Справа № 322/437/14-а
Провадження №2-а/322/12/14
08 липня 2014 року смт. Новомиколаївка
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого - судді Риженка А.Г.
при секретарі - Блажко О.П.
за участю позивача - ОСОБА_1
відповідача - Лісовського В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новомиколаївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора відділу оперативного контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області Лісовського Валерія Олександровича про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що постановою державного інспектора відділу оперативного контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області Лісовського В.О. від 06 червня 2014 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за наче б то скоєне діяння, відповідальність за скоєння якого передбачена ст. 53-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 грн.. У спірній постанові про накладення адміністративного стягнення вказано, що позивач порушив вимоги ст. 53-1 КУпАП, а саме - самовільно використовує земельні ділянки загальною приблизною площею 1,75 га (0,19 га - землі житлової та громадської забудови + 1,2 га - землі для ведення городництва + 0,36 га - пасовище), що є порушенням ст. 211 ЗК України. У постанові також зазначено, що внаслідок наче б то скоєного позивачем правопорушення, невідомо кому було заподіяно матеріальну шкоду в сумі 2943,03 грн., яка розрахована відповідно до постанови КМУ від 25 липня 2007 року «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».
Позивач вважає вказану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення безпідставною та необґрунтованою, а його притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 170 грн. в дохід держави, так само, як і вказівку про спричинення ним матеріальної шкоди невідомо кому внаслідок наче б то самовільного використання ним вищевказаних земельних ділянок загальною площею 1,75 га незаконними. За твердженням позивача, відповідач розглянув справу у його відсутність при відсутності даних, які б підтверджували його виклик для участі у розгляді справи як самостійно, так і за участю обраного ним захисника. Як зазначено в позові, всупереч ст. 280 КУпАП відповідач при розгляді справи не з'ясував, чи було вчинено позивачем адміністративне правопорушення, чи є наявною вина позивача в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності. На думку позивача, відповідач при вирішенні справи не з'ясував і не врахував усі інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також не перевірив при вирішенні справи відповідність
складеного ним протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону. В позові також зазначено, що відповідач, виносячи постанову про накладення адміністративного стягнення, не надав позивачу можливості давати пояснення, подавати докази відсутності з його сторони дій, що свідчать про самовільне зайняття земельних ділянок.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд поновити йому строк звернення до адміністративного суду, визнати незаконною та скасувати постанову державного інспектора відділу оперативного контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області Лісовського В.О. №4 від 06 червня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП відносно нього.
Відповідач позов не визнав та пояснив суду, що дійсно 06 червня 2014 року ним до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП був притягнутий ОСОБА_1, який був підданий адміністративному штрафу у розмірі 170 гривень в дохід держави за те, що він самовільно використовує земельні ділянки загальною площею 1,75 га, що є порушенням вимог ст. 211 ЗК України. На думку відповідача, порушень діючого законодавства при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладенні на нього адміністративного стягнення допущено не було. Відповідач просить суд позивачу у задоволенні позову відмовити в зв'язку з безпідставністю заявлених ним позовних вимог.
Вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, а також ретельно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Постановою державного інспектора відділу оперативного контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області Лісовського В.О. №4 від 06 червня 2014 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП за те, що він використовує самовільно земельні ділянки загальною площею 1,75 га (0,19 га - землі житлової та громадської забудови + 1,2 га - землі для ведення городництва + 0,36 га - пасовище), що є порушенням вимог ст. 211 ЗК України, і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень в дохід держави.
Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Вищезазначена постанова, яка була винесена відповідачем, вимогам ч. 2 ст. 283 КУпАП не відповідає, оскільки в ній не зазначено дату і місце скоєння правопорушником адміністративного правопорушення, кому на момент скоєння правопорушення належать земельні ділянки, які ОСОБА_1 начебто самовільно використовує, особу, якій діями позивача було заподіяно матеріальну шкоду на суму 2943,03 грн..
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом було встановлено, що справа про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП була розглянута за відсутності позивача, дані про своєчасне сповіщення його про місце і час розгляду справи в останній відсутні.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото
- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 будь-які належні докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які б достеменно підтверджували факт самовільного зайняття позивачем земельних ділянок та скоєння ним вищезазначеного адміністративного правопорушення відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач суду жодного доказу, на підтвердження факту правомірності та законності винесеної ним постанови у справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП відносно позивача не надав.
В судовому засіданні було також встановлено, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст. 99 КАСУ, який суд на підставі ст. 102 КАСУ вважає за необхідне поновити.
З огляду на вищезазначене суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 159, 171-2 КАСУ, суд
Позов задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до державного інспектора відділу оперативного контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області Лісовського Валерія Олександровича про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Визнати незаконною та скасувати постанову державного інспектора відділу оперативного контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області Лісовського Валерія Олександровича №4 від 06 червня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП відносно ОСОБА_1.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДЯ А.Г. РИЖЕНКО