07 серпня 2014 року Справа № 808/5038/14 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову
за заявою ОСОБА_2
до Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 серпня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області;
- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області виключити запис з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 4,5697 га, яка розташована на території Виноградненської сільської ради, Токмацького району, Запорізької області, кадастровий номер 2325280500:08:001:0018, що належала спадкодавцеві, ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯК №800936.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З документів доданих до адміністративного позову в якості додатків, а саме з Листа Токмацької державної нотаріальної контори від 04.03.2014 №282/01-16, вбачається, що згідно Постанови ВДВС Токмацького РУЮ від 28 квітня 2011 року б/н на все майно померлої ОСОБА_4 накладено арешт, про що внесені відповідні записи у Єдиний реєстр заборони відчуження нерухомого майна за №11123769 та Реєстр обтяжень рухомого майна за №10782139. У відповідності до п. 4.17 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 22 лютого 2012 року №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно на яке накладено арешт судовими чи слідчими органами затримується до зняття арешту.
Таким чином, вбачається, що факт обізнаності про порушення відповідачем його прав, свобод чи інтересів безпосередньо пов'язаний з отриманням Листа від 04.03.2014 №282/01-16. Натомість до суду ОСОБА_2 звернувся лише 30 липня 2014 року (про що свідчить поштовий штемпель на конверті), тобто поза межами встановленого десятиденного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на
підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Суд звертає увагу позивача на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наявних у матеріалах позовної заяви, із того чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Враховуючи те, що позивачем в позові не наведено обставин, які є об'єктивно непереборними для своєчасного звернення до суду, а підстав для визнання причин пропуску встановленого частиною другою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденного строку звернення до суду поважними судом не встановлено, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 107, 160, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_2, що за приписами ч. 3 ст. 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду у встановленому процесуальним законом загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.В. Горобцова