Справа № 201/10290/14-ц (2/201/2598/2014)
13 серпня 2014 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі : головуючого - судді Черновського Г.В.,
при секретарі - Шнейдеріс А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у шлюбі з відповідачем вони перебувають з 29 липня 1990 року. Сторони припинили сімейні стосунки і більше їх не поновлювали. Спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки щодо ведення спільного господарства. Проживають окремо.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням справу розглянути без його участі, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням справу розглянути без її участі, проти задоволення позову не заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 29.07.1990 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Також судом встановлено, що подружні стосунки між сторонами припинено, спільного господарства не ведеться, на час вирішення справи сторонами жодних заходів для примирення не вживається, конфлікт між ними поглиблюється, що визнано сторонами справи.
Згідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Враховуючі вищезазначені обставини, та приймаючі до уваги, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами по даній справі припинені, та до цього часу не поновлені, суд приходить до висновку про те, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 8 ст. 235 Цивільного процесуального кодексу України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. З огляду на дане положення, суд прийшов до висновку, що прізвище позивачу, яке було змінено нею після реєстрації шлюбу, залишити, а саме: «ОСОБА_1».
Враховуючі вищезазначені обставини, та приймаючі до уваги, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами по даній справі припинені та до цього часу не поновлювались, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти цього, суд приходить до висновку про те, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому шлюб між сторонами по даній справі підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 197, 212, 213, 215, ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 29 липня 1990 року за актовим записом №589 Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_2, яке було змінено нею після реєстрації шлюбу, залишити без змін, а саме: «ОСОБА_1».
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суду м. Дніпропетровська.
Головуючий-суддя Г. В. Черновськой