Вирок від 14.08.2014 по справі 348/1783/14-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 348/1783/14-к

Провадження № 1-кп/348/146/14

14 серпня 2014 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1

секретаря: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника - адвоката: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна кримінальне провадження за обвинувальним актом № 42014090780000015 від 18.07.2014 року щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уроженця і мешканця АДРЕСА_1 , з неповною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, займається домашнім господарством, військовослужбовця - молодший сержант за призовом під час мобілізації на особовий період військової частини польова пошта НОМЕР_1 , несудимого, громадянина України, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.402 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.

Злочин ним вчинено при наступних обставинах:

ОСОБА_4 у період з 23.06.1999 року по 31.10.2000 роки проходив строкову військову службу у Збройних Силах України на різних посадах. Військову присягу прийняв 25.07.1999 року.

15.05.2014 року молодший сержант ОСОБА_4 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації на особливий період та відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 за № 7 від 15.05.2014 року призначений на посаду командира відділення вказаної військової частини.

Під час проходження військової служби молодший сержант ОСОБА_4 зобов'язаний був діяти у відповідності до вимог Військової присяги та ст.ст.4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст.11, 16, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно яких кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), крім випадків явно злочинного наказу, і ставитися до них з повагою, неухильно виконувати відданий йому наказ у зазначений термін, зобов'язаний доповісти командиру (начальнику), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командиру (начальнику), про виконання або невиконання наказу, а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання.

Згідно ст.6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командир наділений правом віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати; наказ має бути виконаний сумлінно, точно у встановлений строк.

Проте, молодший сержант ОСОБА_4 став на злочинний шлях і будучи військовослужбовцем, придатним для проходження військової служби за станом здоров'я, не дотримався вищевказаних вимог Військової присяги, Статуту внутрішньої служби ЗС України та Дисциплінарного статуту ЗС України, грубо порушив військову дисципліну, умисно не виконав наказ командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 , чим завдав підрив військової дисципліни серед особового складу даної військової частини.

Так, відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 за №5 від 25.05.2014 року особовий склад цієї військової частини, в тому числі і молодший сержант ОСОБА_4 , зобов'язані були здійснити переміщення автомобільним транспортом у кількості 58 одиниць за маршрутом Делятин - Коломия - Чернівці - Сторожинець в полігон “Прибан”, який розташований в м.Сторожинець Чернівецької області. Вимоги вищевказаного наказу до молодшого сержанта ОСОБА_4 доведені на вечірньому шикуванні 25.05.2014 року близько 21 години 00 хвилин командиром військової частини польова пошта НОМЕР_1 в місці її дислокації, за адресою: АДРЕСА_2 (військове містечко № НОМЕР_2 АДРЕСА_3 ).

Однак, молодший сержант ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи про те, що особовий склад військової частини польова пошта НОМЕР_1 , в тому числі і він, повинен вибути до полігону “Прибан”, який розташований в АДРЕСА_4 для проведення заняття по підвищенню бойової готовності підрозділу, через небажання переїздити до іншого місця дислокації разом з його підрозділом, вчинив непокору, тобто відкрито відмовився виконувати письмовий наказ начальника - командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 про що, в ході усної розмови, заявив останньому.

У подальшому, молодший сержант ОСОБА_4 відданий йому наказ не виконав, на полігон “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” не вибув, а залишився у розташуванні військового містечка № НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, військовослужбовець за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини польова пошта НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_4 25.05.2014 року близько 21 години 00 хвилин, перебуваючи у військовому містечку № НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 за адресою АДРЕСА_2 , у порушення вимог Військової присяги, ст.ст.4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст.11, 16, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, умисно вчинив непокору, тобто відкрито відмовився виконувати письмовий наказ начальника - командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 за № 5 від 25.05.2014 року про здійснення переміщення особового складу цієї військової частини до полігону “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” в АДРЕСА_4 для проведення заняття по підвищенню бойової готовності підрозділу, про що під час усної розмови заявив командиру даної військової частини у подальшому наказ не виконав.

Допитаний в якості обвинуваченого в судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і суду пояснив, що проживає в с.Зібранівка Снятинського району Івано-Франківської області разом з сім'єю. З 23.06.1999 року по 31.10.2000 роки проходив строкову військову службу у Збройних Силах України на різних посадах. Військову присягу прийняв 25.07.1999 року. З 15 травня 2014 року по теперішній час він проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

25.05.2014 року близько 21 години 00 хвилин він знаходився в військовій частині польової пошти НОМЕР_1 і на вечірньому построї їм було доведено до відома наказ начальника - командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 за № 5 від 15.05.2014року, згідно якого весь особовий склад військової частини польова пошта НОМЕР_1 , в тому числі і він, повинні були відправитися на полігон “Прибан” в м.Сторожинець Чернівецької області для проведення занять по підвищенню бойової готовності підрозділу.

Однак, він відмовився виконати даний наказ хоча зобов"язаний був його виконати. Причиною цьому є те , що він вже тривалий час хворіє на гастрит і постійно потребує нагляду лікаря. На той час в нього загострилася хвороба і він почував себе погано, про що неодноразово повідомляв безпосереднім своїм начвальникам. Після відмови його було направлено на комісію, після чого він пройшов лікування. В даний час він продовжує нести військову службу.

У вчиненному щиро розкаявся та запевнив суд що подібного більше не повторить, просить його суворо не карати.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочині при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорює фактичні обставини кримінального провадження та всі вони правильно розуміють зміст цих обставин, беручи до уваги, що відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку інших учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали надані прокурором та адвокатом , які долучені в судовому засіданні до кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Злочинні дії ОСОБА_4 за ст.402 ч.1 КК України, які виразились у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, кваліфіковані вірно.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття у вчиненому та активне сприяння у розкритті злочину, що на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, що судиться вперше.

Обтяжуючих його вину обставин суд не вбачає.

По місцю проживання та проходження військовї служби обвинувачений ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ст.402 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі і що його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства, а тому є всі підстави застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ст.76 КК України , а саме не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Враховуючи особу винного та обставини при яких вчинено ним злочин, суд приходить до висновку, що іспитовий строк обвинуваченому ОСОБА_4 слід визначити - один рік.

На переконання суду вказане покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ст.402 ч.1 КК України і призначити йому покарання - три роки позбавлення волі.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
40141547
Наступний документ
40141549
Інформація про рішення:
№ рішення: 40141548
№ справи: 348/1783/14-к
Дата рішення: 14.08.2014
Дата публікації: 22.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Непокора