13.08.2014 року Справа № 904/9403/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідача)
суддів: Широбокової Л.П., Пруднікова В.В.,
секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.,
представники:
від позивача: Портний М.І., представник, довіреність № 31 від 01.01.2014 року;
від відповідача: Невмержицька О.М., представник, довіреність № 52-16/107 від 30.01.2014 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі №904/9403/13
за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 22 008 грн. 84 коп.
В грудні 2013 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" (надалі - ДП "Придніпровська залізниця") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПАТ "Південний ГЗК") на свою користь збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами в загальному розмірі 22 008 грн. 84 коп. та понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі №904/9403/13 (суддя Загинайко Т.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необгрунтованими та безпідставними.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором; порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Між ДП "Придніпровська залізниця" та відкритим акціонерним товариством "Південний ГЗК" (в подальшому ПАТ "Південний ГЗК") укладено договір №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008 року (надалі - договір), відповідно якого із посиланням на Статут залізниць України та Правила перевезення вантажів експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику (відповідачу), що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4 779 метрів від стрілки примикання.
Договір укладений терміном на 5 років з 11.12.2008 року до 10.12.2013 року (п.21 договору).
Передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями. Вагони з незабезпеченими вантажами подаються на під'їзну колію поза інтервалом не пізніше, ніж за 2 год. з моменту прибуття їх на ст. Кривий Ріг, і здаються власнику колії на приймально-здавальних коліях ст. Допоміжна через 30 хв. після прибуття поїзду. Встановлюються слідуючи строки здачі в забезпечення навантаження: поточна доба: аглохоппери - 10 год. 40 хв.; напіввагони - 11 год. 10 хв.; - в залік нової доби: аглохоппери - 13 год. 40 хв.; напіввагони - 13 год. 30 хв. (п. 5 договору в редакції додаткової угоди від 03.10.2011 року №5).
Згідно п.4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації та місцевої інструкції по обслуговуванню під'їзної колії.
Відповідно до п.6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власної колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Пунктом 16 договору (у редакції додаткової угоди від 04.10.2011 року №5а) передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату: за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів; за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів; списання здійснюється розрахунковим підрозділом залізниці з особового рахунку власника колії; збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Згідно ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус „вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.
Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф. ГУ-23.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (п.4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 розділу ІІІ Правил).
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.
Відповідно до п.8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
По накладним, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.107-163 т.1), позивач прийняв порожні вагони власності товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісон Груп» до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Південний ГЗК", станцією призначення в яких вказана ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
На шляху прямування вагони були затримані на станції Нікополь Придніпровської залізниці через неможливість прийняття їх на станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з неприйманням вантажу одержувачем ПАТ "Південний ГЗК" на свою під'їзну колію, про що залізницею видано наказ №357 від 31.05.2013 року о 02. год. 02 хв., складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №5 від 31.05.2013 року, акт загальної форми ГУ-23 №26 від 31.05.2013 року та направлене відповідачу відповідне повідомлення, яке отримано останнім 31.05.2013 року о 03 год. 55 хв.
Відповідно до вищевказаного наказу позивачем було затримано вагони №№ голова 61119939 хвіст 61122453 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4700-282 - 4672 з вантажем на своїх осях, що перевозились у поїзді №2113.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідність вантажовласника (а.с. 30-106 т.1).
02.06.2013 року у журналі №3 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 о 17 год. 30 хв. зареєстровано наказ №794 про надання дозволу станції Нікополь Придніпровської залізниці відправити поїзд №2113 (4700-282-4672), який був затриманий за наказом від 31.05.2013 року №357, з оформленням всіх необхідних документів.
Позивачем нараховано плату за користування вагонами у сумі 21 005 грн. 64 коп. з ПДВ, яка включена до відомостей плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №05069626, №05069630 та збір за зберігання вантажу у сумі 1 003 грн. 20 коп. з ПДВ за накопичувальною карткою ф.ФДУ092 №05069149 (відомості та накопичувальна картка зі сторони відповідача підписані з застереженням, вказано про готовність прийняти вагони на під'їзну колію).
Згідно роз'яснення Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/775/14 від 12.06.2014 року) щодо зайнятості колій на станції призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача і через які залізниця не мала можливості доставити вагони на станцію призначення та затримала їх на підходах, у відповідних питаннях слід керуватися п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника складається акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника. У разі відмови представника вантажовласника підписати акт загальної форми ГУ-23 станція призначення складає акт про відмову від підписання акта представником вантажоодержувача.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи актів загальної форми ГУ-23, їх складено в порушення вимог п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, оскільки акти підписані лише представниками залізниці, тому не можуть бути належним доказом підтвердження викладених в них обставин. Доказів виклику представників відповідача для підписання актів на віднесення на відповідальність вантажовласника позивачем не надано, акти про відмову в підписанні цих актів не складались (матеріали справи відповідних доказів не містять).
Однак, окрім того позивач зазначає, що після отримання відповідачем від залізниці повідомлення про прибуття на його адресу порожніх вагонів під навантаження або навантажених вагонів під вивантаження, черговий УЗТ ПАТ "Південний ГЗК" повинен надати інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під'їздну колію конкретні вагони, який відкриває "зелений" вхідний сигнал світлофору, що дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі комбінатом вагони на приймально-здавальні колії їх власника. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про приоритетність подавання вагонів на під"їздну колію ПАТ "Південний ГЗК". Вказує, що відповідачем порушено положення п. 8 договору, а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно - релейної централізації ст.Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі ст. Кривий Ріг на ст. Допоміжна та спричинило скупчення вагонів на станції призначення.
Відповідно до п. п. 3,5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЗТ ПАТ "Південний ГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.
Згідно п. 8 договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на його під'їзну колію щодо яких складено вищевказані акти загальної форми. Відповідні записи відображені у книзі ф. ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження (а.с. 172 - 207 том 1).
Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони; доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач зі свого боку не надав.
Зайнятість прийомо-відправних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Згідно Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014 року) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Надане залізницею пояснення поїзного диспетчера (а.с.20 т.3) свідчить про неможливість подачі спірних вагонів в зв'язку з зайнятісттю колій станції призначення з вини вантажоотримувача, яким вагони не забирались.
Несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.
Висновок відповідача про наявну можливість позивачу доставити спірні вагони на станцію призначення, який зроблений за результатом аналізу наданого позивачем Положення про зайнятість колій по станції Кривий Ріг, не заслуговує на увагу, оскільки останнє носить інформативний характер, наведена в ньому інформація потребує фахового аналізу, для чого необхідні спеціальні знання.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки оскаржуваного рішення, викладені вище обставини свідчать, що затримка вагонів мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забиралися вагони на свою під'їздну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці, з огляду на що та керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі №904/9403/13 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" 1 003 грн. 20 коп. збору за зберігання вантажу, 21 005 грн. 64 коп. плати за користування вагонами, 1 720 грн. 50 коп. судового збору за подання позову до господарського суду, 913 грн. 50 коп.судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ відповідно до ст.ст.116, 117 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
(Повний текст постанови складено 15.08.2014 року).