Справа № 822/3386/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
05 серпня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (далі - позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - третя особа) про стягнення безпідставно виплаченої пенсії , -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно виплачену пенсію третій особі в розмірі 25 762, 67 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2014 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі закриттю з таких підстав.
Як вбачається з позовної заяви предметом спору у цій справі є правовідносини, які виникли внаслідок безпідставно виплаченої позивачем пенсії третій особі.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, приписам наведеної норми відповідають положення ч. 4 ст. 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. В іншому випадку вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Водночас аналіз вищевказаної норми дає підстави для висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Так, згідно встановлених судами обставин ТзДВ "Завод "Адвіс" у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а виступав організацією, установою, яка мала надати документи, необхідні для перерахунку пенсії органами, що призначають пенсії.
Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
В свою чергу підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Вказана правова позиція відповідає висновкам викладеним в рішенні Верховного Суду України від 18.03.2013 у справі №21-204а13, яке в силу ст. 244-2 є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Отже, аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що у органів Пенсійного фонду відсутні передбачені законом повноваження звертатися до адміністративного суду з позовами до підприємств та організацій про стягнення сум надміру виплачених пенсій, пов'язаного з видачею недостовірних документів в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження в адміністративний справі підлягає закриттю.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 157 КАС України, суд роз'яснює позивачеві, що вирішення такого спору віднесено юрисдикції господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 197, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року скасувати, а провадження у справі - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Мельник-Томенко Ж. М.
Сторчак В. Ю.