іменем україни
31 липня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мартинюка В.І.
суддів: Наумчука М.І., Ступак О.В.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Хмельницької ощадної кредитної спілки до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької ощадної кредитної спілки про визнання кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 травня 2014 року,
У грудні 2013 року Хмельницька ощадна кредитна спілка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Хмельницької ощадної кредитної спілки про визнання кредитного договору недійсним.
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 25 лютого 2014 року позов Хмельницької ощадної кредитної спілки задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Хмельницької ощадної кредитної спілки заборгованість за кредитним договором від 26 березня 2008 року № 124-08 БВ, яка виникла станом на 25 жовтня 2013 року, в розмірі 75 392 грн 34 коп., з яких: тіло кредиту (основна сума боргу) - 12 711 грн 33 коп., відсотки за користування кредитом - 48 961 грн 36 коп., пеня за несвоєчасну сплату платежів - 13 134 грн 93 коп. та інфляційні втрати від невчасного повернення кредиту - 584 грн 72 коп., та судовий збір у розмірі 753 грн 92 коп.
У решті позову відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 12 травня 2014 року рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 25 лютого 2014 року змінено, зменшено інфляційні витрати від несвоєчасного повернення кредиту до 127 грн 11 коп. У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 травня 2014 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Хмельницької ощадної кредитної спілки, та задовольнити її зустрічні позовні вимоги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частково задовольняючи позовні вимоги до ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що останньою неналежно виконувались зобов'язання за кредитним договором та відповідно до вимог чинного законодавства боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд виходив із того, що кредитний договір підписаний від імені голови спілки уповноваженою на підставі доручення особою, кредит наданий відповідачу за рахунок власних коштів спілки, а тому така діяльність не потребує ліцензування, отже передбачені законом підстави для визнання договору недійсним відсутні.
Відмовляючи у позові до ОСОБА_2, суд виходив із того, що порука є припиненою, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних витрат, апеляційний суд виходив із того, що при визначенні розміру інфляційних витрат від несвоєчасного повернення кредиту суд припустився помилки.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийСудді:В.І. Мартинюк
М.І. Наумчук
О.В. Ступак