ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11180/14 06.08.14
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до Приватного підприємства "Алмазінструмент"
про стягнення 52827,50 грн.
Суддя Блажівська О.Є.
за участю представників:
позивача:Діденко І.В. за дов. № 2326 - К - О від 11.07.2014 року.
відповідача:не з'явився
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Алмазінструмент" про стягнення 52 827,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 року порушено провадження у справі № 910/11180/14, розгляд справи призначено на 23.07.2014 року.
22.07.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
23.07.2014 року представник позивача у судове засідання з'явився.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Судом оголошено про перехід розгляду справи по суті.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2014 року в зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п.1 п.2 ч.1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 06.08.2014 року.
06.08.2014 року представник позивача у судове засідання з'явився.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Однак, ухвала про порушення провадження у справі від 10.06.2014 року повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір банківського обслуговування шляхом підписання відповідачем - клієнтом заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитків печаток від 29.04.2011р. (далі - договір), якою він приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в "Умовах та Правилах надання банківських послуг", Тарифах ПриватБанку (далі - умови та правила) - договорі банківського обслуговування в цілому.
Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26000060590953 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку - позивача і клієнта - відповідача (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Згідно п. 3.18.1.16. умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.
Кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати процентів та винагороди (п. 3.18.1.1. та п. 3.18.1.3. умов).
Відповідно до п. 3.18.1.8 умов здійснення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, здійснюється банком протягом одного року з моменту підписання згоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтиску печатки" - далі "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування встановив інший строк повернення кредиту. Відповідно до ст. 212, 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший строк повернення кредиту. При цьому банк надсилає клієнту повідомлення із зазначенням дати строку повернення кредиту.
Згідно п. 3.18.2.2.3 умов клієнт зобов'язується здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду неперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11 умов, відповідно до якого таким періодом є період часу, протягом якого неперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку та становить не більше 35 днів.
Відповідно до п. 3.18.4.1 умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1 умов).
При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2 умов).
Згідно п. 3.18.4.1.3 умов у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.
Відповідно до п. 3.18.4.9 умов розрахунок за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи із 360 днів у році. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в загальній сумі 28900,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку відповідача за № 26000060590953 за період з 29.04.2011 року по 26.06.2014 року, копії яких долучені до матеріалів справи.
Разом з тим, відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в сумі 28900,00 грн., зі сплати відсотків за користування кредитними коштами за період з 25.03.2013 року по 30.04.2014 року в сумі 14880,10 грн. та зі сплати винагороди за користування лімітом за період з 01.04.2013 року по 30.04.2014 року в сумі 3641,40 грн.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 21.10.2013р. вих. № 10221К3V0S0RZ, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість за кредитним договором, зокрема, щодо повернення тіла кредиту, зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, зі сплати винагороди за користування кредитом та пені. Факт надіслання зазначеної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень від 23.10.2013р., описом вкладення у цінний лист від 23.10.2013р. та чеком "Укрпошта" від 23.10.2013р. № 6752, засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи.
Проте, відповідач вимоги претензій та свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати винагороди за користування кредитом не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в сумі 28900,00 грн., зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 14880,10 грн. та зі сплати винагороди за користування лімітом в сумі 3641,40 грн.
У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов'язань щодо повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати винагороди за користування лімітом належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в розмірі 28900,00 грн., зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 14880,10 грн. та зі сплати винагороди за користування лімітом в сумі 3641,40 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 28900,00 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 14880,10 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами та 3641,40 грн. заборгованості зі сплати винагороди за користування лімітом.
Крім того, позивач посилаючись на п. 3.18.5.1 умов просить суд стягнути з відповідача за порушення строків повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 26.04.2013 року по 30.04.2014 року. складає 5406,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями п. 3.18.5.4 умов встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3 здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане клієнтом.
Ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитними коштами та винагороди за користування кредитом перед позивачем прострочений на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 28900,00 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 14880,10 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 3641,40 грн. заборгованості по сплаті винагороди за користування кредитом та 5406,00 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Алмазінструмент" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 114, кв. 204, ідентифікаційний код 32304409) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) 28900 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот) грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 14880 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 3641 (три тисячі шістсот сорок одну) грн. 40 коп. заборгованості зі сплати винагороди за користування кредитом, 5406 (п'ять тисяч чотириста шість) грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повний текст рішення складено: 11.08.2014 року.
Суддя О.Є. Блажівська