15.08.2014
№ 336-3938-14ц
2-336-2013-14
м. Запоріжжя 15 серпня 2014 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.
при секретарі Чернишовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, де вказує, що він є власником частини квартири АДРЕСА_1, яка була ним придбаний у матері відповідача - ОСОБА_3 у березні 2014 року.
Проте у спірній квартирі зареєстрований відповідач, який там не проживає.
Реєстрація відповідача перешкоджає позивачу в розпорядженні та користуванні квартирою, на підставі чого позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.
Оскільки відповідач не надав суду інформації щодо їх адреси, відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою та копіями відповідних документів була надіслана відповідачу поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Вимогами вказаної норми Закону визначено, що у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
В судове засідання сторони не явилися, позивач просив справу слухати без його участі.
В порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд ухвалив розглянути справу заочно.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачу згідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 31.03.2014 року належить 9/50 частин квартири АДРЕСА_1, що підтверджується і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивача на спірну квартиру.
Але ще до того, як позивач став власником спірної квартири за адресою останньої у встановленому законом порядку була зареєстрована і адреса місця проживання відповідача - з 18.07.2000 року, про що вбачається із матеріалів справи.
Позивач зазначає, що у спірному вказаній квартирі відповідач не проживає.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо ці порушення не були поєднані з позбавленням володіння.
Жодних правовідносин з приводу користування спірною квартирою між сторонами судом не встановлено, отже, відповідач з набуттям права власності позивачем на спірну квартиру втратив право користування нею.
На підставі викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 386, 391 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів після проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя П.В. Зарютін