підлягає скасуванню, а в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 158 - 163, 171-2 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ Сумського МВ УМВС України в Сумській області капітана міліції Біловола Ігоря Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити у повному обсязі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: А. Б. Діска