Справа №477/905/13-к 14.08.2014 14.08.2014 14.08.2014
14 серпня 2014 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області
у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання щодо застосування амністії за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2014 року у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, громадянина України:
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6
судовий розпорядник - ОСОБА_7 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову, якою звільнити його від відбування покарання на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2014 року відмовлено в задоволенні спільного подання адміністрації Казанківської ВК №93 та спостережної комісії при Казанківській районній державній адміністрації стосовно засудженого ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Провадження №11-кп/784/460/14 Головуючий суду 1 інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ЗУ «Про амністію в 2014 році» Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_3 .
Узагальнені доводи ОСОБА_5 :
Стверджує, що суд першої інстанції помилково врахував ту обставину, що він має три судимості, оскільки останнім вироком суду були враховані ці судимості, і тому, він вважає, що має тільки одну судимість в зв'язку з чим до нього повинен бути застосований Закону України «Про амністію у 2014 році».
Встановлені судом першої інстанції обставини:
Суд послався на те, що засуджений ОСОБА_5 має три судимості за вчинення умисних тяжких злочинів (вироком від 21.06.2011, 16.07.2012 року та 06.11.2013 року), а тому згідно вимог п.«в» ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» відмовив в задоволенні клопотання Казанківської ВК №93 щодо застосування до засудженого ОСОБА_5 . Закону України «Про амністію у 2014 році».
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини:
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 , вважав ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню та просив звільнити ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання, застосувавши до нього амністію, вивчивши матеріали клопотання, особову справу засудженого та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд прийшов до таких висновків.
Відмовляючи в задоволенні спільного подання адміністрації Казанківської ВК №93 та спостережної комісії при Казанківській районній державній адміністрації стосовно засудженого ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, суд першої інстанції послався на те, що він має три непогашені судимості за вчинення умисних тяжких злочинів.
Разом з тим таке рішення не ґрунтується на вимогах закону, а доводи апеляційної скарги засудженого про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у застосуванні амністії щодо нього, оскільки на його думку він підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» є обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 раніше був судимий:
- вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21.09.2011 року за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин;
- вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 16.07.2012 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.389 КК України. На підставі ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України з урахуванням вироку від 21.09.2011 року остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
- вироком Вольнянського районного суду Запорізької області від 06.11.2013 року за ч.2 ст.307 КК України. На підставі ч.4 ст.70 КК України з урахуванням вироку від 16.07.2012 року остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» слід вважати, що у разі застосування правил ч.4 ст.70 КК України, особа є такою, що має одну судимість за наявності навіть кількох вироків, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Тому, слід вважати, що засуджений ОСОБА_5 має одну судимість за вироком від 06.11.2013 року Вольнянського районного суду Запорізької області за вчинення умисного тяжкого злочину.
Отже є невірними висновки суду про наявність у ОСОБА_5 трьох судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів, а тому рішення суду про відмову у задоволенні клопотання про застосування амністії з підстав, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», безпідставні.
Як вбачається з матеріалів справи, строк відбуття покарання ОСОБА_5 почався 07.05.2012 року, а кінець строку 07.05.2019 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі ст.1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Таким чином ОСОБА_5 підлягає звільненню від відбування подальшого покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_5 відбув одну четверту частину призначеного строку основного покарання.
З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього акту амністії.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 424, 532, 537 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2014 року відносно ОСОБА_5 скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Подання адміністрації Казанківської ВК №93 стосовно засудженого ОСОБА_5 про застосування ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, - задовольнити.
На підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року ОСОБА_5 звільнити від подальшого відбування покарання, призначеного за вироком Вольнянського районного суду Запорізької області від 06.11.2013 року за ч.2 ст. 307 КК України, з застосуванням ч.4 ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього особистого майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржено в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3