Справа № 815/4004/14
08 серпня 2014 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
секретар судового засідання Борцова С.І.
за участю сторін:
від позивача: Коновалов Д.О., (за довіреністю);
від відповідача: Кліменко Ю.І. (за довіреністю);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Головного спеціаліста Відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Жекова Олександра Михайловича, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про визнання неправомірними дій та скасування припису №002087 від 26.06.2014 року, -
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про визнання неправомірними дій Головного спеціаліста Відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Жекова Олександра Михайловича щодо складення акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (акт перевірки) без номеру від 26.06.2014 року та дії щодо складення та видачі Припису №002087 від 26.06.2014 року та скасування Припису №002087 від 26.06.2014 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним спеціалістом Відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Жековим Олександром Михайловичем, всупереч норм діючого законодавства, проведено позапланову перевірку Адміністрації Ізмаїльського морського порту, що є відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», при цьому, не ознайомивши останнього, а саме належну особу - суб'єкт господарювання з підставами проведення даної перевірки та фактично за його відсутності. Документи, на підставі яких проводилась перевірка, не відповідали вимогам «Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, у направленні на проведення перевірки не зазначено дату, номер та конкретні питання, які підлягали перевірці, отже перевірка проводилась не у спосіб, передбачений законодавством, тому складений за її результатами Головним спеціалістом Відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Жековим Олександром Михайловичем Акт, на підставі якого винесено оскаржуваний Припис Державної інспекції сільського господарства в Одеській області №002087 від 26.06.2014 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також позивач зазначає, що в Акті перевірки відповідачем фактично не встановлено передумови «порушення», не надано оцінки вжитим заходам та залежності ситуації від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та не вказано, що які саме дії не вчинені для реєстрації земельної ділянки, а у Приписі №002087 від 26.06.2014 року, складеному посадовою особою відповідача, не визначені заходи, які необхідно здійснити для усунення виявлених порушень, що також не відповідає вимогам Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 року №132, у зв'язку з чим дії Головного спеціаліста Відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Жекова Олександра Михайловича щодо складання акту та припису є протиправними.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях до адміністративного позову.
Від відповідача - Головного спеціаліста Відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Жекова Олександра Михайловича до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача - Державної інспекції сільського господарства в Одеській області відповідно до наданих заперечень проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 100-106) та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в повному обсязі. Відповідно до заперечень та наданих в судовому засіданні представником відповідача пояснень, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки з 23.06.2014 року по 26.06.2014 року, на підставі Наказу №826пр від 18.06.2014 року та направлення №587 від 18.06.2014 року, державним інспектором сільського господарства в Одеській області проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог земельного законодавства під час використання земель державної та комунальної власності, за результатами якої складено акт від 26.06.2014 року, на підставі якого державним інспектором складено припис № 002087 від 26.06.2014 року. Підставою для проведення перевірки стала постанова Генеральної прокуратури України від 23.04.2014 року №07/2/2-66. Відповідач вважає, що при виконанні службових обов'язків посадова особа Інспекції діяла у спосіб та у межах повноважень, наданих діючим законодавством, а виявлені порушення - використання позивачем земельних ділянок загальною площею 42,56 га не без правовстановлюючих документів мали місце і відображені Жековим О.М. в акті, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.
18.06.2014 року начальником Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Мангером В.М., з метою здійснення позапланового заходу щодо забезпечення державного контролю за використанням та охороною земель, на підставі листа прокуратури Одеської області від 12.05.2014 року №(16)07/2/1-791вих14 та постанови Генеральної прокуратури №07/2/2-66 від 28.04.2014 року «Про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів», прийнято Наказ від 18.06.2014 року №826-пр «Про проведення позапланової перевірки», відповідно до якого державному інспектору - Головному спеціалісту Відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Жекову Олександру Михайловичу наказано провести позапланову перевірку Адміністрації Ізмаїльського морського порту з питання дотримання вимог земельного законодавства України при використанні земель державної та комунальної власності у термін з 23.06.2014 року по 26.06.2014 року, контроль за виконанням наказу покладено на в.о. начальника управління контролю за використанням та охороною земель Корженка О.В. (а.с.107).
Відповідно до вищенаведеного Наказу Жекову Олександру Михайловичу видано направлення на проведення перевірки від 18.06.2014 року №587-пр строком проведення перевірки з 23.06.2014 року по 26.06.2014 року (а.с.108).
Так, у період з 23.06.2014 року по 26.06.2014 року державним інспектором сільського господарства в Одеській області Жековим О.М., на підставі Наказу від 18.06.2014 року №826-пр «Про проведення позапланової перевірки» та направлення від 18.06.2014 року №587-пр, проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».
За результатами проведеної перевірки Жековим Олександром Михайловичем складено Акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства (уніфікована форма) від 26.06.2014 року, яким встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України, що полягло у використанні ІФ ДП «АМПУ» земельних ділянок площею 42,56 га, на яких розташовані нежитлові будівлі та споруди, які належать та знаходяться на балансі позивача, без відповідних правовстановлюючих документів (а.с.115-119).
На підставі вищенаведеного Акту та встановлених порушень, Жековим Олександром Михайловичем видано Припис від 26.06.2014 року №002087, яким на підставі ст.ст. 5, 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 18-1 та ст. 19 «Про охорону земель», пунктів 4, 5, 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №459, пунктів 4 і 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 року №770, позивачу приписано у 30-ти денний термін вжити заходів щодо усунення виявлених правопорушень земельного законодавства України та повідомити про виконання припису до 26.07.2014 року Державну інспекцію сільського господарства в Одеській області (а.с.120).
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частинами 1-4, 6-12 статті 4 Закону передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.
Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).
Відповідно до ст.6 Закону, підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих пояснень представника позивача, суб'єкт господарювання - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» не був ознайомлений з підставою проведення позапланового заходу і йому не було вручено копію такого документу, а саме - копію Наказу від 18.06.2014 року №826-пр «Про проведення позапланової перевірки».
Відповідно до ч.1 статті 7 Закону, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Згідно ч.1 ст.90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.
Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
З наказу Начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 18.06.2014 року №826-пр «Про проведення позапланової перевірки» вбачається що мала бути проведена позапланова перевірка Адміністрації Ізмаїльського морського порту, яка не є окремим суб'єктом господарювання, та відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про дану особу відсутні відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.129).
Відповідно до ч. 2-4 ст.7 Закону, на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Відповідно до ч.5 ст.7 Закону, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Як встановлено судом та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, направлення на проведення позапланової перевірки Адміністрації Ізмаїльського морського порту, яке було надано позивачу, не містить дати та номеру.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Позивачем допущено до здійснення позапланового заходу державного інспектора сільського господарства Жекова О.М.
Так, судом встановлено, що відповідно до листа Прокуратури Одеської області необхідно провести перевірку додержання вимог земельного законодавства, зокрема, Ізмаїльської філією ДП «Адміністрація морських портів України» під час укладання, виконання, розірвання договорів про спільну діяльність, про реалізацію інвестиційних проектів, договорів оренди та управління державним майном, укладених з 1991 року по 2014 рік (а.с.108-111), а відповідно до постанови Генеральної прокуратури України від 28.04.2014 року №07/2/2-66 «Про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів», Перший заступник Генерального прокурора України постановив провести, серед іншого, перевірку в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів України у Міністерстві інфраструктури України, Фонді державного майна України, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України».
Отже, з урахуванням наведеного, та враховуючи те, що відповідно до Наказу від 18.06.2014 року №826-пр «Про проведення позапланової перевірки» Головному спеціалісту Відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Жекову Олександру Михайловичу наказано провести позапланову перевірку Адміністрації Ізмаїльського морського порту, а фактично відповідачем проведено перевірку Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», дії позивача щодо проведення перевірки позивача без законних підстав для її проведення, є протиправними.
Крім цього, суд зазначає, що, як вбачається з акту перевірки та припису, відповідачем виявлено порушення не з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.
Відповідно до ч.6 Закону, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно ч.7-9 ст.7 Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
З урахуванням наведеного, припис складений посадовою особою за результатами перевірки, проведеної з порушенням норм діючого законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно статті 3 Закону, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав суб'єкту господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю); відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю); невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону, органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю); ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).
Як вбачається з матеріалів справи, жодного з перелічених обов'язків при проведенні перевірки та складанні оскаржуваних документів відповідачами не дотримано, що є суттєвим порушенням прав та законних інтересів суб'єкта господарювання.
Згідно ч.1 ст.9 Закону, за невиконання вимог законодавства, а також завдання неправомірними діями збитків суб'єкту господарювання орган державного нагляду (контролю), його посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Аналіз визначених правових норм дає суду підстави зробити висновок, що відповідач - суб'єкт владних повноважень діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати розподілити згідно ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного спеціаліста Відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Жекова Олександра Михайловича щодо складення акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (акт перевірки) без номеру від 26.06.2014 року та дії щодо складення та видачі Припису №002087 від 26.06.2014 року.
Скасувати Припис №002087 від 26.06.2014 року Державної інспекції сільського господарства в Одеській області.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 13 серпня 2014 року.
Суддя П.П.Марин