№ 336/6040/14-к
пр. 1-кп/336/445/2014
15 серпня 2014 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження : прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в заді суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014080080002449 від 02.07.2014 року, з угодою про визнання винуватості, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Темиртау Карагандинської області Казахстан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, середньої освіти, росіянина, громадянина України, раніше судимого:
- 09.12.2013 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст. 213 КК України до 100 годин громадських робіт
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 389 КК України,
09.12.2013 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, та призначив йому покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.
19.01.2014 року до Шевченківського РВ КВІ УДПтСУ в Запорізькій області надійшло розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили відносно засудженого ОСОБА_4 .
18.04.2014 року ОСОБА_4 вперше з'явився на реєстрацію до Шевченківського РВ КВІ УДПтСУ в Запорізькій області, де був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, з відповідальністю, передбаченою кримінальник кодексом за ухилення від відбування громадських робіт та встановлено дні явки на реєстрацію до Шевченківського РВ КВІ УДПтСУ в Запорізькій області.
Однак, ОСОБА_4 , маючи умисел на ухилення від відбування громадських робіт, будучи в установленому порядку достовірно сповіщеним про обов'язковість виконання покарання, недопустимість пропуску днів відбування громадських робіт та установлених кримінально-виконавчою інспекцією днів явки на реєстрацію, будучи належним чином ознайомлений з наказом директора СКП «Запорізька ритуальна служба» про організацію громадських робіт, з графіком відпрацювання призначеного покарання та з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію, без поважних причин, на виробничу дільницю не з'явився, до виконання призначених громадських робіт не приступив, на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції в установлені дні не приходив, тим самим ухилився від відбування громадських робіт, не відпрацювавши при цьому 100 годин громадських робіт.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 389 КК України, як ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а саме ухилення від відбування громадських робіт, особою, засудженого до цього покарання.
На підставі ч. 1 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, до суду разом із обвинувальним актом, надійшла угода про визнання винуватості від 24 липня 2014 року, укладена між прокурором прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя радником юстиції ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_4 , який є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні, згідно умов якої:
- підозрюваний ОСОБА_4 беззастережно визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, за обставин, які викладені у письмовому повідомленні про підозру від 24.07.2014 року і пункті першому угоди, і під час підписання угоди про визнання винуватості підтверджує факт беззастережного визнання ним вини;
- сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. З урахуванням ст. 71 КК України призначити покарання у виді двох років та дванадцяти днів обмеження волі. Враховуючи тяжкість злочину та особу винного, застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробувальним терміном на один рік. Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, а також наслідків невиконання угоди про визнання винуватості, що передбачені ст. 476 КПК України.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
В підготовчому судовому засіданні сторони просять про затвердження угоди.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Злочин, в скоєнні якого ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винним, згідно вимог ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, потерпілі відсутні.
Щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину згідно ст. 66 КК України, судом визнається як обставина, яка пом'якшує покарання.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Ознайомившись із змістом угоди, перевіривши виконання вимог ст. ст. 472 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд вбачає всі підстави для затвердження угоди, та не вбачає процесуальних перешкод для її затвердження, оскільки її умови не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують нічиї права, свободи та інтереси, у суду немає підстав припускати неможливість її виконання обвинуваченим, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом.
Перед затвердженням угоди про визнання винуватості суд переконався в тому, що обвинувачений розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України та укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 липня 2014 року, укладену між прокурором прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2013 року остаточно визначити покарання у виді 2 (двох) років 12 днів обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (одного) року не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя