Справа № 539/2512/14-ц
13 серпня 2014 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Гудкова С. В.
при секретарі - Яценко Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубнах справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та його поділ, суд ,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та його поділ.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що із серпня 2007 року вона почала проживати в АДРЕСА_1 однією сім»єю без реєстрації шлюбу із відповідачем ОСОБА_2 В період сумісного проживання вони з відповідачем мали спільний бюджет, вели спільне домашнє господарство, спільно витрачали кошти на придбання побутових речей і спільно приймали рішення щодо купівлі дорогих речей.
20.11.2010 року вони з ОСОБА_2 одружилися. А в період перебування у фактичних шлюбних відносинах у 2008 році вони придбали для сімейних потреб в автомобільному салоні новий автомобіль ВАЗ 210994-20 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, який за домовленістю для зручності зареєстрували в органах МРЕВ на ім»я відповідача ОСОБА_2
31.01.2004 року відділом ДВС Лубенського МУЮ було відкрито виконавче провадження №41787368 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 51601 грн. боргу.
17.07.2014 року державним виконавцем вищезазначеного відділу ДВС проведено опис та арешт майна боржника ОСОБА_2, зокрема автомобіля ВАЗ 210994-20 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1.
У зв»язку з цим вона прохала суд встановити факт сумісного проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з серпня 2007 року по 20 листопада 2010 року. Також визнати автомобіль ВАЗ 210994-20 СПГ, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 спільним сумісним майном подружжя та поділити його, визнавши за нею, ОСОБА_1 право власності на ? його частину.
У судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, прохали їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову не заперечував.
В.О. начальника ВДВС Лубенського міськрайонного управління юстиції звернувся до суду з заявою в якій прохав справу розглядати без участі представника ВДВС Лубенського МРУЮ, покладаючись на розсуд суду.
Заслухавши учасників судового розгляду справи, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що із серпня 2007 року сторони проживали разом в АДРЕСА_1 однією сім»єю без реєстрації шлюбу, що підтверджується актом вуличного комітету від 21.07.2014 року ( а.с.4). В період сумісного проживання сторони мали спільний бюджет, вели спільне домашнє господарство.
20.11.2010 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 одружилися. А в період перебування у фактичних шлюбних відносинах у 2008 році вони придбали для сімейних потреб в автомобільному салоні новий автомобіль ВАЗ 210994-20 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, який за домовленістю для зручності зареєстрували в органах МРЕВ на ім»я відповідача ОСОБА_2
31.01.2004 року відділом ДВС Лубенського МУЮ було відкрито виконавче провадження №41787368 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 51601 грн. боргу.
17.07.2014 року державним виконавцем вищезазначеного відділу ДВС проведено опис та арешт майна боржника ОСОБА_2, зокрема автомобіля ВАЗ 210994-20 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1.
На майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.
Відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Ст.73 СК України визначено, що за зобов»язаннями одного з подружжя стягення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст..ст. 10, 11, 57, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст.60, 69, 70,73, суд, -
Встановити факт сумісного проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з серпня 2007 року по 20 листопада 2010 року.
Визнати автомобіль ВАЗ 210994-20 СПГ, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 спільним сумісним майном подружжя та поділити його, визнавши за ОСОБА_1 право власності на ? його частину.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Гудков С. В.