Ухвала
іменем україни
4 серпня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Євтушенко О.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 липня 2014 року
в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Міграційна служба Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку,
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 липня 2014 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Судові рішення попередніх інстанцій ухвалені у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, оскільки суди вірно виходили з того, що відповідачка ОСОБА_3 та її донька набули права користування спірним житловим приміщенням як члени сім'ї бувшого власника квартири чоловіка позивачки - ОСОБА_4 Крім того, судами встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 червня 2013 року, зміненим ухвалою апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2013 року, ОСОБА_3 та її донька не втратили права на спірне майно і останніх вселили до квартири та усунули їм перешкоди у користуванні майном. Зазначене рішення суду не виконано.
Таким чином, з матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 липня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Міграційна служба Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, відмовити.
Копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ: О.І. Євтушенко