11 серпня 2014 року о 12 год. 00 хв.Справа № 808/2989/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Мінаєвої К.В.
за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Енергодарського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення допомоги по безробіттю,
06 травня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Енергодарського міського центру зайнятості (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача допомогу по безробіттю в розмірі 499,80 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач в період перебування на обліку в Енергодарському міському центрі зайнятості отримував допомогу по безробіттю та мав трудові відносини з ТОВ «Фоззі-Фуд» магазину №119 м. Енергодара Запорізької області, а тому відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з відповідача необхідно стягнути незаконно отриману суму допомоги по безробіттю.
В судове засідання представник позивача не з'явився, 11.08.2014 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив позов задовольнити у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заперечення на позов не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників позивача та відповідача. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
22.02.2013 року Енергодарським міським центром зайнятості зареєстровано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як такого, що шукає роботу. 28.02.2013 відповідно до наказу Енергодарського МЦЗ №НТ 130228 та особистої заяви ОСОБА_1, йому надано статус безробітного. У заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_1 зазначено, що відповідач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.
25 лютого 2014 року Енергодарським міським центром зайнятості проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, якою встановлено, що в період перебування на обліку в Енергодарському МЦЗ з 22.02.2013 по 23.09.2013 року ОСОБА_1 мав трудові відносини з ТОВ «Фоззі-Фуд» магазину №119 м. Енергодара Запорізької області починаючи з 06.09.2013 р., що підтверджується довідкою про доходи №0264/УРС від 13.02.2014 р. наданої ТОВ «Фоззі-Фуд». За матеріалами перевірки складено акт №26 від 25.02.2014 р. розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. За час перебування на обліку як безробітного з 06.09.2013 по 23.09.2013 року відповідачем було отримано допомоги по безробіттю на загальну суму 499,80 грн.
19 березня 2014 року наказом директора Енергодарського МЦЗ №59 прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 499,80 грн. 19.03.2014 Енергодарським МЦЗ направлено претензію №363-01-12 про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно отримані кошти. В добровільному порядку відповідачем грошові кошти в розмірі 499,80 грн. повернуто не було.
Зважаючи на неповернення відповідачем у добровільному порядку допомоги по безробіттю у розмірі 499,80 грн., позивач звернувся до суду.
Згідно ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітні - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.
Згідно ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення в Україні належать громадяни працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності. Пунктом 2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України встановлено, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Матеріалами справи підтверджено, що у період перебування на обліку в Енергодарському МЦЗ відповідач мав трудові відносини з ТОВ «Фоззі-Фуд» магазину №119 м. Енергодара Запорізької області, а відтак, у відповідності до приписів ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», ОСОБА_1 відносився до зайнятого населення.
Станом на момент розгляду справи відповідачем кошти в розмірі 499,80 грн. у добровільному порядку не повернуто.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд
Позов Енергодарського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Енергодарського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 499,80 грн. (чотириста дев'яносто дев'ять гривень 80 коп.) на р/р 37172300901015, ЄДРПОУ 20524082, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Мінаєва