Справа № 465/2225/14-п Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я..
Провадження № 33/783/268/14 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
20 червня 2014 року суддя апеляційного суду Львівської області Маліновська-Микич О.В. з участю правопорушника ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 7 травня 2014 року,-
встановила:
цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, працюючого менеджером в ТзОВ «Ніка-Захід», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 36 грн. 60 коп. судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1, 08.04.2014 року о 13 год. 40 хв. по вул. Кн.Ольги - Сахарова в м. Львові, керуючи автомобілем «Пежо» державний номерний знак НОМЕР_1, під час проїзду регульованого перехрестя, не дав дорогу транспортному засобу, що завершував рух через дане перехрестя, внаслідок чого, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, завдавши автомобілям технічних пошкоджень, чим порушив п.16.5 Правил дорожнього руху України.
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити таку, застосувавши до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки судом призначена занадто сувора та не обґрунтована міра покарання.
В мотивах апеляційної скарги зазначає, що незгідний з оскаржуваним рішенням, оскільки суд першої інстанції здійснив неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи. Зокрема, судом не було враховано пом'якшуючих обставин справи і було призначено максимальну міру покарання, що суперечить ст. 280 КУпАП та постанові Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року. Зазначає, що він визнав вину повністю і просив суворо не карати, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП є пом'якшуючою обставиною, також незначний його досвід водіння автомобілем і вчинення адміністративного правопорушення вперше.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи №465/2225/14-п та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 333569 від 8 квітня 2014 року, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтверджується його підписом (а.с. 1), схемою дорожньо транспортної пригоди (а.с. 2), поясненнями самого правопорушника ОСОБА_1 (а.с. 3) та пояснення потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 4) і в апеляційній скарзі не оспорюється.
Таким чином, суддя районного суду всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі докази по справі, обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги, які б спростували правильність висновків суду щодо стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців, апеляційна скарга не містить та твердження апелянта про призначення йому максимальної міри покарання не відповідає дійсності, оскільки максимальна міра покарання у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить 1 рік.
Стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців накладеного на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника також вимогам ст. 280 КУпАП та п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Постанова є законною та обґрунтованою, порушень вимог чинного законодавства при розгляді справи суддею районного суду, які тягнули б за собою зміну або скасування постанови, не встановлено. а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
постановила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 7 травня 2014 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати в кримінальних справах
апеляційного суду Львівської області Маліновська-Микич О.В.