Справа № 466/5599/13 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.
Провадження № 22-ц/783/5151/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
Категорія:25
11 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Гірник Т.А., Левика Я.А.,
секретаря: Глинського О.А.,
з участю: відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю (далі ТзДВ) «Страхова компанія «Гарант і Я» до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
встановила:
рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 05 червня 2014 року вищевказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гаранті і Я» 13 805 грн. 10 коп. матеріальної шкоди.
Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування» в користь ТзДВ «Страхова компанія «Гаранті і Я» 7 833 грн. 15 коп. матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ТзДВ «Страхова компанія «Гаранті і Я» 146 грн. 36 коп. судового збору, а з ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування» - 83 грн. 04 коп. судового збору.
Рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, просить його скасувати й ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, постановленим на неповно з'ясованих обставинах справи, які мають значення для справи. Так, зокрема апелянт посилається на те, що суд не врахував того, що відповідальність відповідача була застрахована у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; що сума послуг евакуатора, яка становить 250 грн. і яку просить позивач стягнути з ОСОБА_2 не підлягає до стягнення з відповідача, оскільки така входить до суми, яка підлягає стягненню з страхової компанії. Крім того, апелянт зазначає, що викликає сумнів щодо наявності причинного зв'язку між первинним ремонтом автомобіля позивача та ремонтом по усуненню виявлених прихованих пошкоджень в автомобілі, проведеного після спливу 3-ох місяців.
Представники позивача - ТзДВ «Страхова компанія «Гарант і Я» та відповідача ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування» у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Встановлено, що в липні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просив, з урахуванням зміни позовних вимог (а.с.50-52), стягнути з ОСОБА_2 13 805 грн. 10 коп., а з ПАТ «СК «АХА страхування» 7 833 грн. 15 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 16 червня 2012 року близько 09.00 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки Тойота д.н. НОМЕР_2, на вул. Шевченка в м. Львові порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Пежо д.н. НОМЕР_1, завдавши автомобілю марки Пежо шкоду в розмірі 21 638,25 грн.
Оскільки автомобіль марки Пежо на момент ДТП був застрахований у ТзДВ «СК «Гарант і Я» за договором добровільного страхування наземного транспорту № 03-146.05/12 від 31 березня 2012 року, згідно страхових актів № 080-НТ/12, 093-НТ/12, 178-НТ/12 було здійснено виплату страхового відшкодування на його ремонт в загальній сумі 21 638,25 грн. - на рахунок ФОП ОСОБА_5, згідно рахунків № 25/06/100, 24/10/178 та на рахунок ТОВ «Ілта Львів» - рахунки № 6048, 8986.
Посилаючись на те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «СК «АХА страхування» за договором добровільного страхування наземного транспорту № АВ/0903771 від 30 листопада 2011 року, а позивач здійснив виплату страхового відшкодування, просив стягнути в порядку регресу суму шкоди з відповідачів - з ОСОБА_2 - 13 805,10 грн. та з ПАТ «СК «АХА страхування» - 7 833,15 грн.
Задовольняючи вимоги позивача районний суд виходив з того, що оскільки позивач здійснив зазначені ним страхові виплати, відтак такі підлягають стягненню з відповідачу сумі, зазначених позивачем.
Однак повністю з таким висновком колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Зазначеним вимогам закону рішення районного суду не відповідає.
Статтею 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2012 року слідує, що ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу за те, що 16.06.2012 року о 09.00 год. він, керуючи транспортним засобом марки Тойота д.н.з. НОМЕР_2, в м. Львові по вул. Шевченка під час зміни напрямку руху, не надав перевагу в русі транспортному засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Пежо д.н.з НОМЕР_1, завдавши автомобілям технічних пошкоджень, чим порушив вимоги п.п. 15.1, 10.4 ПДР (а.с.26).
Встановлено, що стверджується відповідними матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, вищевказаний автомобіль марки Пежо, яким керувала ОСОБА_6 на відповідній правовій підставі, на момент ДТП був застрахований нею у ТзДВ «СК «Гарант і Я» за договором добровільного страхування наземного транспорту за № 03-146.05/12 від 31 березня 2012 року (а.с.3, 29, 30).
Відповідно до страхового акту № 080/12 від 07.07.2012 р., розрахунку страхового відшкодування позивачем було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_6 згідно вказаного вище страхового полісу в сумі 8 268 грн., які були переведені в сумі 250 грн. ФОП ОСОБА_7 за послуги евакуатора та 8 018 грн. ФОП ОСОБА_5 для ремонту транспортного засобу, що стверджується відповідним розпорядженням та платіжними дорученнями № 429 та 430 від 11 липня 2012 р. (а.с.7-11).
16 липня 2012 року ОСОБА_6 подала директору ТзДВ «СК «Гарант і Я» заяву про здійснення додаткового огляду автомобіля та здійснення виплати, оскільки під час відновлювального ремонту автомобіля були виявлені додаткові пошкодження (а.с.31).
Згідно страхового акту за № 093-НТ/12 від 25.07.2012 р. та розрахунку страхового відшкодування, платіжного доручення № 463 від 26.07.2012 р. позивачем було перераховано ТзОВ «Ілта Львів», що проводило ремонтні роботи автомобіля - 7 618 грн. 37 коп. відповідно до розрахунку-фактури (а.с.32-35).
16 жовтня 2012 року ОСОБА_6 подала директору ТзДВ «СК «Гарант і Я» заяву про здійснення додаткової виплати, оскільки під час відновлювального ремонту автомобіля були виявлені додаткові пошкодження (а.с.36).
Згідно страхового акту за № 178-НТ/12 від 05.11.2012 р. та розрахунку страхового відшкодування, платіжного доручення № 799 від 06.11.2012 р. , рахунку-фактури позивачем було перераховано 5 751 грн. 88 коп. страхового відшкодування на додаткові ремонтні роботи у зв'язку з вказаною вище ДТП, зокрема - ФОП ОСОБА_5 2 797 грн. , а ТзОВ «Ілта Львів» - 2 954 грн. 88 коп., що проводили ремонтні роботи автомобіля (а.с.37-41).
Таким чином, позивачем, як страховою компанією, було виплачено страхове відшкодування на ремонт автомобіля марки Пежо, пов'язаного з ДТП, яка мала місце 16 червня 2012 року, в сумі 21 638 грн. 25 коп.
Відповідно до ст.1187 ЦК відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, навіть якщо ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатацію цього джерела.
В той же час, за змістом ч.2 ст.11 ЦК, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом ч.1 ст.16, п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як встановлено, автомобіль, яким керував відповідач ОСОБА_2 був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і страховиком був відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА страхування» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в сумі 50 000 грн. з нульовою франшизою. (а.с.54, 79-82, 84).
Питання щодо розміру страхової виплати врегульовано в Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст.28 цього Закону шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно зі ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом в момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п.32.7 Закону страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.
Як вбачається із звіту № 51 по визначенню вартості відновлювального ремонту автомобіля від 07 листопада 2012 року, який проводився з урахуванням переліку, розташуванням та характером пошкоджень, які були зазначені в акті № 51 огляду автомобіля від 22 червня 2012 року, втрата товарного виду автомобіля не нараховувалася, оскільки на момент пошкодження автомобіля в ДТП автомобіль вже мав сліди відновлювального ремонту (а.с.12-22).
Згідно зі ст.1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Ліміт відповідальності страхового відшкодування страхової компанії ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну майну в сумі 50 000 грн. з нульовою франшизою, покриває страхові виплати, здійсненні позивачем. Однак щодо стягнення повної суми виплат, яку здійснив позивач, останній до страхової компанії-відповідача не ставить.
Відтак, задовольняючи вимоги позивача та стягуючи з ОСОБА_2 на користь позивача 13 805 грн. 10 коп. матеріальної шкоди, районний суд зазначеного не врахував.
Відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин, рішення районного суду щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гаранті і Я» 13 805 грн. 10 коп. матеріальної шкоди підлягає до скасування, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені цієї вимоги, а відтак і стягненні з нього судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.3 ч.1 ст.307, п.п.1, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.313,317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 червня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гаранті і Я» 13 805 (тринадцять тисяч вісімсот п'ять) грн. 10 коп. матеріальної шкоди та 146 (сто шорок шість) грн. 36 коп. судового збору скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені цих вимог відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: Бакус В.Я.
Судді: Гірник Т.А.
Левик Я.А.