07 серпня 2014 року Справа № 876/15292/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Яворського І.О., Сеника Р.П.
з участю секретаря судового засідання: Мартинишина Р.В.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Солтиса Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 вересня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 начальника Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району про визнання неправомірними дій та спонукання до вчинення дій, -
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати незаконними рішення та дії командира військової частини НОМЕР_1 та начальника Самбірської КЕЧ району, щодо відмови в оформленні документів на перевід із статусу «службові жилі» в «неслужбові жилі» - квартири АДРЕСА_1 , а також зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 та начальника Самбірської КЕЧ району подати спільне клопотання у виконавчий комітет Самбірської міської ради для зміни статусу даної квартири перевівши її із статусу «службові жилі» в «неслужбові жилі».
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13.09.2013 р. позов було задоволено повністю. Судове рішення мотивоване тим, що на час звернення позивача до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою про переведення його квартири із статусу службові жилі в неслужбові жилі, його стаж військової служби становив більше 20 років, тому відповідно до вимог ст.ст.118,125 Житлового кодексу України він набув право на житло.
Не погоджуючись з даною постановою, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що справа була розглянута не повноважним судом, оскільки відповідно до ст.18 КАС України дана справа підсудна окружним судам. Крім того, житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні. У відповідності до п.11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1081, командування військової частини не може вважати спірне у позові житлове приміщення таким, яке не потрібне військовій частині як службове. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , який просив відхилити апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, представника відповідача Солтиса Р.Р., який просив задовольнити апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Крім того, ч. 1 ст. 18 КАС України, визначено чіткий перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Предметом спору є визнання дії військової частини НОМЕР_1 , щодо відмови у переведенні житла з службового у загальне користування протиправними та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , Самбірської КЕЧ району звернутись з клопотанням до Самбірської міської ради про перевід квартири АДРЕСА_1 з службової у житлову загального користування.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Враховуючи викладене та те, що військова частина є органом державної влади, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що даний спір предметно підсудний окружному адміністративному суду, а не місцеву загальному суду, як адміністративному суду, що вказує на те, що дану адміністративну справу розглянуто та вирішено неповноважним судом.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 проживає із сім'єю у двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 на підставі службового ордеру на жиле приміщення №27, виданого згідно рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради №113 від 24.02.2000 р.
Із послужного списку позивача відомо, що ОСОБА_1 прослужив у Збройних Силах України в загальному понад 20 років та в зв'язку з цим він із заявою звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 про перевід займаного службового приміщення в категорію неслужбового житлового. Однак, йому було відмовлено на підставі листів начальника головного квартирно-експлуатаційного управління №303/4/16/320 від 19.02.2013 р. та начальника Західного територіального управління квартирно-експлуатаційного управління №303/23/5/516/64 від 20.02.2013 р. щодо припинення практики виключення квартир з числа службового житла Міністерства оборони України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЖК Української РСР жилі будинки і жилі приміщення в будівлях, що належать державі, є державним житловим фондом.
Частиною 1 ст. 5 ЖК Української РСР передбачено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).
Згідно із ч. 1 ст. 118 зазначеного Кодексу службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Пунктом 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, установлено процедуру виключення жилого приміщення з числа службових. Так, житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Пунктом 2.2. Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року № 577, передбачено, що у Міністерстві оборони України всі рішення щодо виключення житлового приміщення із числа службового приймаються Міністром оборони України. У подальшому житлове приміщення виключається із числа службового за рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням, зокрема: у інших населених пунктах - начальника гарнізону, командира військової частини, погодженим з начальниками відповідних територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь.
З аналізу наведених норм випливає, що порушення питання про виключення жилого приміщення із числа службових є правом, а не обов'язком військової частини НОМЕР_1 , Самбірської КЕЧ району.
Оскільки відповідач не вважав необхідним ставити перед виконавчим комітетом питання про виключення жилого приміщення із числа службових, чинним законодавством не передбачено такий порядок вирішення спору шляхом примусової зміни статусу житла судовим рішенням, а тому в суду першої інстанції не було правових підстав зобов'язувати командування військової частини НОМЕР_1 і керівництво Самбірської КЕЧ району змінювати статус займаної позивачем квартири з службової у житлову загального користування.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану постанову неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 вересня 2013 року по справі № 452/2998/13-а скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : І.О. Яворський
Р.П. Сеник
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.08.2014 р.