14.08.2014 року Справа № 904/2360/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.
секретар судового засідання Назаренко С.Г.
представники сторін:
від позивача: Білан О.М. - представник ( довіреність від 11.06.2014 р. )
від відповідача: представник в судове засідання не явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2014 р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС",
с. Мар"янівка Каховського району Херсонської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ",
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 53 416,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ" про стягнення заборгованості за поставлений товар, у розмірі 53 416,00 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2014 року по справі № 904/2360/14 ( суддя Бєлік В. Г. ) позовні вимоги задоволено - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" - 53 416,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 1 827,00 грн. - судового збору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин не доведеності Відповідачем факту належного виконання зобов'язань за договором поставки № 12 від 13.06.2013 р.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати, як незаконне та необґрунтоване, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом норм процесуального права, вказуючи на те, що суд зокрема прийняв оскаржуване рішення не спираючись на докази та ґрунтуючись виключно на припущеннях і непідтверджених поясненнях Позивача. Так, Відповідач звертає увагу на те, що в позові Позивач посилався на вимогу № 821 від 14.02.2014 р., яка Відповідачем не отримувалась, що унеможливлює застосування ст. 530 ЦК України в даному випадку. Вказівка на нібито вручення даної вимоги 18.02.2014 р. якійсь особі, що називала себе головним бухгалтером Відповідача, не обґрунтоване ані фактично, ані законодавчо. Скаржник зауважує на тому, що ч. 5 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» передбачає право діяти від імені товариства з обмеженою відповідальності без довіреності виключно генерального директора ( у Відповідача це ОСОБА_2 ). Як вбачається з матеріалів справи, розпис про отримання вимоги проставлено невідомою особою, яка не є ОСОБА_2, в справі відсутні ані довіреність на цю особу з правом отримувати вхідні документи правового характеру, ані підтвердження відношення даної особи до Відповідача (призначення на посаду головного бухгалтера, трудові чи інші стосунки тощо).
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з наступних підстав: факт отримання товару Відповідачем і видаткові накладні, надані Позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у Відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар. Зазначена позиція підтверджується й Вищим господарським судом України в Оглядовому листі від 29 04.2013 р. № 01-06/767/2013 та у постанові від 20.09.2012 р. у справі № 12 5026 556 2012.
Також, Позивач зазначає, що Відповідач уникає отримання кореспонденції за адресою вказаною в його реєстраційних документах. Відправлена йому вимога, лист від 04.02.2014 р., не був отриманий Відповідачем, як взагалі і вся кореспонденція в ході розгляду справи в суді першої інстанції. За таких обставин, лист з вимогою розрахуватися за придбаний товар був вручений Відповідачу «нарочно», з відміткою особи, яка даний лист зареєструвала в журналі вхідної кореспонденції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: Кощеєв І. М. (головуючий ), Євстигнеєв О. С, Бахмат Р. М.
Розгляд справи відкладався з 26.06.2014 р. на 17.07.2014 р., з 17.07.2014 р. на 29.07.2014 р., з 29.07.2014 р. на 14.08.2014 р. За клопотанням Позивача строк розгляду апеляційної скарги було продовжено на 15 днів.
Розпорядженням секретаря судової палати від 14.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Бахмат Р.М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 24 від 17.06.2014 року, у відпустці, та керуючись ст. 4 6 ГПК України, п. п. 3.1.6, 3.1.7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року, наказом Голови суду № 7 від 17.01.2011 р., справа була передана колегії суддів у складі головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С. і Кузнецова В.О.
Представник Відповідача жодного разу на виклик суду у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав.
У судове засідання 14.08.2014 р. представник Відповідача також не з'явився. Від Відповідача надійшло чергове клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю представника взяти участь у слуханні справи.
Ст. 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представника сторони - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без його участі, якщо нез'явлення цього представника не перешкоджає вирішенню спору.
Ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного та приймаючи до уваги неодноразове відкладання розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника Відповідача, відхиливши клопотання останнього про чергове відкладення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника Позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до видаткової накладної № 228 від 13.06.2013 р. ( а. с. 8 ), товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" здійснило на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ" поставку товару на загальну суму 53 416 грн. Товар був прийнятий Відповідачем без будь-яких зауважень в повному обсязі, без претензій, що підтверджено підписом повноважного представника Відповідача, скріпленого печаткою товариства.
Поставка товару відбулася з посиланням на договір поставки № 12 від 13.06.2013 р., про що зазначено у вказаній видатковій накладній, але самого договору поставки та доказів його укладання сторонами на вимогу суду надано не було.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ" за отриманий товар з товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" не розрахувалося ( доказів не надано ).
З метою безпосереднього врегулювання спору з товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ", Позивачем направлено на його адресу письмову вимогу про сплату заборгованості вих. № 821 від 14.02.2014 р. ( а. с. 11 ), відповідно до якої Відповідачу запропоновано в добровільному порядку сплатити суму заборгованості. Вказану вимогу було вручено особисто бухгалтеру відповідача 18.02.2014 р. вх. № 59, про що свідчить відмітка в даній вимозі.
Позивач зазначає, що станом на момент його звернення з позовом до господарського суду, вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення. Сума заборгованості Відповідача за поставлений товар не змінилася, складає 53 416,00 грн., що підтверджено підписаним представниками обох сторін та скріпленим печатками товариств актом звірки взаємних розрахунків ( а. с. 22 ).
Місцевий господарський суд оскаржуваним рішенням у даній справі задовольнив вимоги Позивача про стягнення 53 416 грн., пославшись на ті обставини, що Відповідачем не надано доказів оплати отриманого товару в період з моменту його отримання до дати слухання справи, а підписання акту звірки Відповідачем, було розцінено судом першої інстанції, як визнання боргу.
Апеляційний господарський суд вважає такий висновок місцевого господарського суду обґрунтованим у зв'язку з наступним.
З огляду на дії сторін, тобто передачу товару ТОВ «Агробізнес» Відповідачу за видатковими накладними та його прийняття товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ", останні свідчать про виникнення між сторонами правовідносин поставки.
Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою ст. 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.
Відповідно до частини першої ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх. не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар
Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною в п. 1. Оглядового листа від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013 та у постанові від 20.09.2012 р. у справі № 12/5026/556/2012.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваному рішенні і не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ"
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2014 р. у справі № 904/2360/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена у повному обсязі 15.08.2014 року
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.С.Євстигнеєв
Суддя В.О. Кузнецов