Справа № № 585/2451/14-к
Номер провадження 1-в/585/146/14
15 серпня 2014 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючої: судді ОСОБА_1 , при секретарі: ОСОБА_2 , з участю прокурора: ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ромни в режимі відеоконференції клопотання засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Прилуки, Чернігівської області, освіта середня, мешканця АДРЕСА_1 , засудженого по даній справі 28.02.2007 року апеляційним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст. 187, ч.3 ст.15 і п.п. 6,12 ч. 2 ст.115, ч.1 ст.70 КК України до 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, згідно постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 15.07.2008 року приведено у відповідність з діючим законодавством України вирок апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року і вважати його засудженим за ч.4 ст. 187, ч.3 ст.15 і п.п. 6,12 ч. 2 ст.115, ч.1 ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, мотивуючи тим, що він відбув 3/4 частини призначеного йому покарання, а також сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 своє клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник Роменської ВК-56 ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , так як засуджений повністю не довів своє виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Прокурор підтримав клопотання засудженого ОСОБА_4 і просив про його умовно-дострокове звільнення.
Суд, вислухавши пояснення засудженого, представників РВК - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , думку прокурора, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 по даній справі засуджений 28.02.2007 року апеляційним судом Дніпропетровської області за ч ч.4 ст. 187, ч.3 ст.15 і п.п. 6,12 ч. 2 ст.115, ч.1 ст.70 КК України до 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Згідно постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 15.07.2008 року приведено у відповідність з діючим законодавством України вирок апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року відносно засудженого ОСОБА_4 і вважати його засудженим за вище вказаними статтями до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано після фактичного відбуття засудженим не менше 3/4 строку покарання.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 станом на 14.08.2014 року відбув 9 років 1 місяць 22 дні, не відбув 2 роки 10 місяців 8 днів, що стверджується довідкою Роменської ВК (№56).
На момент розгляду справи засуджений відбув більше як 3\4 призначеного строку покарання.
Суд вважає, що він своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, що стверджується його характеристикою від 21.07.2014 року, відповідно до якої він характеризується позитивно також довідкою про наявність заохочень.
Судом встановлено, що за період перебування в Роменській ВК (№56) він має 16 заохочень.
На даний час він працевлаштований у ВК (№56) на основному виробництві установи на дільниці «Пилорама».
Згідно Витягу з протоколу №22 від 21.07.2014 р. засідання комісії Роменської ВК (№56) по розгляду матеріалів засуджених, комісія постановила відмовити в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_4 , як такому який не довів свого вип равлення враховуючи особистість засудженого, склад злочину, кількість поперед ніх судимостей, термін не відбутого покарання, поведінку та ставлення до праці за весь період відбування покарання в місцях позбавлення волі - характеризується переважно з позитивного боку, має 4 стягнення (з них 1 раз був поміщений до ДІЗО) та 16 заохочень, з квітня поточного року працевлаштований на основному виробництві установи на дільниці «Пилорама», згідно вироку має позов, але вико навчі листи до установи не надходили і відповідно відрахування не проводились, задіяний до програми диференційованого-виховного впливу на засуджених «Фіз культура і спорт», приймає участь у роботах по благоустрою місць позбавлення волі, приймає участь у проведенні культурно-масових та фізкультурно-оздоров чих заходах, вину в скоєному злочині визнає, розкаюється, у відношенні до пред ставників адміністрації ввічливий, тактовний, виконує законні вимоги, але потре бує контролю, не здатний до самокерованої правослухняної поведінки після звільнення; потребує додаткового вивчення.
Але допитаними в судовому засіданні голови комісії ОСОБА_6 та секретаря комісії ОСОБА_7 не надано переконливих доказів щодо прийнятого вище вказаного рішення у відмові в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_4 .
Зокрема, голова комісії ОСОБА_6 та секретар комісії ОСОБА_7 пояснили, що основним чинником відмови в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 є великий термін невідбутого покарання.
Але суд вважає, що їхні твердження щодо зазначеної обставини не відповідають вимогам ст 81. КК України, поскільки вказаною статтею закону не передбачено вказану обставину, яка могла б бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення.
Крім того, голова комісії та секретар комісії Роменської (ВК №56). по розгляду матеріалів засуджених, які згідно ст. 81 КК України формально підпадають про умовно-дострокове звільнення ствердили в судовому засіданні, що засуджений ОСОБА_4 характеризується позитивно, але прийняте рішення про відмову в його умовно-достроковому звільненні було прийнято в основному виходячи із терміну невідбутого строку покарання. Ними не спростовано висновок про те, що він не здатний до самокерованої право слухняної поведінки після звільнення з місць позбавлення волі.
Також суд на які посилається представник Роменської ВК (№56) про невідшкодування завданої шкоди засудженим потерпілому суд вважає надуманими поскільки виконавчий лист про відшкодування шкоди до Роменської ВК (№56) про примусове стягнення не надходив і доказів про те, що ним шкода потерпілому не відшкодована, суду не надано.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 характеризується позитивно, він працевлаштований у Роменській ВК (№ 56), за сумлінну поведінку та активну участь у роботах по благоустрою колонії має 16 заохочень.
Також суд враховує, що він мав 4 стягнення, 3 з яких до відбуття покарання в період перебування в СІЗО та одне в період відбуття покарання в Роменській ВК (№56), проте на час розгляду справи ОСОБА_4 вважається таким що немає стягнень.
На день винесення ухвали засуджений ОСОБА_4 відбув покарання 9 років 1 місяць 23 дні позбавлення волі, залишилося до відбуття 2 роки 10 місяців 7 днів.
При розгляді підстав умовно-дострокового звільнення від відбуття призначеного судом покарання засудженому ОСОБА_4 , суд враховує дані про його поведінку за весь термін відбуття покарання, в тому числі і дані, що характеризують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів і особу засудженого в цілому, думку адміністрації, яка його позитивно характеризує, він відбув більше трьох четвертей призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, заохочувався адміністрацією установи, думку прокурора, який просить задоволити клопотання засудженому ОСОБА_4 в умовно-достроковому звільненні, як такому, що довів своє виправлення.
На підставі викладеного, суд вважає, що клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення підлягає задоволенню.
Керуючись ст.81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд , -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-достроково звільнення від відбуття покарання за вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 умовно-достроково від відбуття покарання за вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року за ч.4 ст. 187, ч.3 ст.15 і п.п. 6,12 ч. 2 ст.115, ч.1 ст.70 КК України строком на 2 роки 10 місяців 7 днів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: підпис …
Копія вірна:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1