18 вересня 2013 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2932/12
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №2а/2470/2932/12 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №2а/2470/2932/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Заява мотивована тим, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, але не вирішено питання про розподіл понесених позивачем судових витрат, сплачених за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3357,00 грн. згідно квитанції від 13.02.2013 року №197931000537031360761652.
Розглядаючи подану заяву по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу ухвалення судом додаткового судового рішення унормовані положеннями ст. 168 КАС України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Так, ч. 3 ст. 168 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, а тому, керуючись приписами ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судовий розгляд згаданої заяви здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини вважає, що заява позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в повному обсязі, але судом не вирішено питання про розподіл понесених позивачем судових витрат, сплачених за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3357,00 грн. згідно квитанції від 13.02.2013 року №197931000537031360761652.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приймаючі до уваги, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в повному обсязі, але судом не вирішено питання про розподіл понесених позивачем судових витрат, сплачених за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3357,00 грн. згідно квитанції від 13.02.2013 року №197931000537031360761652, а тому є підстави для прийняття додаткової постанови.
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи сплачених за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3357,00 грн. згідно квитанції від 13.02.2013 року №197931000537031360761652 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 87, 94, 98, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені під час розгляду справи сплачених за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3357,00 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя І.В. Маренич